Дискримінація кримських татар, виховання «слухняних солдатів Путіна», етнічні утиски та колонізація. Правозахисники представили другий том «Енциклопедії репресій» в окупованому Криму | QHA media
По поличках

Дискримінація кримських татар, виховання «слухняних солдатів Путіна», етнічні утиски та колонізація. Правозахисники представили другий том «Енциклопедії репресій» в окупованому Криму

24 Лютого 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Другу частину звіту «Енциклопедії репресій в Криму з моменту окупації Росією» презентували сьогодні в Києві правозахисники «Крим SOS». 

Перша частина вийшла ще в 2017 році. В другій частині дослідження, яка налічує майже 700 сторінок, опубліковані оновлені, але далеко не остаточні, дані щодо порушень прав людини на півострові.


Саме по собі знаходження РФ в Криму є катастрофою


Координатор програм ГО «КримSOS» Денис Савченко розповів, що дослідження охоплює період з 20 лютого 2014-го по 31 грудня 2018 року і складається з невеликих аналітичних матеріалів та кейсів з конкретних порушень прав людини, як ілюструють цю аналітику. Всі кейси описані на основі матеріалів ЗМІ, постів в соцмережах жертв порушень прав людини або свідків цих порушень, а також офіційних документів, в тому числі документів представників окупаційної “влади”. Також туди увійшли результати моніторингових візитів і опитувань жертв порушень прав людини або свідків таких порушень.

В матеріали включено інформацію про індивідуальні порушення прав людини, такі як незаконні викрадення і катування, та про порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема, незаконні свавільні проникнення на територію приватних помешкань, порушення свободи сповідання релігій і права спілкування рідною мовою та свободи преси на території Криму.

Правозахисники наголошують, що робота з документування порушень прав людини на окупованому півострові має тривати, оскільки їх кількість і характер не зменшується і не змінюється.

Фото: uacrisis

«Діяльність окупаційної влади стає все нахабнішою. Саме по собі знаходження РФ в Криму є катастрофічним, і наша робота має тривати не до того, як Росія припинить порушення, а до того моменту, коли РФ піде з Криму і сплатить компенсацію за вчинені системні порушення під час окупації. За допомогою цього дослідження, крім надання вичерпної інформації про порушення прав людини в Криму, ми хочемо нагадати великому загалу, що робота з деокупації триває, і особи, винні в порушеннях прав людини, мають понести, а деякі вже понесли, відповідальність», – наголосив Савченко.


Незаконна заборона Меджлісу призвела до утисків прав всіх кримських татар


Юрист, аналітик ГО «КримSOS» Анастасія Донець акцентувала увагу, що з початку окупації в Криму триває кампанія з переслідування, дискримінації та утисків нелояльних груп населення, які також виражаються в масштабних порушеннях норм міжнародного гуманітарного права та прав людини.

Серед таких порушень Донець виокремила порушення права народів на самовизначення, зокрема, права корінного народу Криму – кримських татар. Правозахисник навала їх «масштабними та різноманітними».

Вони виражається в трьох формах: 

  • заборона представницьких органів, зокрема, Меджлісу кримськотатарського народу та переслідування їх представників; 
  • переслідування кримськотатарських ЗМІ; 
  • обмеження на використання кримськотатарської мови.

«Незаконна заборона діяльності Меджлісу, яка почала діяти з квітня 2016 року, призвела до утисків політичних, громадських та культурних прав всіх кримських татар», – підкреслила правозахисник.

Вона відзначила, що рішення про заборону Меджлісу було прийнято на підставі незаконних судових рішень, а також заяв його керівників про незаконність окупації. Міжнародна спільнота жорстко засудила дії Росії. Європарламент відреагував на це вимогою скасувати заборону Меджлісу. Аналогічну вимогу в своєму проміжному рішенні в квітні 2017 року виніс Міжнародний суд ООН.

Фото: uacrisis

За словами Донець, особливістю тиску на представників Меджлісу є те що їх переслідують не за участь у цьому представницькому органі, а за різними надуманими звинуваченнями, зокрема, начебто за підтримку екстремізму. Переслідувань зазнали глава Меджлісу Рефат Чубаров, його заступники Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, а також лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, яким заборонено в’їзд до Криму.

Правозахисники фіксують порушення прав членів Меджлісу на свободу акцій і зібрань, а також низку майнових порушень, що проявилося в “націоналізації” окупаційною “владою” офісів Меджлісу та нападах на будинки.

Ще одним порушенням прав корінного народу правозахисники називають масштабне переслідування кримськотатарських ЗМІ, в результаті якого всі 12 незалежних кримськотатарських медіа, що працювали в Криму до окупації, змушені були залишити півострів, а більшість продовжила працювати на «материку». При цьому в самому Криму замість витіснених створені нові лояльні до окупаційного режиму «кримськотатарські ЗМІ», які поширюють вигідний окупантам інформаційний продукт. Серед таких правозахисники назвали телеканал «Міллет» і радіостанцію «Ватан седаси». Цікавим нюансом називається й те, що наявні зараз на півострові кілька десятків кримськотатарських ЗМІ мовлять і друкуються російською мовою, хоча мовою видання у них заявлена кримськотатарська.

Обмеження кримськотатарської мови триває і в інших сферах. Хоча вона була задекларована “державною”, але її використання в Криму всіляко обмежується, а за її вживання можуть бути застосовані певні санкції. Зокрема, були задокументовані випадки скорочення часу побачень затриманих за спілкування кримськотатарською.

Дискримінаційним по відношенню як до української, так і до кримськотатарської мови є російських закон про освіту від 2015 року, згідно якого викладання відбувається російською, а навчання рідною мовою може бути за заявою батьків, причому з 1 по 9 клас. Були задокументовані випадки тиску з боку шкільних адміністрацій на батьків з вимогою відмовитись від вивчення кримськотатарської мови. Учні 10-11 класів не вивчають кримськотатарську мову взагалі. З огляду на те, що кримськотатарська мова і література не входять до навчальних програм, їх вивчення можливе лише в позанавчальний час. Крім того викладання кримськотатарської не зараховується в педагогічний стаж викладачів.

Підсумовуючи, Донець відзначила, що в цілому в Криму проводиться політика расової і національної нетерпимості щодо корінного народу.

«Переслідування кримськотатарського народу супроводжується масштабною кампанією в російських ЗМІ, які намагаються показати кримських татар потенційно небезпечною групою, схильною до екстремістських дій, а їхні релігійні спільноти і представницькі органи – терористичними екстремістськими організаціями, спрямованими на дестабілізацію ситуації в Криму».


Росія ростить з юних кримчан «слухняних солдатів Путіна»


Дослідниця “Кримської правозахисної групи” Ірина Сєдова зазначила, що правозахисники КПГ цього року фокусуватимуться на двох найбільш масштабних проблемах окупованого Криму: мілітаризації і незаконного призову та ситуації з порушенням свободи слова.

«Мілітаризація є частиною воєнного злочину. Росія не шкодує грошей, щоб робити з кримських дітей “слухняних солдатів Путіна”. З 2016 року на “виховання громадянина Росії – патріота Криму” витрачено більше 100 млн рублів. Це офіційна статистика на сайті так званого «Міндоходів» Криму. Для цього задіяна і сфера освіти, і сфера спорту, і сфера культури».

Аналітик «КримSOS» Анастасія Донець розповіла, що кілька років тому окупаційна “влада” розпочала кампанію з мілітаризації дитячого виховання, і масово агітує дітей вступати до «Юнармії».

Фото: uacrisis

«Серед кримських дітей насаджується патріотичне ставлення до армії держави-окупанта. Майже в половині кримських шкіл є осередки «Юнармії» і до них входять тисячі маленьких кримчан».

На думку правозахисників, така масова агітація негативно впливає на свідомість дітей, оскільки налаштовує їх проти власної держави, України, і заохочує згодом добровільно служити в окупаційній армії.


Флешмоб «Голос в’язня» – прості дії для нагадування про Крим


Виконавча директорка «Центру громадянських свобод» Олександра Романцова проінформувала про започаткування міжнародної акції нагадування про Крим. Акція Prisoner’s voice (Голос в’язня) – це нова назва мережі Save Oleg Sentsov, оскільки Олег Сенцов вже звільнений.

Започаткувати цю акцію громадських активістів спонукали активні та останнім часом успішні дії Росії щодо замовчування теми Криму на міжнародному рівні.

«В міжнародному просторі, на жаль, Росія активно впроваджує свою стратегію інформаційного вакууму навколо Криму. Чесним і нечесним тиском з боку російської дипломатії вони намагаються стерти його з міжнародних документів».

Один з прикладів – остання резолюція в ПАРЄ щодо повернення російській делегації права голосу. При цьому Росія не лише не виконала ті вимоги, які їй були висунуті, коли вона була відсторонена, але й резолюція не містить в собі жодної згадки щодо Криму. Схожа ситуація склалась і з останньою Радою міністрів ОБСЄ, яка відбулась в Братиславі в грудні минулого року.

«Нова акція спирається на простих людей, які підтримують деокупацію Криму. Ми назвали її Prisoner’s voice (Голос в’язня). Ми пропонуємо невеликі прості дії, які кожна людина по всьому світі може зробити для того, щоб продемонструвати, що Росії не вдасться замовчати про Крим: роздрукувати картинку з логотипом акції зі сторінки Save Oleg Sentsov і сфотографуватися з нею біля будь-якого визначного місця вашого міста чи вашої країни, саме для того, щоб локація була дуже видима. Сподіваємось, що ви з таким тегом опублікуєте свої фото в ФБ і надішлете нам на пошту. Ми зберемо ці фотографії і привеземо їх до Ради Європи на наступну сесію ПАРЄ. Ми хочемо продемонструвати, що по всьому світу є люди, які не забувають про Крим і які пам’ятають про те, що політичні ув’язнення – це не той спосіб, яким можна залякати всю Україну. І, звичайно про те, що всі політичні в’язні, як в Криму, так і на території РФ, мають бути звільнені», – закликала Романцова.


До МКС звернуться щодо колонізації Криму росіянами


Юрист “Регіонального центру прав людини” Віталій Набухотний нагадав, що в січні цього року Україна направила до Міжнародного кримінального суду сьоме повідомлення, яке стосується примусового переміщення населення з території тимчасово окупованого Криму, яке здійснює російська окупаційна “влада”. При цьому Росія продовжує активно змінювати демографічний склад півострова за рахунок витіснення нелояльного населення та заохочення переїзду до Криму громадян РФ. 

За словами Набухотного, цього року планується подати подати до МКС ще два повідомлення – щодо експропріації приватної власності громадян України в Криму та щодо заселення росіянами окупованого півострова.

«По цифрам щодо заселення Криму є розбіжності, але всі ми погоджуємось, що кількість (російських колоністів) вже пішла на сотні тисяч».

Набухотний також додав, що є підстави вважати, що цього року МКС буде розглядати питання офіційного відкриття розслідування по Україні.

Скажімо, за даними «КримSOS», з початку окупації, за різними оцінками, півострів покинуло 43 тисячі кримчан, а натомість туди завезли близько 500 тисяч росіян.

А виконавчий директор ГО TruthHounds Роман Авраменко відзначив важливість документування порушень в сфері міжнародного гуманітарного права, які припускається Росія в Криму.

Він нагадав, що в березні 2018 року Міжнародний кримінальний суд вперше згадав, що РФ, можливо, здійснює злочин проти людяності в Криму у вигляді депортації. Зауважуючи, що справа України в МКС наближається до стадії початку повномасштабного розслідування, правозахисник відзначив, що фігурантів порушень дуже багато, і всіх їх МКС не зможе засудити і переслідувати.

На думку Авраменка, треба вводити персональні санкції проти громадян РФ за списком Магнітського. А щодо колаборантів, яких Україна продовжує вважати своїми громадянами, то їх по цьому механізму переслідувати не можна, але прокуратура АРК має порушувати відповідні провадження, а українські суди засуджувати їх хоча б заочно. 

Дивитись ще: