«Донбас і Крим автоматично витягують один одного». Чубаров про можливість започаткувати єдину деокупаційну платформу у разі переїзду перемовин з Мінська
Пропозиції перенести перемовний майданчик по Донбасу з Мінську все частіше лунають і від експертів, і від політиків. Вже й у МЗС України не виключають такої можливості. Водночас, пошук нової адреси для вже не мінських «мінських перемовин» дає шанс поєднати на новоствореному майданчику обидва напрямки деокупації українських територій — Крим і Донбас.
Принаймні, Україна отримує привід шукати нову країну для «поселення» перемовників по Донбасу з прицілом на доєднання до неї ще однієї платформи — кримської. Поки що українська сторона лише заявляє про ініціативи створення кримської платформи, закликаючи різні країни стати її ініціаторами та учасниками. Але жодної територіальної прив’язки не озвучується.
Чи доцільне перенесення перемовин по Донбасу з Мінська в інше місто іншої країни, і чи може такий «переїзд» дати поштовх для об’єднання платформ щодо деокупації Донбасу і Криму? Своє бачення «Кримським новинам» висловив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Видача владою Лукашенка Росії «вагнерівців» попри вимоги України, масові заворушення в РБ та невизнання Європою результатів президентських виборів — це все фактори нестабільності, які змушують експертів і політиків висловлюватись про перенесення переговорного майданчика по Донбасу з білоруської столиці, з Мінська, в якусь іншу країну. Цього тижня таку ймовірність не виключив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Наскільки це доцільно?
Будь-який розвиток подій в Мінську, або з залишенням диктатора Лукашенка при владі, або з його зміщенням і якимись, можливо, новими виборами, думаю, не буде абсолютно прийнятний для України. Оскільки якийсь певний час Білорусь буде знаходитись під жорстким контролем Москви. І в такій ситуації знаходження в Мінську єдиного і основного майданчика для переговорів в межах домовленостей, які досягаються Нормандською четвіркою, як на мене, є абсолютно невиправданим, є шкідливим і загрозливим для України. Тому я підтримую ті ініціативи, які вже непоодинокі роздаються серед українських політиків, щоби змінити місце проведення зустрічей і ТКГ, й інших експертів. Мінськ треба з цього переліку прибрати.
Якою може бути нова адреса для зустрічей ТКГ? Нещодавно у себе в ФБ ви схвально відгукнулись про варіант перенесення майданчику до Туреччини.
Є різні країни і міста. Можливо, це й Стамбул. Чому ні? Туреччина, з одного боку, є членом НАТО, а з іншого боку вона має особливі, дружні відносини з Російською Федерацією, принаймні, широкі торгівельні. Це може бути Швейцарія. Але це питання, яке мають узгодити, в першу чергу, лідери Нормандської четвірки. Однак Мінськ треба виключати.
Якщо вже піднімати питання перенесення з Мінську майданчика по Донбасу, можливо, варто говорити одразу про створення на новому місці єдиного спільного майданчика і по Криму, і по Донбасу?
От бачите, воно автоматично витягує один одного. Ми про це говоримо вже кілька років, після того, як українська армія, українське суспільство укріпились після 2014 року. Не можна далі, і ми в цьому впевнені, розділяти ці два питання (деокупацію Криму і Донбасу — прим.ред.). Хоча провідні українські інституції говорять про доцільність такого розділення. Я недавно ще раз намагався зрозуміти позицію МЗС, де міністр говорить про те, що треба і далі вести ці переговори окремо. Він підтримує майданчик по Криму, але вважає, що ці переговори мають бути розділеними. Я зараз говорю не стільки про теми переговорів, про конкретні питання, скільки про завдання, мету цих переговорів. І думаю, що має бути єдине завдання — це відновлення територіальної цілісності української держави.
Яку б ключову причину для об’єднання процесу перемовин по Криму і Донбасу ви назвали?
Ну дивіться, агресор один — це Росія. Різні інструменти, що привели до окупації Криму та частини Донбасу. Агресор — один. І якщо ви говорите з агресором про одну зі своїх територій, яка ним окупована, а про іншу мовчите і тримаєте її десь там в думках на потім, це може надихати агресора. І зараз це так і відбувається. Він впевнений і він все робить для того, щоб ведучи переговори по одній території, здійснити остаточне закріплення іншої вашої території за собою. Щоб у агресора не було такого хибного уявлення і він його не передавав у світ, треба тепер виходити чітко з того, що ми сідаємо (за стіл перемовин) з агресором лише з однією метою — відновлення територіальної цілісності української держави в межах міжнародно визнаних кордонів, включаючи АР Крим і місто Севастополь. Крапка. Не сідає агресор говорити? Це говорить лише про одне — треба створювати умови, які змусять його сісти за цей стіл. Але не треба розглядати ці питання окремо один від одного.
