Децентралізація на фоні окупації. Україна розробляє проєкт адміністративно-територіального устрою Криму | QHA media
По поличках

Децентралізація на фоні окупації. Україна розробляє проєкт адміністративно-територіального устрою Криму

08 Травня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Децентралізація для окупованого Криму відбуватиметься складніше і довше, ніж для всіх українських областей, але вона має розпочатися вже зараз, принаймні, на рівні розробки, прийняття та затвердження документів.

Міністерство розвитку громад та територій України започаткувало серію публічних дискусій щодо адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим та Севастополя. На першій такій відеодискусії, що відбулась 7 травня, на розгляд експертів, депутатів, представників президента в АРК, Меджлісу кримськотатарського народу та громадських організацій був представлений проєкт майбутнього адміністративно-територіального устрою АР Крим, розроблений Мінрегіоном спільно з  комітетом ВР з питань місцевого самоврядування.

Учасники дискусії були єдині в тому, що децентралізація має бути проведена для всіх, без винятків, територій України. І початок роботи по Криму, незважаючи на тимчасову окупацію, є додатковим свідченням, що держава не відмовляється від своїх громадян і територій.

Водночас, запропонований проєкт викликав низку зауважень та побажань, зокрема, з боку Меджлісу та громадських активістів з Криму.

Після жвавої дискусії було прийняте рішення вже наступного тижня сформувати робочу групу в складі представників Меджлісу, експертного середовища, народних депутатів та інших зацікавлених сторін. Група має підготувати пропозиції до перспективного плану формування територій громад АРК та модель адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня. В Мінрегіоні наголошують, що документи будуть враховувати інтереси корінного населення Криму з обов’язковим фокусом на їх перспективній економічній спроможності.

Заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода наголосив, що децентралізація передбачає передачу значних повноважень місцевим громадам: 

«Реформування територіального устрою передбачає реформування не лише областей але й Автономної Республіки Крим. Уряд має затвердити території майбутніх громад АР Крим. Тільки після цього можна говорити, що територіальна реформа в Україні завершена.

Ми презентуємо першу версію поділу Криму на територіальні громади і на райони. Сподіваємось, наше публічне обговорення дасть можливість напрацювати пропозиції, які ляжуть в основу законодавства. Ми повинні запропонувати варіант, який не викличе додаткові політичні спекуляції чи незадоволення, який буде приваблювати всіх кримчан. Ми знаємо, що прийде час, і такі ж можливості, які створила Україна для розбудови своїх громад, поширяться на всю її територію – і на Донбас, і на АР Крим».

Негода додав, що новий адміністративно-територіальний устрій базового та субрегіонального рівнів АР Крим уряд та парламент будуть затверджувати разом з адмінтерустроєм всієї України. Він також відзначив, що питання, пов’язані з історичною кримськотатарською топонімікою Криму будуть обов’язково враховувати.


Новий Крим на папері: версія 1.0


Базовий рівень нового територіального устрою Криму був сформований на основі затвердженої урядом в 2015 році методики формування спроможних громад. Г, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону Сергій Шершов, який презентував  проєкт адмінустрою Криму, пояснив суть методики: визначаються точки економічного тяжіння, навколо яких формується безпосередньо громади, які будуть спроможні надавати перелік тих чи інших послуг для громадян.Такими точками, в першу чергу, є міста обласного значення, райцентри, колишні райцентри і великі села.

Окрім точок економічного тяжіння визначатиметься зона доступності або межа цього тяжіння – це 20-30-тикілометрова зона. Наразі перспективний план базового рівня сформований вже по всім областям, тож тепер методику «наклали» на АРК.

Виходячи з урядової методики, в АРК було сформовано 29 спроможних територіальних одиниць, в більшості з яких центри становлять міста, а також два сільських населених пункта – села Айбар (Войкове) і Роза Кримська. Щодо Севастополя, то оскільки все було завязано на одному місті, то вирішили створити одну громаду в місті.

Формуючи райони, виходили з методики, за якою територія нових районів має бути компактною, географічно цілісною та зв’язаною (не мати територіальних анклавів та ексклавів). Також спирались на  директиву Європарламенту щодо кількісних показників населення – в районі чисельність постійного населення має становити від 150 до 800 тисяч осіб. Виходячи з цього, розроблено порядок визначення центрів районів та їхню конфігурацію. 

Зона доступності до центрів нових районів визначається від межі такого населеного пункту по автомобільних дорогах в межах 60 кілометрів. На територіях, де немає чисельних населених пунктів, райцентрами можуть бути міста з населенням не менше 10 тисяч осіб. Якщо за межами зони доступності міст проживає понад 150 тисяч жителів, на такій території може бути сформований інший центр.

В проєкті визначено можливі адміністративні центри нових районів.

Першим адмінцентром Криму визначається його столиця – Сімферополь. Крім нього теоретично визначено ще чотири адмінцентри, які мають більше 50 тисяч мешканців і які можуть стати центрами нових районів області. Це Євпаторія (105 тис. осіб), Ялта (78 тис.), Феодосія (69 тис.), Керч (145 тис.), а також  Севастополь (майже 400 тис.). Саме в цих містах потужно розвинена економіка, там мали б бути розміщені найбільша кількість територіальних підрозділів виконавчої влади.

Питання виникають по північному Криму – де на великій території немає міст із населенням понад 50 тисяч. Тут вирішили вибирати з міст, де проживає понад 10 тисяч мешканців: Армянськ (22 тис.), Джанкой (36 тис.), Яни-Капу (29 тис.). На думку розробників плану, перевагу має Джанкой, в якому 36 тисячі мешканців, і саме він має стати центром нового району.

Ще одна проблема по моделюванню АРК, за словами Шершова, пов’язана із відцентричністю Керчі, яка знаходиться на краю півострова. Питання, чи варто робити її райцентром, чи приєднати цю територію до Феодосійського району, може ще дискутуватися. В підсумку, в проєкті пропонується створити 7 районів.

«Пропонується створення Джанкойського, Євпаторійського, Сімферопольского, Севастопольського, Ялтинського, Феодосійського районів. Найменшим буде Ялтинський – 190 тисяч населення, найбільшим – Сімферопольський 678 тисяч. Всі ці райони повністю відповідають стандартам Євросоюзу по класифікації територіальних одиниць», – підсумував Шершов. 

Та не включив до переліку сьомий – Керченський район, хоча на карті проєкту він позначений.

Нагадаємо, наразі в Криму, згідно українського законодавства, 14 районів, 11 територій міських рад, а також місто зі спецстатусом Севастополь. Крім того на території півострова 56 селищ міського типу та 957 сільських населених пунктів. Загальна чисельність постійного населення АР Крим становила 2024 тисячі осіб, в Севастополі проживало 378 тисяч (за даними перепису 2001 року).


Інтереси кримських татар, «понаєхи» з РФ, статус Бахчисараю, Керчі, Севастополя, топоніміка та інші «родзинки» 


В ході обговорення учасники звернули увагу на деякі суперечливі або недостатньо опрацьовані моменти запропонованого проєкту нового адміністративно-територіального поділу Криму. Крім того були висловлені додаткові зауваження, побажання і поставлені запитання, на які мають бути надані відповіді. Скажімо, проблеми на майбутнє може закласти те, що планується територіальний устрій саме для АРК, тоді як паралельно обговорюється створення Кримськотатарської національно-територіальної автономії

Частина учасників дискусії вважає, що до Криму при створенні районів і громад має застосовуватись єдиний підхід, як і для українських областей. Інші відзначають, що треба враховувати місцеву специфіку, зокрема, проживання на півострові корінного народу – кримських татар. Жваве обговорення в цьому плані викликала доля міста Бахчисарай, яке для кримських татар є важливим в історичному та культурному плані, але його статус в запропонованому проєкті – навіть не на рівні райцентру. До того ж є різні погляди на статус Севастополя і на те, як бути з постокупаційними реаліями, які вплинуть на формування громад, зокрема, із масовим переселенням до Криму російських колоністів.

Найбільш яскраві моменти обговорення.

Постійний представник президента в АРК Антон Кориневич акцентував, що хотілося б побачити цілісний концепт децентралізації, почути, що вже зараз залежить від цього проєкту, які права кримчан можуть бути реалізовані на основі нього ще до деокупації. Він також звернув увагу, що в проєкті лишаються деякі радянські назви. Кориневич наголосив на важливості питання топоніміки і повернення до історичних назв населених пунктів, зокрема, до назв корінного кримськотатарського народу. Також варто враховувати фактичні зміни, які відбулись на півострові з початку російської окупації.

«Ми не можемо відкидати факт того, що пішов сьомий рік окупації, яка дуже сильно все змінила. Дуже багато понаїхало російських прокурорів, військових, ФСБшників, і вони відчутно змінили склад населення – це близько 300 тисяч людей. Зміни також створенні і незаконним будівництвом Керченського мосту і траси Таврида».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслив, що необхідно робити все, що наближує деокупацію Криму, і Меджліс готовий надати фахівців для доопрацювання перспективного плану. Водночас він підкреслив, що Крим має свою специфіку, яку треба враховувати під час децентралізації.

«Треба не поспішати все уніфікувати, не беручи до уваги специфіку Криму і наявність корінного кримськотатарського народу. Маємо також зрозуміти, що зараз населення Криму катастрофічно збільшується за рахунок того, що Росія навмисне переселяє туди своїх громадян. Зараз є чудова нагода від імені держави голосно сказати, що всі, хто приїхав до Криму і поселився, вони мають виїхати».

Заступник голови Меджлісу, народний депутат від «Європейської солідарності» Ахтем Чийгоз наголосив, що Україна не повинна повторювати помилки, зроблені до 2014 року. Зокрема, створюючи модель зрусифікованого Криму, яка полегшила Росії окупацію.

«В модель децентралізації по Криму треба вносити корективи. Та методологія, яка зараз спрацювала по Україні, до Криму вона жодним чином не підходить. Треба створити таку модель, яка буде сприйнята і кримськими татарами, які чинять опір в Криму, і українцями. Пропоную створити експертну групу, яка буде брати за основу, як прискорити деокупацію, без якого Україна не буде державою».

Делегат Курултаю, народний депутат з фракції «Голос» Рустем Умєров висловив побажання долучати до роботи в процесі подальшого перебігу опрацювання проєкту і його, і його колег з Криму, і представників Меджлісу.

«Ці плани повинні враховувати всі аспекти політичного, культурного життя Криму. Щодо методики (визначення районів і громад): коли ви дивитесь на економіку і зону доступності, варто додати політичний і суспільно-економічний аспекти, коли можна з’єднати деякі регіони».

Переселенка з Криму, громадська активістка Наталя Лютікова емоційно наголосила, що «все це – бутафорія», доки не відбудеться деокупація і доки не пройдуть вибори, а кримські громади самі не визначаться із питаннями децентралізації.

«Ваше міністерство (Мінрегіон) має негайно підняти і актуалізувати питання щодо активізації створення Кримської автономії з урахуванням інтересів кримськотатарського народу на території Криму.

Вже є висновки Конституційної комісії. Це важливо в рамках децентралізації, тому що виборчі округи мають корелюватися з тими нормами, які в цих документах пропонується врахувати українському парламенту. У вас є історична можливість зробити ключовий крок в укріпленні унітарності нашої держави і в початку деокупації Криму.

Також в контексті юридичних процесів в міжнародних судах важливо узгоджувати з нашими юристами, які ведуть ці справи, чи такі зміни в законодавстві не зашкодять Україні в цих процесах».

Кримчанин, народний депутат Віталій Безгін, який очолює підкомітет з питань адмінтерустрою, повідомив, що вже обговорив з міністром юстиції момент, чи не вплинуть зміни в територіальному устрої Криму на перебіг розгляду в міжнародних судах українських позовів проти Росії. За його словами, негативного впливу від таких змін не буде, навпаки, негативно сприйматиметься, якщо Крим буде виокремлений із загальноукраїнського процесу децентралізації.

«Щодо контексту в міжнародних судах – Денис Малюська підтвердив, що треба проявляти активність щодо Криму, і буде неправильно, якщо Крим залишиться білою плямою в питанні децентралізації».

Голова Товариства дослідників України, експерт із територіального розвитку та місцевого самоврядування Павло Остапенко відзначив, що підтримує пропозиції, надані Мінрегіоном, і вважає, що до децентралізації в різних регіонах країни має бути єдиний підхід.

«І для областей, і для Криму, повинен бути єдиний підхід. В цьому плані відсутній національний, регіональний, політичний вплив, він ґрунтується винятково на економічних підходах. Пропозицію виділити Бахчисарай в центр району можна дискутувати. Але там частка кримських татар – що в Бахчисарайському, що в Сімферопольському  районі – однакові».

Експерт Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко відзначив позитивність і важливість початку обговорення процесу децентралізації в Криму як такого. Він висловив своє бачення районування півострова:

«Виходячи з того, що треба створити поділ Криму на території, спроможні і зручні для організації адміністрування. Севастополь, на мою думку, давно треба об’єднати з рештою Криму. Район має бути не менше 150 тисяч і щоб кожен район мав достатньо сильне (центральне) місто. Те, що Керч віддалена – не має значення, Керченський район має бути окремим. Розумію, що Бахчисарай – місто, яке заслуговує на якесь виділення завдяки своїй історії. Але зважаючи на чисельність населення, проблематичним є розміщення Бахчисарайського району між Севастополем і Сімферополем, щоб там було населення 150 тисяч. Але варто подумати про статус Бахчисарая. Щодо півночі, можливий варіант про єдиний Джанкойський район, але чисельність населення дозволяє створити два райони – Джанкойський і колишній Красноперекопський». 

Переселенка з Криму, народний депутат від «Слуги народу» Єлизавета Богуцька висловила солідарність з Меджлісом і акцентувала, що треба враховувати не лише наявність в Криму корінного населення, але й те, що кримські татари проявили дієвий патріотизм і проукраїнську позицію під час російської окупації. Вона також попросила приєднати її, як кримчанку, до робочої групи, що буде створена для опрацювання плану децентралізації в Криму. 

«Щодо Бахчисараю і Севастополя – згодна, що Севастополь треба повертати загально в АРК. Мені здається, що Севастополь треба об’єднувати з Бахчисараєм, і адміністративний центр має бути саме в Бахчисараї. Тобто робити саме Бахчисарайський район. Треба залишати окремий Керченський район і не змішувати його із Феодосією». 

Зрештою, народний депутат від фракції «Голос» Роман Лозинський також висловив згоду, що під час обговорень децентралізації Криму варто знайти спосіб врахувати думку кримчан:

«Сподіваюсь, що в резолюціях зафіксуємо, що після деокупації Криму буде повторне широке обговорення із залученням кримчан. Важливо також, щоб Крим був і на порядку денному уряду, хоча в програмі дій уряду Крим не згадувався». 


Чубаров: «Намагання провести децентралізацію по трафарету не сприятиме відновленню Криму»


За підсумками обговорення плану децентралізації Криму, QHA media взяло невеличке бліц-інтерв’ю у Рефата Чубарова. Цікаво, що перша дискусія по Криму ледь не пройшла без участі представників корінного народу півострова, яких її організатори не запросили. Але конфлікту не сталось. За день до проведення дискусії голова Меджлісу виклав у себе на Facebook пост, де риторично запитав: «А чому про Крим говорять без участі кримських татар?». В підсумку ситуація розрулилась, відтак у дискусії взяли участь як представники Меджлісу, так і нардепи-кримські татари.

Рефат-ага, як бачимо, ваш пост-запитання про участь кримських татар в обговоренні кримської децентралізації спрацював… 

На цю відеоконференцію ми випадково звернули увагу. В останній день, який залишався до неї, ми публічно запитались – а де тут кримські татари і чому без них? І це відіграло свою позитивну роль. Треба віддати належне організаторам – вони одразу це сприйняли і запросили, хоч і в останній момент, і народних депутатів-кримських татар, і з Меджлісу кримськотатарського народу. Сподіваюсь, що ті питання, на які ми звернули увагу в ході обговорення, не залишаться просто закликами.

Які основні підсумки?

Буде створюватись робоча група. Я буквально сьогодні-завтра спрямую листа від імені Меджлісу, де ми порекомендуємо трьох наших представників, які мають практичний досвід роботи як на низових ланках місцевого самоврядування, так і досвід в управлінні. Це буде один член Меджлісу і декілька фахівців з числа кримських татар.

Одна з проблем, на яку звертали увагу деякі учасники, що при підготовці цього проєкту не були враховані плани щодо створення Кримськотатарської автономії. Чи не закладається ґрунт для суперечок?

Питання децентралізації Криму ми розглядаємо як складове з вирішенням цілого комплексу питань щодо майбутнього Криму. Зокрема, враховуючи напрацювання членами Конституційної комісії проєктів змін і доповнень до Конституції, змін до Х розділу щодо статусу Криму. Ця автономія за національно-територіальною ознакою покликана вирішувати відповідні завдання, які витікають з права корінного народу на самовизначення. І ці завдання не можуть не враховувати при децентралізації. Скажімо, те, що стосується статусу певних історичних територій в Криму. Що стосується відновлення топоніміки, що має бути реальними кроками до збереження культури, історії кримських татар. А зараз, якщо при децентралізації закріпити ті не змінені назви (радянські) – це означає створення нових барикад. 

Маємо дуже чітко визначити, які додаткові фактори мають бути закладені в основу децентралізації. Намагання провести децентралізацію в Криму, спираючись на якісь усталені трафарети, як-то кількість людей в теродиницях тощо, воно не буде сприяти відновленню Криму, оскільки десятиліття новітньої історії Криму були спотворені вигнанням кримських татар. Отже децентралізація має враховувати всі ці моменти. Вони, експерти, цього нібито не примітили, але сподіваюсь, що за наслідками дискусії це буде додано до тих факторів, які будуть враховуватись при розробці схеми децентралізації Криму.

В проєкті запропоновано створити 29 спроможних територіальних громад і 7 районів. Ваша оцінка?

По кількості районів – дуже різні підходи, і ще будемо обговорювати. Я думаю, що їх (районів) має бути більше.

Зацікавила дискусія навколо статусу Бахчисараю… 

Ми говоримо про те, що взагалі треба продумати, що таке – центр Криму. Якщо говорити про історично-політичний центр Криму – це має бути Бахчисарай. В переписці між учасниками цієї конференції під час дискусії мені дуже сподобалась думка, яку письмово виклали одразу декілька спікерів про те, що, можливо, Бахчисарай – це історично-політичний центр Криму, а Сімферополь – адміністративний. Але тут треба подумати.

Дивитись ще: