«Депортація кримськотатарського народу — це трагедія для всієї Європи». Посли країн Балтії і Польщі обговорили з Меджлісом жалобні заходи та подальшу боротьбу з російською окупацією | QHA media
По поличках

«Депортація кримськотатарського народу — це трагедія для всієї Європи». Посли країн Балтії і Польщі обговорили з Меджлісом жалобні заходи та подальшу боротьбу з російською окупацією

15 Травня 2020, 20:40
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Проведення меморіальних заходів до 76-х роковин депортації кримських татар та подальші кроки з протидії російській окупації Криму на міжнародному рівні обговорили в Меджлісі кримськотатарського народу із представниками посольств країн Балтії та Польщі.

В зустрічі брали участь надзвичайний та повноважний посол Естонії в Україні Каімо Кууск, Латвії – Юріс Пойканс, Польщі – Бартош Ціхоцький, а також заступник посла Литви, міністр-радник посольства Литовської Республіки Тадас Вальоніс. Зустріч відбулась за ініціативи послів, які таким чином вирішили віддати шану жертвам депортації та обговорити з Меджлісом актуальні питання захисту прав кримськотатарського народу.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі журналістам розповів про ті заходи, які будуть проведені 18 травня як на материковій Україні, так і в окупованому Криму, а також в цих країнах.

«Ця зустріч – це форма висловлення співчуття і вшанування пам’яті кримських татар, які загинули під час самої депортації і в роки вигнання у місцях спецпоселень. Також ми обговорили з дипломатами ті меморіальні заходи, які також будуть проводитись в їхніх країнах».

Зокрема, в Польщі заступник спікера Сейму пані Малгожата Госевська разом з нашим представником Всесвітнього конгресу кримських татар Недімом Усеїновим та іншими колегами відвідає місця історичного проживання кримських татар, які були вихідцями з Криму. Віце-спікер польського Сейму планує взяти участь в онлайн-мітингу, який розпочнеться 18 травня о 16:00. Виступити на онлайн-мітингу також має спікер Сейму Литви.

Меморіальний захід відбудеться й у столиці Латвії Ризі, де заплановано виступ спікера Сейму, міністра закордонних справ і голови комітету з зовнішньої діяльності парламенту Латвії. Чубаров також розповів, що посол України разом із заступником глави Сейму Латвії проведуть церемонію вшанування пам’яті кримських татар біля посаджених торік в центральному сквері в Ризі кримських лип. 

Голова Меджлісу висловив вдячність й уряду Естонії, яка зараз головує в Радбезі ООН, і завдяки зусиллям якого 6 березня було проведено засідання Радбезу по формулі Арія. 

Посли та лідери кримських татар також обговорили подальші спільні дії, спрямовані на деокупацію Криму. Чубаров наголосив, що Латвія, Литва, Естонія, Польща, як і кримськотатарський народ, мають дуже трагічний досвід перебування під окупацією або впливом СРСР, тому вони гостріше відчувають біль кримських татар.

«Ми обговорили конкретні питання протидії російським провокаціям на різних міжнародних майданчиках. Для нас зараз є дуже важливим стримування Росії і особливо деяких її «друзів» в країнах Західної Європи, які намагаються, використовуючи економічну кризу, викликану пандемією коронавірусу, послабити тиск на Росію, зняти санкції».

Посол Латвії Юріс Пойканс наголосив, що зустрічі з Меджлісом завжди теплі і конструктивні. Він нагадав, що Рефат Чубаров  певний час жив в Латвії, був членом Народного фронту, і відіграв свою роль у встановленні латвійської незалежності. Але нинішня зустріч несе на собі трагічний відбиток чергових роковин депортації.

«Ми, представники чотирьох посольств, попросили Меджліс про зустріч задля поминання цієї історичної події. А також, щоб висловити захоплення героїчною боротьбою кримськотатарського народу, і побажати цьому народу всього найкращого, незважаючи на цю трагічну дату». 

Коментуючи події депортації, Пойканс нагадав, що Латвія добре розуміє трагедію кримськотатарського народу, оскільки теж пережила дві великі депортаційні хвилі – 14 червня 1941 року та 25 березня 1949 року. Тоді велика частина населення Латвії була вивезена в дальні регіони східної частини Росії, в умовах, схожих на депортацію кримських татар. Тому в дні роковин депортацій найвище керівництво Латвії та дипломатичний корпус завжди йдуть до пам’ятників і покладають квіти, згадуючи ці трагічні дати.

Водночас посол акцентував, що від депортації латишів депортація кримських татар відрізняється тим, що корінний народ Криму вивезли повністю, відтак кримські татари майже півстоліття були позбавлені права повернутись на історичну Батьківщину. Тривале вигнання призвело до часткової втрати традицій, мови, до певної асиміляції. 

«Депортація – це не лише біда кримськотатарського народу, а це в цілому все ж таки трагедія для всієї Європи. Тому що кримськотатарський народ – це народ європейський, який століттями жив на своїй території. На сьогодні ми в Європі завжди радіємо різного плану різноманіттю, збереження національних традицій для кожного європейського народу є дуже важливим. І втрата традицій будь-якого, навіть маленького народу, це велика втрата для Європи. А частина втрат, пов’язаних з депортацією 1944 року, на жаль, не відновні».

Пойканс підкреслив, що анексувавши Крим, Росія порушила міжнародне право, змусивши європейські країни відчути небезпеку для себе, і пообіцяв, що країни Балтії та Польща будуть і надалі піднімати питання деокупації Криму на майданчиках ЄС та інших міжнародних організацій.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв висловив подяку чотирьом європейським країнам за системну підтримку кримськотатарського народу. Він акцентував, що через сім десятиліть після депортації корінний народ Криму переживає нову трагедію – вже шість років Крим під російською окупацією. І тоді, і зараз Москва намагається витіснити кримських татар з півострова, щоб реалізувати свої геополітичні  агресивні амбіції.

«Пам’ять про депортацію не лише не забувається, але й загострюється завдяки тому, що відбулось в останні шість років. Трагедія 1944 року – це було не просто переселення з одного місця на інше, це була спроба знищення кримськотатарського народу як окремої нації, і недарма країни Балтії визнали депортацію геноцидом. Також це була спроба розширення так званого «русского мира», і про це говорилось відкрито: в газетах писали, що мета (комуністичної) партії – зробити Крим етнічно чистим, етнічно російським. Зараз ми спостерігаємо рецидиви того, що було в 1944 році, хоч і в іншій формі. На дворі – ХХІ століття, і вони не садять кримських татар в ешелони і не везуть у вагонах для худоби в місця заслання. Але створюються всі умови, щоб змусити корінний народ залишити Крим. Тому що вони розуміють, що кримськотатарський народ ніколи не змириться з окупацією. А мета Росії – зробити там потужну військову базу для подальшої експансії, а навколо цієї бази вони хочуть бачити лише вірних холопів. Кримські татари в цю схему не вкладаються». 

Джемілєв також нагадав, що паралельно з витісненням корінного народу, Росія активно заселяє Крим своїми громадянами. В звіті генсека ООН Антоніу Гутерреша за минулий рік йшлося, що росіяни за п’ять років окупації заселили до Криму 140 тисяч своїх громадян. Однак, на думку Джемілєва, ця цифра разів в п’ять вища, і до Криму заселено не менше 500 тисяч росіян. Він також наголосив, що кримські татари продовжать вести ненасильницьку боротьбу. Але ненасильницька боротьба може тривати за умови, що отримуватиме підтримку світового співтовариства. І кримські татари дуже розраховують на цю підтримку. 

Джемілєв також нагадав, що запланований на 3 травня і відкладений через коронавірус Марш гідності на Крим після завершення епідемії буде проведений, а дату визначать пізніше. Він попросив, щоб посли використали свій вплив, аби якомога більше політичних діячів цих країн підключились до участі в Марші.

Дивитись ще: