Буря в каналі. У Росії знову хочуть дніпровську воду для Криму
Російські ЗМІ продовжують наполегливо переконувати читачів у тому, що Україна ось-ось подасть воду Північно-Кримським каналом до окупованого Криму.
Остання з версій – до весняної посівної кампанії 2020 року. Причому, в трактовці російської преси питання дніпровської води для Криму подається вже як глобально вирішене, однак яке гальмується через певні технічні зачіпки, а не через політичні настрої в країні.
Водночас, на рівні федеральних чиновників лунають заяви, що вода Криму не потрібна. Скажімо, керівник Федерального агентства водних ресурсів Росії Дмитро Кирилов напочатку жовтня заявив в коментарі ТАСС:
«З точки зору водозабезпечення Криму багато зроблено в рамках федеральної цільової програми, тому потреби питного водопостачання, водозабезпечення промисловості повністю забезпечені за рахунок місцевих ресурсів».
Ніяк не можуть визначитись і кримські ЗМІ. Ще недавно масово лунали заяви, що Крим вирішив проблему із водопостачанням і вода з Дніпра йому не потрібна. Однак останніми тижнями кримські видання замигтіли заголовками «Крим готовий прийняти дніпровську воду».
Весь цей інформаційний потік відбувається на фоні заяв української сторони про принципову позицію: вода в окупований Крим не піде, вентиль буде повернуто лише після деокупації.
На прес-марафоні президент України Володимир Зеленський заявив, що російська сторона поки не ініціювала перемовини щодо цього питання, і українська сторона їх поки не планує починати.
На пряме питання журналіста «Чи звертався до вас Путін з приводу подачі води до Криму?» Зеленський відповів:
«Ні. Питання води не обговорюється. Переговори хтось повинен починати. Тему (поставки води) та сторона не піднімала. Ми в цьому питанні захищаємо Україну».
Водночас, у питанні відновлення водопостачання Зеленський чомусь апелював до патріотично налаштованих кримчан, які зараз проживають в Криму і змушені в тій чи іншій мірі потерпати від нестачі води.
«Позицію з приводу води швидше вони формують, ніж ми формуємо. Бо вони точно знають, що можна робити, що не можна робити. Ми домовилися на Банковій, що вони підготують проблематичні питання, яка їм потрібна допомога, підготують, що ми повинні робити».
Правда, яким чином Україна зможе допомогти з водою окремо взятим патріотам на окупованому півострові, президент не деталізував.
Запитів не було
Важливий нюанс – попри потужну багаторічну інформаційну атаку по звинуваченню України у водних проблемах Криму, ані російська окупаційна, ані кримська «влада» не звертались ні з якими офіційними запитами на відновлення водопостачання. Ні під час президентства Петра Порошенка, ні після зміни влади в Україні. Хоча інформаційна “водна атака” з боку РФ активізувалась саме влітку цього року.
Те, що таких запитів з боку Росії не було, підтвердив в коментарі QHA media і постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Він зауважив, що спроби російських ЗМІ розхитати водну тему не припиняються, але відзначив, що Україна має принципову позицію з цього питання і не планує її міняти. Тож зокрема, варіант з гуманітарних міркувань за гроші поставляти воду до окупованого Криму, не має реального підґрунтя.
«Є цифри, є дані про те, що в цілому води для населення там вистачає, якщо її використовувати для населення. Води не вистачає для інших цілей – для військової машини, для промислового виробництва, в тому числі й того, результати якого будуть використовуватись для збільшення військової потужності Росії на території окупованого Криму», – сказав Кориневич.
Спочатку в канал потрібно “запустити” інвестиції
Заяви українських чиновників різного рівня свідчать, що все ж таки принциповим моментом в питанні води для Криму є політична позиція української держави – ніякої води до деокупації, а не якісь технічні негаразди із вводом дамби чи станом каналу.
Хоча технічна спроможність України взагалі відновити поставки води до Криму і спроможність Північно-Кримського каналу на півострові прийняти її – ще одна улюблена тема кримських ЗМІ. Заступник голови кримського «комітету по водному господарству» Андрій Лісовський запевняв, що канал знаходиться в повній готовності, оскільки його підтримують в належному технічному стані і проводять поточні роботи по очищенню від водоростей і мулу.
«Чи готовий Північно-Кримський канал до запуску води? Я скажу, що за п’ять років нічого не змінилося, він знаходиться в технічно справному стані і готовий прийняти воду, як і насосні станції, і вся інфраструктура».
Однак українські фахівці скептично ставляться до таких заяв.
Проектний менеджер Сталого використання водних ресурсів Команди підтримки реформ при Мінекоенерго Володимир Білоконь у коментарі Радіо Хаят зазначив, що Північно-Кримський канал є складною гідротехнічною спорудою. І відсутність в останні п’ять років підтримки належного стану гідротехнічних споруд, насосного обладнання призводить до того, що бетонне русло каналу розтріскується та заростає рослинністю, а гідротехнічні споруди руйнуються або ріжуться на металобрухт.
«Якщо ми зараз оцінюємо готовність ось тієї частини каналу, що в Криму, то вона зараз в дуже незадовільному стані. Якщо б ми, наприклад, казали про можливості відновлення водопостачання, то це як мінімум величезні інвестиції з боку Російської Федерації для того, щоб відновити цю величезну інфраструктуру, яка йде аж до Керчі, величезну інфраструктуру на сотні кілометрів», — сказав Білоконь.
Дотичну правоту оцінок українського експерта підтверджують і повідомлення з Криму.
Так, напочатку літа цього року в Криму невідомі зруйнували фрагмент відвідного каналу, призначеного для водопостачання населених пунктів Сакського і Роздольненського району та є частиною інфраструктури Північно-Кримського каналу.
На ділянці каналу невідомі вивезли плити, якими було викладено стінки, також там зруйновані перекриття. Постраждала ділянку каналу довжиною близько 300 метрів неподалік від селища Новоселівське, розташованого на кордоні Сакського і Роздольненського району.
І подібне повідомлення за останні роки не перше.
«Конструкції і інфраструктура Північно-Кримського каналу занепадають і руйнуються прямо на очах. Перш за все через відсутність води швидко приходять в непридатність протифільтраційні залізобетонні плити, якими викладено канал. З кожним роком його русло активно заростає деревами, коріння яких руйнують захисний екран. І якщо в найближчі рік-два робота каналу не буде повноцінно відновлена, його інфраструктура виявиться назавжди втраченою», — писали ЗМІ у 2016 році.
Весна покаже — хто де…
Нагадаємо, що останню “реалістичну “ дату відновлення водопостачання Північно-Кримським каналом російські ЗМІ призначили на весну наступного року.
Українська влада продовжує публічно заявляти про неприйнятність поставок води для окупованого Криму.
Але в цьому контексті тривожним дзвіночком прозвучав пост колишнього першого заступника постпреда президента України в АРК Ізета Гданова. Він відзначив, що по той бік адмінмежі з Кримом проводяться підготовчі технічні роботи до запуску каналу, а також інші, які свідчать про наміри відновити економічні зв’язки між Кримом і материковою Україною.
«Окупанти на захопленій території активно готують русло «Північнокримського каналу», напевно для запуску навесні. Приводять в робочий стан залізничне полотно, на окупованій частині, яка пов’язує АРК з материком, хочуть запуск поїздів!
«Кутаранська дамба» (насосна станція яку ППУ разом з СБУ зупинила у 2018 році) вона забезпечувала сировиною заводи хімічної промисловості в Криму, зараз кожен день запускається для «прокачування», моніторю процес, ніхто не реагує”.
Чи наміри економічно під’єднати окупований півострів до “материку” є лише односторонніми з боку РФ, чи вони заохочуються якимись діями української влади – весна покаже.
