«Автівку зупиняли шість разів». Наріман Джелял про пригоди кримськотатарського прапору в окупованому Криму та найбільш очікуване на півострові рішення української влади | QHA media
Інтерв'ю

«Автівку зупиняли шість разів». Наріман Джелял про пригоди кримськотатарського прапору в окупованому Криму та найбільш очікуване на півострові рішення української влади

25 Червня 2020, 20:15
Фото: QHA media
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Від особливостей святкування Дня кримськотатарського прапору в окупованому Криму до змін в українську Конституцію по статусу півострова. В такий розмовний «гірський серпантин» перетворилось телефонне спілкування QHA  з першим заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом, який зараз перебуває на півострові. 

Останні шість років важливі для кримських татар дати – день спротиву окупації 26 лютого, роковини депортації 18 травня, день національного прапору 26 червня – в окупованому Криму супроводжуються якщо не обмежувальними заходами, то надмірною увагою з боку тамтешньої тимчасової «влади». Цьогорічне вшанування національного прапору киримли не стало винятком: так, ще до початку акції «Рух прапору» активісти отримали застереження від «поліції», лише в перший день поїздки Кримом «ДПС» шість разів зупиняла їхні автівки і «чемно псувала настрій». Ймовірно, і на завершення акції на скелі Ак-Кая хлопців з національним прапором очікуватимуть люди в формі, припускає Джелял. Принаймні, так було і торік, і позаторік.

Перший заступник голови Меджлісу розповідає про нюанси відзначення дня прапора корінного народу Криму в умовах російської військової присутності, про те, як зупиняють автівки з прапором кримських татар, але вільно пропускають автівки з російським триколором. А от відповідь Джеляла на запитання про виведення святкування дня кримськотатарського прапора в Україні на державний рівень, «засвітила», чого увесь Крим, в першу чергу, очікує від української влади.  

Автопробіги з прапором в Криму дозволяють не всім


Як зараз в Криму відзначають День кримськотатарського прапора? Хто і як його святкує?

На жаль, говорити про якісь масові публічні заходи в Криму наразі не можна, тому що їх просто не дають проводити. Тим, хто на думку певних органів в Криму є екстремістами, «меджлісівцями», проукраїнськими активістами, зазвичай масові акції проводити забороняють і намагаються чинити якісь перешкоди.

Відбутись можуть хіба що ті масові заходи, які організовують провладні, скажімо так, організації чи під патронатом якихось осіб на зразок Руслана Бальбека (колаборант – прим. ред.), людей, які співпрацюють з кримською «владою» і намагаються зібрати біля себе молодь. Вони також намагаються себе якось продемонструвати, запасти в очі кримським татарам, і тому організовують свої святкові автопробіги тощо. Однак не політизуючи їх, а під меседжем «бачте як все добре в Росії – кримські татари можуть тут вільно зі своїм прапором пересуватись». Хоча це не відповідає дійсності. 

Не всі кримські татари можуть це робити, а лише ті, яким дозволено (окупаційною владою). Ми, в принципі, проти їхніх святкувань не виступаємо, тому що для нас прапор – це є прапор, і люди різних політичних переконань вправі святкувати. 

Місцева «поліція» чи «влада» приходить із застереженнями до активістів чи перешкоди полягають в чомусь іншому?

Вчора почалась одна з найперших акцій щодо святкування, так званий «Байрак’ арекети» («Рух прапора»). Під час цієї акції молоді люди сідають в машину і за три дні намагаються об’їхати майже увесь Крим, спілкуючись з людьми, вони роблять відео, фото, і їхня мета – об’їхати півострів, ніби об’єднавши одним прапором весь Крим і кримських татар, і підняти його завтра на одну з відомих вершин – Ак-Кая (Біла Скеля) в Білогірському районі.

І от напередодні цього виїзду до одного з активістів завітали представники «поліції», які вручили йому попередження про те, щоб він не порушував закон. А вчора, коли вони виїхали, співробітники ДПС їх зупиняли шість разів просто нібито для перевірки документів. Ви знаєте, таких співпадінь не буває. Тобто їх спеціально вели і на цьому шляху їх зупиняли, намагаючись чинити моральний тиск, аби примусити їх зупинитись. Хоча співробітники ДПС намагались поводитись  доволі чемно, нічого не порушували, але псували настрій. Я вже прогнозую, це було два роки поспіль, коли хлопці піднімуться на гору, їх там будуть очікувати співробітники «поліції». Було так минулого року, цього року, думаю, буде так само. 

А люди в Криму у себе на будинках вивішують прапори?

Звичайно. Насправді треба казати, що кримськотатарський прапор вже впродовж шести років точно постійно майорить над певними домівками в Криму. Люди намагаються таким чином демонструвати свою ідентифікацію, свою позицію тощо. В Криму до Дня прапора різні організації організовують конкурси, вікторини, святкове відео знімають. І , звичайно, завтра прапорів буде набагато більше, і в соціальних мережах буде багато фото і відео, люди вже сьогодні викладають свої розповіді про прапор, про своє ставлення. 

Я так розумію, що національний прапор кримських татар став певним символом якогось спротиву, так його сприймають і самі кримські татари, і російська окупаційна «влада»?

Так. Вона саме так це робить. І у нас кілька років тому був інцидент, коли моєму другу і колезі, Заїру Смедляєву, одному з відомих в Криму активістів, поліція заборонила тримати в руках кримськотатарський прапор на футбольному матчі, який ми організували серед кримськотатарських хлопців-футболістів. А потім один з журналістів офіційно звернувся до російської поліції і запитав, чи є кримськотатарський прапор забороненою символікою. І є офіційна відповідь, що ні, такого рішення про заборону немає. Однак ми вже неодноразово стикались з тим, що «поліція» в Криму, зокрема, дорожньо-патрульна служба зупиняє автомобілі, якщо вони їдуть з кримськотатарськими прапорами. Причому всі в Криму знають, що коли на якісь свята їдуть автівки з російськими прапорами, ніхто нікого не зупиняє. Варто лише поїхати з кримськотатарськими прапорами, одразу починаються проблеми: «приберіть», «не можна» тощо. Хоча російським законом це не заборонено.

Я так розумію, що національний прапор кримських татар став певним символом якогось спротиву, так його сприймають і самі кримські татари, і російська окупаційна «влада»?

Так. Вона саме так це робить. І у нас кілька років тому був інцидент, коли моєму другу і колезі, Заїру Смедляєву, одному з відомих в Криму активістів, поліція заборонила тримати в руках кримськотатарський прапор на футбольному матчі, який ми організували серед кримськотатарських хлопців-футболістів. А потім один з журналістів офіційно звернувся до російської поліції і запитав, чи є кримськотатарський прапор забороненою символікою. І є офіційна відповідь, що ні, такого рішення про заборону немає. Однак ми вже неодноразово стикались з тим, що «поліція» в Криму, зокрема, дорожньо-патрульна служба зупиняє автомобілі, якщо вони їдуть з кримськотатарськими прапорами. Причому всі в Криму знають, що коли на якісь свята їдуть автівки з російськими прапорами, ніхто нікого не зупиняє. Варто лише поїхати з кримськотатарськими прапорами, одразу починаються проблеми: «приберіть», «не можна» тощо. Хоча російським законом це не заборонено.

Від української влади очікують не символічних кроків, а, в першу чергу, зміни статусу Криму


В Україні цього року на державному рівні визнали 26 лютого – День спротиву російській окупації Криму. І звучать пропозиції, що варто і День кримськотатарського прапору відзначати на державному рівні як ще одне свідчення підтримки Криму і кримських татар з боку держави. Як ви розцінюєте такі пропозиції?

Я позитивно розцінюю такі кроки, і це було б дуже добре і символічно. Однак я б закликав українську владу, в першу чергу, звернути свою увагу і спрямувати зусилля на розгляд та прийняття трьох законопроєктів, про які вже давно кажуть і представники Меджлісу, і представники певних українських політичних сил. Це законопроєкти про статус кримськотатарського народу, про корінні народи в Україні, і, звичайно, про зміни до Конституції України стосовно кримськотатарської національної автономії. Це було б найбільш вірне, правильне і своєчасне рішення для української влади.

Власне, ви відповіли на моє ще не поставлене питання, бо у переддень Дня української Конституції, я саме хотіла спитати і про це…

Я лише додам, що в Криму дуже сильно очікують цього рішення. Українська влада дуже мало конкретного робить стосовно деокупації Криму. Я не кажу про такі повсякденні питання щодо вирішення тих чи інших проблем, пов’язаних з громадянами України в Криму: перетин адмінкордону, навчання – це все дуже добре. А з таких от політичних питань в Криму кримські татари очікують рішення по змінам до Конституції щодо статусу Криму і впевнені, що це рішення потрібне не тільки самим кримським татарам, але й Україні в цілому. Це дасть Україні дуже велику перевагу стосовно повернення Криму.

18 травня цього року була зустріч президента Володимира Зеленського з Меджлісом, на ній влада пообіцяла створити спільну робочу групу, яка б, в тому числі, розглянула питання внесення законопроєкту про зміни до Конституції щодо статусу Криму. Проте, наскільки я розумію, минуло більше місяця, але якихось зрушень поки не відбувається. У Меджлісу немає інформації про просування роботи щодо створення такої групи?

Так, немає. Тому що дуже тяжко проходить ця комунікація, дуже тяжко. Чомусь в Офісі президента не поспішають виконувати свої обіцянки. В принципі, і попередній президент цього не зробив (не вніс до Ради тріаду законопроєктів – прим. ред.), і цей не поспішає, хоча обидва обіцяли це зробити.

Дивитись ще: