В обговореннях спливає цікава суперечка: одні вважають, що «місцеві вибори в Україні виграв Кремль», інші акцентують, що навпаки, Кремль з тріском «пролетів», зокрема у найбільших містах сходу і півдня, програвши місцевому, хоч і начебто проросійському олігархату. Об’єднує ці тези лише те, що вони констатують програш проукраїнських сил.
Євген Магда в контексті цієї теми зауважує важливий нюанс: «Як показує досвід, якщо ви пригадаєте події 2014-го року, то далеко не всі тодішні регіонали бігли під прапори сепаратистів на Донбасі».
Водночас, певний реванш проросійських сил на місцевих виборах в регіонах, які межують з окупованими Росією українськими територіями, Кримом і ОРДЛО, та з невизнаним, контрольованим РФ, Придністров’ям, може нести в собі особливі ризики.
На фоні прогнозів військових експертів про поширення російських апетитів на південні райони материкової України, багато хто побоюється виникнення «Приазовської» чи «Бесарабської народної республіки», в тому числі із використанням проросійських місцевих рад. Або як мінімум, розхитування ситуації в регіоні шляхом озвучування суперечливих месиджів на кшталт «перекриття Північно-Кримського каналу боляче б’є по аграріям Херсонщини».
Фото: glavred.infoВтім, Євген Магда вважає необгрунтованими надмірні побоювання, що з місцевих рад лунатимуть заклики «Путін прийди й до нас».
«Я не думаю, що Вадим Бойченко, який з 2015 року очолював Маріуполь і ймовірно буде надалі очолювати, зацікавлений в тому, щоб «здати» його. Я думаю, він достатньо добре розуміє всі загрози, які стоять перед містом в разі захоплення його бойовиками. Думаю, тут такий місцевий патріотизм є. Хоч серед мешканців того ж Донбасу є носії проросійських поглядів, але багато хто з них на власні очі і власною шкірою відчули, що таке війна, і які вона несе загрози».
Пробую уточнити, чи нема небезпеки побачити заяви чи звернення від деяких місцевих рад на кшталт «перекриття Північно-Кримського каналу шкодить інтересам аграріїв Херсонщини і нашим громадянам в Криму, то давайте…» Але Магда ледве не перебиває: «На такі заяви має реагувати СБУ чи Верховна Рада відповідним розпуском місцевої ради».
Так само реагує і на припущення щодо можливості проведення сумнівних «референдумів» на місцях, нагадуючи, що зараз немає закону ні про всеукраїнський, ні про місцевий референдум.
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Михайло Самусь в спілкуванні з «Кримськими новинами» акцентує, що нинішня геополітична ситуація на пострадянському просторі відчутно відрізняється навіть від ситуації п’ятирічної давнини. В першу чергу - послабленням позицій Росії, що безумовно, негативно впливає і на потужність позицій проросійських сил в Україні. І нинішні вибори засвідчили не стільки проросійський вибір на сході і півдні, скільки ностальгію певної стабільно невеликої групи електорату за «совком».
«Можна сказати, що прихід до влади проросійських сил підвищує виклики до подальшого розвитку ситуації. Але з іншого боку, Росія втрачає свою роль модератора і лідера пострадянського простору. Кремль зараз фактично розривається між тими внутрішніми і зовнішніми проблемами, які існують в Росії і навколо Росії. І навіть якщо до влади на місцях приходять теоретично чи формально проросійські сили, за умови послаблення Росії як генератора деструктивних ідей проти України, то ці сили будуть просто слабшати. Я вважаю, що всі ці так звані проросійські сили - це все ж таки більше кон'юнктура, а не ідеологія. Тобто в основному політичні технології грають на запитах електорату який хоче, щоб політичні сили використовували певні політичні ідеї - ностальгію за «совком», якусь проросійську риторику. Сподіваюсь, що це кон'юнктурщина, і по мірі слабшання Росії та її провалів на пострадянському просторі і кон'юнктура буде мінятися. І через п’ять років ці ж самі політики взагалі будуть нести якісь інші ідеї, зокрема екології, або щось популярне серед електорату».
Водночас, Самусь вважає, що Росія так чи інакше буде намагатись використовувати наявність своїх апологетів в місцевих радах для створення інформаційного шуму, продукування або роздмухування будь-яких конфліктів.
«Головне завдання (Росії) - вишукувати можливі зони конфлікту і їх формувати. І в будь-якому органі влади можна проводити ті питання, які формують конфлікт. Наприклад, це мова, якісь етнічні різноманітності, інші традиційні проблеми, на яких завжди грали російські спецслужби. Можна уявити собі сценарій, коли буде відпрацьовуватись мовний конфлікт, через проросійську більшість. Росія ж насправді не працює на захист якогось російськомовного населення, в неї завдання створити конфлікти, розпалювати конфлікти, ослаблювати Україну, розбивати її на території, сегменти тощо».
Говорячи про те, чи є небезпека педалювати через місцеві ради те ж питання водопостачання Криму, з посилом на буцімто вирішення проблем неокупованих регіонів, Самусь зауважує, що питання щодо Криму - це питання агресії, окупації, це загальнонаціональні питання, яке не є питанням місцевої ради.
«Хоча можуть ухвалюватися якісь звернення до Верховної Ради, звернення до президента з проханням вирішити питання з водою. А потім це використовується російською пресою для роздмухування скандалу по тим алгоритмам, які вже давно відпрацьовані», - додає експерт.
Михайло Самусь також відзначає, що Україна в 2014-му році пройшла «вакцинацію» «рускім міром» і в нинішніх реаліях повторити тодішні сценарії Росія не зможе. Навіть за наявності у владі на місцях проросійських сил.
«Насправді, Україні зараз не загрожує створення якихось «Приазовських народних республік», оскільки цей кейс Росія вже використала. І ще раз використати те ж саме, що вона використала в 2014 році, не думаю, що це буде ефективно. Ну неможливо ж знов завести сюди Гіркіна, неможливо знов створювати Харківську народну республіку чи Приазовську, оскільки цей кейс вже відпрацьовано. Це як вакцинація», - підсумовує експерт.
