7 липня — 7 обшуків — 7 затриманих. Що стоїть за сплеском російських репресій проти кримських татар та в чому особливість сьогоднішніх затримань. Розповідає Наріман Джелял | QHA media
Ексклюзив

7 липня — 7 обшуків — 7 затриманих. Що стоїть за сплеском російських репресій проти кримських татар та в чому особливість сьогоднішніх затримань. Розповідає Наріман Джелял

07 Липня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Сьоме липня вломилось в домівки семи родин кримських татар разом з озброєними російськими силовиками. Масові обшуки і затримання, після нетривалого затишшя, знов відбулись в окупованому Криму. Вони розпочались о 4-й годині ранку одночасно в Бахчисарайському, Красногвардійському, Сімферопольському районах, а також в Алушті. 

Люди в чужому камуфляжі, що вільно ходять по будинку, розкидані по кімнатах речі, одяг, іграшки, перелякані, заплакані, напівсонні діти, розгублені або обурені дорослі, які намагаються викликати «швидку» для старих батьків, що не витримують несподіваного стресу – реалії сьогоднішнього ранку для цих кримських родин. Силовики поводились дуже грубо, розповідають свідки подій.

Схоже, окупанти вирішили вдатися до певного символізму: 7-ме липня – 7-го місяця –  7 обшуків – 7 затриманих. Їх звинувачують в організації або участі в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», оголошеної в РФ терористичною. Водночас, українським законодавством ця організація не заборонена.

Показово також, що буквально вчора Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш опублікував другу доповідь про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією. В доповіді, яка охоплює минулий рік, доволі детально розписані порушення, яких припускається Росія, у вигляді обшуків, затримань, катувань, обмежень доступу до Криму міжнародним організаціям тощо.

Нова група терористів без тероризму?


Правозахисники та представники кримськотатарської спільноти пов’язують новий виток репресій із закінченням нетривалого періоду, коли Росія хотіла сподобатись кримським татарам та міжнародній спільноті. Тиждень тому закінчилось так зване опитування щодо поправок до конституції РФ, яке проводилось не лише на російській території, але й в окупованому Криму. Також в минулому лишилась недавня зустріч радників в рамках «нормандської четвірки». На найближчий час подібних стримуючих факторів для РФ не передбачається. Тому «тимчасове затишшя, яке було напередодні проведення так званого загальноросійського голосування, вибухнуло масовими обшуками і арештами», акцентує у своєму вранішньому стрімі голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров

«Правда полягає в тому, що ані українська держава, ані наші партнери сьогодні не мають ефективних важелів, що змусили б Росію дотримуватись елементарних прав. Вірніше, наші міжнародні партнери мають, але вони їх не використовують. Я не хочу проводити паралелі між зустріччю радників голів країн Нормандської четвірки, яка днями відбулась в Берліні, але напрошується зауваження, що чим більше ми говоримо про те, що треба розвести питання Донбасу і питання деокупації Криму, тим більше російські окупанти відчувають, що у них розв’язані руки», – зазначає Чубаров.

Активістка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва прогнозує появу нової групи політичних бранців, затриманих за терористичними статтями:

«У Криму, ймовірно, буде ще одна група обвинувачених мусульман за ст. 205.5 КК РФ.
Для маленького Криму площею 27 000 км така позамежна кількість «кримськотатарських терористів» (більше 70 станом на сьогодні), які не вчиняли жодного акту насильства, ніколи раніше не притягувалися за кримінальними статтями – це вже не просто перебір, а очевидні всьому світу системні репресії».

Росія безпідставно звинувачує кримських татар в тероризмі, щоб світ не співчував їм


Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який зараз перебуває в окупованому Криму, розповів «Кримським новинам» про причини репресивного загострення в Криму, нюанси останніх обшуків та про те, як почуваються родини, яких окупанти залишили без чоловічої підтримки.

Коментуючи сьогоднішні обшуки і затримання, Джелял зауважує, що Росія вже на протязі шести років використовує арешти кримських татар як засіб тиску, і прогнозує, що затриманих знов будуть звинувачувати в терористичній діяльності, в участі в заборонених на території РФ різних організаціях. Він також нагадує, що  дуже багато людей вже отримали строки, а деякі з перших бранців, заарештованих в Севастополі в січні 2015 року,  вже відбули покарання і повернулися додому.

Перший заступник голови Меджлісу погоджується з думкою, що репресії на окупованих територіях частково ставлять на паузу – на той час, коли в Росії відбуваються якісь важливі події, або коли Кремль хоче поліпшити свій імідж серед інших країн напередодні якихось самітів, де має брати участь президент РФ Володимир Путін. Однак проблема набагато глобальніша.

«Цей конвеєр (арештів) продовжує працювати. І я б не пов’язував це з якоюсь окремою подією зараз чи з окремою причиною. Це – продовження репресивної політики РФ стосовно кримських татар, стосовно громадян України. Зараз можна ці затримання пов’язати з тим, що в Росії та в Криму відбувався так званий референдум по поправкам до конституції, і «влада» просто не хотіла псувати враження про себе, хотіла продемонструвати певну демократичність. Однак це все дуже маленькі речі, а головне те, що продовження цієї політики репресій буде, і сподіватися на те, що Росія розплющить очі, встряхнеться і скаже: «Ой, що ж ми таке наробили», я б на таке не сподівався. Я думаю, що це не останні арешти».

Джелял звертає увагу на певні нюанси сьогоднішніх подій в Криму, зокрема, географічну розпорошеність та затримання людей з інвалідністю. А ще більшість затриманих є активістами, тож увага силовиків до них була прикута давно, але не уявний тероризм був цьому причиною.

«Викликає певний подив те, що раніше подібні арешти відбувались компактно – в одному з районів чи в сусідніх селищах. А тут якось так розкидало їх по Криму. Більшість хлопців, які заарештовані, вони були активістами, вони виступали в пікетах, тобто увага до них була і раніше. І дуже страшно те, що серед затриманих є Олександр Сізіков. Він – інвалід, він не бачить, він просто потребує постійної уваги і допомоги. Я колись сам спілкувався з ним, коли він виходив на свій перший одиночний пікет в центрі Сімферополя. Це – жах, якщо його заарештують, це просто… я не можу підібрати слова».

Нагадую про ситуацію, коли в Криму майже рік тримали в СІЗО Едема Бекірова – людину з шунтами у серці і протезом замість ноги. Його теж безпідставно звинувачували у тероризмі. І Джелял підтверджує, що дуже багато літніх людей, людей з хворобами, потрапляють в російські та кримські в’язниці і не отримують там необхідного медичного догляду. 

«Це все характеризує державу, під владою якої наразі, на жаль, опинився Кримський півострів», – підсумовує він.

Говорячи про звинувачення, які інкримінують затриманим, Джелял відзначає, що кримських татар намагаються підвести під статтю про тероризм не просто так. Важливо, що таким чином, за його словами Росія намагається «викликати у всього світу таке враження, ніби вона бореться з ісламським тероризмом, значить, по відношенню до таких людей менше співчуття від іншого світу».

Конвеєр заручників зупинить лише деокупація Криму


Можливості допомогти в такій ситуації своїм кримським громадянам Україна має доволі обмежені, власне, як і міжнародне співтовариство. Росія блокує доступ до окупованих територій і правозахисним організаціям, і міжнародним місіям. Водночас важливим є розголос і демонстрація справжніх причин і цілей таких затримань, інформування про продовження репресій по відношенню до мешканців Криму з боку держави-окупанта за політичними мотивами, розвінчування брехні про начебто причетність затриманих до тероризму. Наступним кроком після висловлення обурення буде боротьба України за визволення кримських заручників, підтримка їхніх родин. Однак Наріман Джелял підкреслює, що доки Крим не буде повернутий під український суверенітет, доти у Росії будуть необмежені можливості брати необмежену кількість заручників. 

«Я завжди кажу, що це – боротьба з наслідками. Є першопричина – це окупація Російською Федерацією Кримського півострова, це – порушення територіальної цілісності України. І якщо не ліквідувати оцю першопричину, наслідки постійно будуть повторюватися. Аналогії можна проводити хоч із медициною, хоч із будь-чим іншим. Тому весь світ повинен поставити Росію на місце і використовувати для цього всі потрібні інструменти, важелі, засоби. І Україна, в першу чергу, не повинна обманювати себе. Коли велика частина українців радіє з приводу повернення бранців, які перебували в полоні чи у в’язницях РФ, вони не повинні обманюватись. І пан Джемілєв, і інші завжди казали: Росія знайде нових заручників. І ось вам приклад (сьогоднішні затримання – прим. ред.). І цих заручників, тобто громадян України в Криму, дуже багато. Тобто Росія може відтворювати цю ситуацію постійно і нескінченно».

Заґратування годувальника — велика втрата для багатодітних родин, особливо в умовах економічної кризи


Кількість затриманих за політичними мотивами кримських татар наближається до сотні – з сьогоднішніми затриманими їх вже 77. Втрата годувальника доволі відчутно змінює життя родин, серед яких переважно – багатодітні. Джелял розповідає, що родини політичних заручників не залишаються без уваги спільноти. Багато людей допомагають їм грошима, хтось допомагає продуктами, передають речі, причому благодійники просять не називати їхні імена. Співрозмовник агентства згадує, що сам нещодавно відвозив невеликий багаж дитячих речей для таких родин, переданий благодійниками з Севастополя.

«Зазвичай такі родини (які постраждали від репресій – прим. ред.) багатодітні. Для них затримання глави родини – це дуже велика втрата. Бо, зазвичай, це родини, які живуть за ісламськими традиціями, де чоловік працює, а жінка доглядає сім’ю, дітей тощо. І коли забирають чоловіка, вони залишаються без годувальника. Це велика втрата і навантаження на жінок, на дітей, на родичів. Громадськість намагається допомагати, однак кількість таких родин зростає і навантаження фінансове і матеріальне зростає. І одним витримати це дуже важко, особливо в останній час, коли економічна ситуація, особливо в Криму складається не найкращим чином. Я вже не говорю про моральний стан цих людей – не можна взагалі з чимось порівняти, що ці люди відчувають, коли їхнього батька, чоловіка забирають до в’язниці». 

Допомогу кримським дітям, чиїх батьків Росія заґратувала, надає й ініціатива «Бизим балалар». Однак в останні три роки кількість таких дітей дуже зросла, відтак скоро може сягнути двох сотень, тоді як благодійна допомога росте не такими стрімкими темпами

Фото: QHA media

«На жаль, благодійність має хвильовий характер: коли, приміром, в мусульманські свята грошей надходить більше, в звичайні дні – менше. Кількість дітей (політв’язнів) зросла просто неймовірно, порівнюючи з тими часами, коли ця ініціатива («Бизим балалар» – прим. ред.) починалась. Звичайно, вже надавати ту матеріальну допомогу, яка була спочатку, ми просто не маємо змоги, тому намагаємось хоч якось ці родини підтримувати, але, звичайно, цього недостатньо», – розповідає Джелял.

І додає, що українська держава також намагається надавати родинам політв’язнів відповідну матеріальну, правову та іншу допомогу, дуже допомагають правозахисні організації

«Однак коли в домі є чоловік, який доглядає власну сім’ю, це – одне. А коли його немає і він – в тюрмі, а ще треба оплачувати адвокатів, треба оплачувати передачі тощо, то це дуже велике навантаження для родин», – підсумовує перший заступник голови Меджлісу. 

Дивитись ще: