Україна на довгому та тонкому шляху | QHA media
19 Грудня 2019, 18:39

Україна на довгому та тонкому шляху

Закрити

Ахмет Озай

aozay@qha.com.ua

Залишалося два тижні до окупації  Криму. Тепер було зрозуміло, що російська окупація наближається. Ми зустрілися з Реджепом Таїпом Ердоганом, який відвідав Брюссель 19 січня 2014 року. Під час візиту до Берліна у лютому ми домовились про прийом делегації кримськотатарського Меджлісу.

5 лютого 2014 року прем’єр-міністр Таїп Ердоган прийняв голову Всесвітнього конгресу кримських татар Рефата Чубарова та його супроводжуючу делегацію в готелі Бердза Карлтон у Берліні. У результаті зустрічі, яку супроводжували члени Ради міністрів, було зрозуміло, що півострів чекають погані дні.

Наступного дня в Міністерстві закордонних справ Німеччини один німецький дипломат прийняв Чубарова та його заступника  Аслана Омера Киримли. Ми провели коротку, але історичну зустріч з дипломатом. Німецький дипломат наполягав на розмові російською мовою замість кримськотатарської чи німецької як прийнято.

Рефат Чубаров висловив стурбованість щодо майбутньої окупації  Криму. Вислухавши його, німецький співрозмовник сказав: «Я розумію. Ми спостерігаємо за Кримом. Ми знаємо деталі. Однак наш підхід до Криму відрізняється від україньского». З цієї зустрічі минуло п’ять років, і те саме бачення яке відрізняється від української точки зору зараз втілена в план Штайнмаєра.

З твердженнями: «Щоб не плакали матері на Донбасі» Крим потягнувся до іншої платформи, коли має обговорюватися в питанні територіальної цілісності України. Обґрунтування – це повторення того, що виголосив німецький дипломат п’ять років тому в Берліні – «У Парижі все йшло саме так, про Крим говорити не було часу».

Драматичне не лише ставлення європейців. Справа в тому, що нинішня українська адміністрація не може принести Крим до столу переговорів навіть на іншій платформі.

Старий Крим


І кримські татари, і український народ виступають за те, щоб не забувати  Крим. Але вони обережні у цьому питанні, тому що знають, що президент України Володимир Зеленський знаходиться  між двома вогнями. В свою чергу кримські татари уважно спостерігають те,як молодий президент формує свою політику.

Нас запросили на захід у кримськотатарське кафе під назвою “Старий Крим” поблизу Києва. У саду, який перетворили на виставкову зону, привітав гостей Ахтем Чийгоз, депутат парламенту України та заступник голови меджлісу кримських татар. Це був день його день народження. У дверях з’явився колишній президент Петро Порошенко з дружиною та донькою, зайняв своє місце серед гостей. Він подарував каву. Серед сімейних друзів були депутати. Колишній президент виступив з промовою, в якій висловив високу оцінку кримськотатарському Меджлісу та Ахтему Чийгозу, описавши його як «зразкового патріота». Кримськотатарський композитор Джеміль Каріков зіграв «Uzun İnce Bir Yoldayım’ı» – пісню анатолійського поета Ашика Вейселя. Цю пісню Каріков навчився грати в Кельні від мого друга, композитора Орхана Тимура. Контекст пісні був вираженням драматичного процесу, який зараз відбувається в Україні.

У нашій розмові з Петром Порошенком він заявив, що виступить на релігійний Новий рік у Стамбульському патріархаті. Тобто Туреччину і Україну пов’язує не тільки гра Карикова, а також Патріархат який базується в Туреччині.

План Джемілєва


Коли я покинув старий Крим, я подумав про план  «Штайнмаєра», він показує чутливість Росії і те, як вони хочуть відтіснити Крим від політичного процесу. Раптом на думку прийшов чоловік, що бачив чимало тяжких днів – «Мустафа Джемілєв». Тоді я подумав, якщо у європейців в питанні Украини не буде Криму, чи зможе Мустафа Абдулкерим Киримоглу змінити порядок денний на новий  «План України”, який буде включати питання Криму? Настав час донести зміст штайнмайєрського «Мирного плану без Крима» та ставити навпроти «План Кримської України” Мустафи Абдулджеміль Киримоглу».

Через кілька днів  Європа почне готуватися до Різдвяних свят, які триватимуть місяць. Чи не варто ці чотири тижні використати і представити світовій спільноті  ініціативу Туреччини з Кримом під назвою «План Джемілєва»?