Шість років російської агресії. Що змінилося | QHA media
20 Лютого 2020, 12:00

Шість років російської агресії. Що змінилося

Закрити
Олег ПоліщукQHA media

Сьогодні виповнюється рівно шість років від початку російської агресії проти України. Принаймні, так вважає сам агресор, бо на медалі Міноборони Росії «За повернення Криму» викарбувана саме дата 20 лютого 2014 року.

Звісно, першою силовою акцією окупантів на українському півострові було захоплення «зеленими чоловічками» Верховної Ради АРК та кримського Радміну у Сімферополі через тиждень – 27 лютого. А усвідомлення того, що відбувається окупація Росією Криму, прийшло і до українського суспільства, і до міжнародного співтовариства ще пізніше – вже у березні 2014-го.

Ілюстрація взята з російського пропагандистського ресурсу

Тоді «зелені чоловічки», яких згодом Путін таки визнав російськими військовими, спочатку блокували, а потім й захопили українські військові частини на всьому півострові. І водночас Кремль дуже швидко оформив анексію Криму. Однак на злодії, як відомо, і шапка горить, відтак історія з вищезгаданою марнославною російською медалькою лише підтвердила цю прозаїчну істину.

Безумовно, путінський задум апріорі був куди глобальніший і одним тільки Кримом не обмежувався. На актуальному порядку денному Кремля було створення не міфічної, а реальної «Новоросії» на території аж восьми українських східних та південних областей – від Харкова до Одеси.

Натомість по факту Росія змогла окупувати лише окремі райони Донеччини та Луганщини, проєкт же «Новоросія» так і залишився міфом та списаний в утиль, як і його провайдер Сурков, до речі, позавчора звільнений з посади помічника президента РФ. Однак російсько-українська війна триває незалежно від прізвищ кремлівських кураторів ОРДЛО, а сумні звістки з фронту надходять, на жаль, чи не щодня.

Втім, Україна за ці шість років дійсно вистояла, а від лютого 2015-го, коли окупанти захопили Дебальцеве, ми не втратили жодної п’яді української землі, натомість відвоювали на Донбасі низку населених пунктів. Крок за кроком наближаючи нашу перемогу над потужним ворогом, який, впевнений, скоро буде остаточно розбитий.