Японія підтвердила намір взяти участь у «Сі Бриз-2021»

Новини України та світу
Тетяна Нікішина
18 Березня 2021, 14:29
Тетяна Нікішина
18 Березня 2021, 14:29

Міністри оборони України Андрій Таран та Японії Нобуо Кіші під час зустрічі в Токіо обговорили розвиток двостороннього співробітництва. Японська сторона підтвердила намір взяти участь у міжнародних військових навчаннях, які відбудуться в України в поточному році.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

Ми домовились про проведення другого раунду українсько-японських консультацій з питань безпеки на рівні високих представників Міністерств оборони та закордонних справ двох країн у форматі «2 на 2» восени 2021 року. Також розглянули можливість організації обміну досвідом військовослужбовців двох країн, зокрема, Сухопутних військ та Сил Спеціальних операцій. Зрештою, японська сторона підтвердила залучення представників Сил самооборони Японії до багатонаціональних навчань на території України «Сі Бриз-2021» та висловила готовність долучитись до навчань «Спільні зусилля-2021», — повідомив Таран.

Як зазначається, Кіші підтвердив незмінну позицію Японії, яка поважає незалежність і територіальну цілісність України, і вважає незаконними будь-які спроби змінити ззовні територіальний статус-кво держави.

Відомо, що згідно з Конституцією, Японія не має права мати свої Збройні сили. Тим не менше, Сили самооборони Японії у 2021 році зайняли п'яте місце серед найсильніших армій світу. Рекордний оборонний бюджет країни на цей рік складає 51,7 мільярдів доларів — перш за все, для протистояння зовнішнім загрозам з боку Північної Кореї та Китаю.

Чинні військовослужбовці Збройних сил України сподіваються, що японці поділяться досвідом і донесуть до українського військового керівництва, що навіть із жорсткими законодавчими обмеженнями та тиском міжнародної спільноти можна розбудувати сильну армію. Потрібна лише політична воля та повага до своєї нації.

Як повідомляли «Кримські новини», міністр оборони України під час візиту в Японію запросив Токіо приєднатися до «Кримської платформи».

Серед завдань «Кримської платформи» Таран відзначив безпеку, включно зі свободою мореплавства, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права, захист освітніх, культурних, релігійних прав та подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.