В Криму окупанти обмежують релігійні свободи, а в ОРДЛО за півроку постраждали 107 цивільних осіб — звіт Моніторингової місії ООН з прав людини | QHA media
Репресії

В Криму окупанти обмежують релігійні свободи, а в ОРДЛО за півроку постраждали 107 цивільних осіб — звіт Моніторингової місії ООН з прав людини

22 Вересня 2020, 18:27
Закрити

Моніторингова місія ООН з прав людини (ММ ООН) опублікувала нову доповідь, в якій висвітлює утиски прав людей як на підконтрольній уряду, так і на окупованих територіях України. Доповідь підготовлена за результатами шестимісячного моніторингу в період з 16 лютого до 31 липня 2020 року.

Упродовж звітного періоду Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) задокументувало тенденцію застосування каральних заходів до кримських жителів, які опиралися тиску з боку силових органів держави-окупанта Росії. «Суди» у Криму продовжують оголошувати рішення з очевидним нехтуванням гарантіями справедливого судового розгляду.

Наприклад, в одній показовій справі 11 червня 2020 року колишній свідок у судовому процесі щодо «Хізб ут-Тахрір» був заарештований російською ФСБ поблизу окупованого Севастополя і обвинувачений у наданні «неправдивих показань». У серпні 2019 року під час судового засідання у Ростові-на-Дону він відмовився від своїх заяв, зроблених щодо обвинуваченого у членстві в терористичній організації. Він поскаржився на жорстокість силовиків ФСБ, які «вибивали» потрібні їм покази проти обвинуваченого. «Наразі свідку загрожує п’ятирічне тюремне ув’язнення. Належного розслідування його скарги на жорстоке поводження не проведено», — зазначають у доповіді ММ ООН.

Окупанти в Криму продовжують незаконно застосовувати антиекстремістське російське законодавство щодо здійснення релігійної діяльності — так званий «пакет Ярової». Ці норми обмежують право особи сповідувати свою релігію, встановлюючи санкції за «місіонерську діяльність».

Упродовж звітного періоду зафіксовано 26 справ проти протестантів, мусульман, месіанських євреїв та кришнаїтів. Окупанти переслідують за розміщення релігійних матеріалів у соцмережах, організацію медитацій у парках і проведення занять груп з вивчення Корану та релігійних обідів у приватних приміщеннях, — йдеться у повідомленні.

У першій половині 2020 року УВКПЛ відзначило тривожну тенденцію обвинувачень у зв’язку із прозелітизмом проти лідерів мусульманських громад. Наприклад, у червні 2020 року Юсуф Аширов, імам мусульманської громади окупованої наразі Алушти, був засуджений за «незаконну місіонерську діяльність» до сплати штрафу за читання його звичайної п’ятничної проповіді у мечеті, якою ця громада користувалася з 1994 року. Окрім того, членів громади викликали до прокуратури, що було засобом залякування.

Держава-окупант, порушуючи міжнародне право, продовжує примушувати жителів окупованої території служити у російській армії. При цьому окупанти ігнорують право представників деяких релігійних організацій на альтернативну цивільну службу.

В одному випадку 17-річний хлопець з Джанкоя отримав повістку під час весняної призовної кампанії 2020 року, незважаючи на його звернення щодо проходження альтернативної цивільної служби через релігійні переконання.

«Призовна комісія» розглянула звернення на засіданні, яке тривало чотири хвилини, і постановила, що заявник «не продемонстрував достатніх причин, з яких його морально-етичні переконання несумісні з військовою службою», — зазначають правозахисники.

Через окупацію та збройну агресію Росії на окремих територіях Донецької та Луганської областей продовжує гинути і зазнавати травм цивільне населення. Згідно з доповіддю ММ ООН, від початку конфлікту загальна кількість загиблих серед цивільного населення сягнула щонайменше 3367 осіб, а більше семи тисяч цивільних осіб зазнали поранень.

У період з 1 січня по 31 липня 2020 року Місія зафіксувала 107 випадків загибелі або поранення цивільних осіб: 18 загиблих (10 чоловіків, сім жінок і один хлопчик) і 89 поранених (49 чоловіків, 30 жінок, шість дівчаток і четверо хлопчиків), — йдеться у доповіді.

У доповіді також наголошується на відсутності свободи мирних зібрань на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», і згадуються протести шахтарів проти затримки виплати заробітної плати, які, за повідомленнями, призвели до серії арештів учасників цих протестів.

«Кримські новини» повідомляли, що серед міжнародних справ щодо збройних конфліктів, які наразі розглядає Європейський суд з прав людини, нараховується п’ять позовів України проти Росії.

Дивитись ще: