Сьогодні — 60 років з дня Куренівської трагедії

Новини України та світу
Ірина Требунських
13 Березня 2021, 17:30
Ірина Требунських
13 Березня 2021, 17:30

Сьогодні, 13 березня, пройшло рівно 60 років з техногенної катастрофи, що сталася в Києві, коли потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв.

До роковин в столиці встановили інсталяцію на місці прориву дамби. Саме там сформувалась величезна хвиля із мулу, що заживо поховала людей і залила будинки, зазначають у Київській міськраді.

У 1950 році виконком Київської міськради вирішив заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів. За 10 років туди намили більше чотирьох мільйонів кубометрів глинистої пульпи, і дамба почала підтікати все сильніше. Ще 11-12 березня 1961 року через земляну дамбу (хоча по плану мала б бути бетонна) вже переливалися струмочки води, але заходів для зміцнення дамби чи евакуації людей вжито не було. Зранку 13 березня дамбу прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз.

Початкова висота валу сягала 14 метрів, він рухався зі швидкістю п’ять метрів на секунду. Пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями досягла трьох метрів.

Згідно з офіційним звітом під грифом «Для службового користування», в результаті катастрофи було зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будівель. Непридатними для проживання виявилися 298 квартир і 163 приватних будинки, в яких проживали 353 сім'ї чисельністю 1228 осіб.

Однак за наказом тодішнього партійного керівництва справжні масштаби катастрофи ретельно приховувалися. Комуністична влада Києва оголосила про загибель 145 осіб, тоді як за неофіційними даними потік пульпи забрав життя близько півтори тисячі киян.

Свідкою тих подій стала киянка Римма Бузиновська. За її словами, в трамвайному депо імені Красіна вижили, крім неї, лише двоє людей. ЇЇ завалило в підстанції депо, лише через шість огодин її знайшли — з пульпи стирчала лише рука.

Зруйноване трамвайне депо імені Красіна

Стоячи в землі, я почула їхню розмову і почала стогнати. Жора Невгат мене почув і кинувся до солдатів — їм самим забороняли відкопувати людей. Коли один із цих солдатів узявся за мою руку, я вчепилася мертвою хваткою і вже не відпускала. Вода підходила до рота, так я пила її, щоб не захлинутися. Мене діставали три години, — розповіла вона.

Інша киянка, Таїсія Капуста, на той час працювала медсестрою у дитсадку на Куренівці. «Ми почули наростаючий гуркіт. У вікно побачили велетенський брудно–сірий вал, що стрімко нісся з гори. Квапливо хапали дітей і бігцем виносили їх на дах. Врятувалися всі, бо будівля стояла трохи вище вулиці Фрунзе з іншого боку Яру. А от садок навпроти знесло повністю: ніхто не вижив», — зазначила жінка.

Радянська влада намагалася замовчати техногенну катастрофу. Наприклад, 13 березня в Києві було вимкнено міжміський і міжнародний зв'язок. Офіційне повідомлення про катастрофу по державному Українському радіо було передано лише 16 березня. Закритий суд засудив шістьох посадових осіб до тюремного ув'язнення — двох проектувальників з Москви і чотирьох керівників київського будівельного управління.

До вшанування пам’яті загиблих сьогодні доєднався і президент Володимир Зеленський.

Ця трагедія, як і Чорнобиль та інші сумні сторінки нашої історії, є гірким уроком для суспільства й пересторогою для влади, завданням якої є завжди створювати безпечні умови для громадян, — йдеться у промові президента.

Нагадаємо,13 березня 2011 року, у 50-ті роковини трагічних подій, неподалік Кирилівської церкви встановлено пам’ятний хрест на вшанування пам’яті жертв Куренівської катастрофи.

Після катастрофи у відрогах Бабиного яру залишалося понад три мільйони кубометрів пульпи. Воду у зворотному напрямку відкачували до кар'єрів цегельних заводів, звідки вона потім потрапляла до річки Сирець. Частину пульпи, що вихлюпнулася на Куренівку, вже у затверділому стані повертали самоскидами до яру. Було збудовано нову капітальну бетонну дамбу.

Як повідомляли «Кримські новини», 17 лютого, напередодні засідання Київської міської ради до міських депутатів надіслали листа, в якому митці, активісти, політики, науковці закликали не підтримувати російський приватний проєкт меморіалізації Бабиного Яру.