«Рятуйте наших дітей!». Матері громадян України, що утримуються в сирійських таборах, просять державу про допомогу
Текст: Асіф Алієв
Фото: Богдан Дацюк
Не менш 25 громадянок України разом з не менш 35 їхніми дітьми продовжують утримуватися в жахливих умовах в сирійських таборах для біженців Аль-Хол та Родж.
Про це сьогодні, 9 жовтня, розповіли на пресконференції матері українок, що опинилися в Сирії.
Табори для біженців знаходяться посеред сирійської пустелі, оточені парканом з металевої сітки. Люди проживають в наметах від півтора до трьох з половиною років, де спостерігається брак води, медикаментів та жорстка система контролю.
За словами модератора заходу журналіста Тараса Ібрагімова, більшість біженців потрапили до табору Аль-Хол у 2018-2019 рр.
Станом на 2019 р. там перебуває 74 тис. біженців, проте сам табір розрахований на 11 тис людей. 95 відсотків мешканців табору – це діти та жінки. Серед них громадяни різних країн – Фінляндії, Бельгії, Польщі, Росії, Канади та України. В Аль-Холі – 13 жінок громадян України з 25 дітьми, в таборі Родж – чотири українки та 18 дітей, – сказав він.
Для визволення українок, їхні матері та правозахисники надіслали запити до ряду державних установ: апарату омбудсмена, СБУ, МЗС, Офісу президента, тощо. Поверненням українських жінок також тривалий час опікується голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Українська влада проінформована та знає про цю ситуацію. Нам відповіли в МЗС України. Там повідомили, що наступного тижня відбудеться брифінг щодо цього питання. Крім того, в міністерстві готові наступного понеділка (12 жовтня) провести закриту зустріч з родичами українок, що знаходяться в сирійських таборах. Змушений констатувати, що апарат омбудсмена поки що не готовий зустрітися з родичами, оскільки через карантинні обмеження його працівники працюють віддалено. Нажаль від Офісу президента ми не отримали жодної відповіді на наші запити, — розповів Ібрагімов.
Про долю та умови утримання українок в сирійських таборах розповіли родичі та матері громадянок України: Фатима Бойко, Гульфіре Юнусова, Анжеліка Добровольська, а також Тетяна Кобелева.
За словами Фатими Бойко, її племінниця з дітьми опинилися в Сирії у 2017 році, коли туди раніше поїхав її чоловік.
Наш зять був убитий за те, що висловився, що хоче повернутися. Моя племінниця потрапила в табір вдів, але оскільки без чоловіка вона з дітьми не могли вижити, їй довелося знову вийти заміж. Її другого чоловіка теж вбили, — розказала вона.
Молода жінка разом з іншими жінками намагалася втекти з Сирії, але 29 серпня курдські військові затримали їх та вивезли до табору Родж.
Від відчаю багато хто вже говорить, що готові спалити себе та дітей, бо не вірять, що їх коли-небудь заберуть з Сирії, – сказала Бойко.
Учасниця пресконференції, кримська татарка Гульфіра Юнусова розповіла, що через відсутність роботи син її сестри запропонував своєї матері виїхати до Туреччини, оскільки залишивши Крим, вони не могли знайти роботу у Києві.
В Туреччині племінник Г.Юнусової працював на будівництві, а потім йому запропонували виїхати до Сирії. Коли вони опинилися в арабської країні, збагнули що треба повертатися, але дороги назад не було. Син сестри невдовзі загинув, а його матір з невісткою потрапили до табору Аль-Хол.
Я благаю про допомогу! Цих людей треба визволяти, вони не винні ні в чому. Вони наші громадяни. Не можна так відноситися до своїх громадян! Кожний день в таборі хтось помирає. Умови життя жахливі, це пустеля. Влітку – нестерпна спекота. Температура повітря досягає 60 градусів. Діти бувають голодними з ранку до вечора або декілька діб. Буває так, що наглядачі забирають їхню їжу, — розповіла вона.
Анжеліка Добровольська, матір ще одної українки, яка зараз перебуває в таборі для жінок-біженців, заявила, що в ЗМІ розповсюджується міф, що там знаходяться жінки з ІДІЛ (терористична організація).
За її словами це велика маніпуляція для того, щоб відхреститись від цього питання та не вирішувати її.
Моя дитина – з двома вищими освітами, яка знає багато мов та багато років жила в Європі. Вона працювала перекладачем. Коли вона познайомилась з чоловіком, він жив в Туреччині. Потім вони переїхали до України, тут народилася їхня дитина. Три роки вони жили тут, але ледве зводили кінці з кінцями. Її чоловік дагестанець, мав російській паспорт, намагався отримати українське громадянство. Він дуже багато працював, та розповідав, що ніколи так багато не працював і не заробляв так мало грошей, як в Україні.
Згодом зять Добровольскої відправився до Туреччини, де працював вчителем. Потім в 2013 році його запросили на роботу до Сирії працювати в ліцеї. Через деякий час, 2 лютого до нього приїхала його дружина.
Анжеліка Добровольська стверджує, що її зять не воював, а вчив дітей.
Він та моя онучка загинули в Сирії. В той час моя донька була вагітна, і згодом народила хлопчика. Вона три місяці харчувалися травою та пила воду з річки.
Жінки та діти, що перебувають у таборі, потребують допомоги, каже Добровольська, та закликає українську державу вивезти своїх громадян звідси.
У 2014 році, коли я була на Майдані, а моя дочка в Австрії, вона зателефонувала мені і казала, що дуже пишається тим, що вона українка. Я хочу, щоб вона ще раз сказала, що вона пишається своєю країною.
Матір ще одної українки — Тетяна Кобелева розповіла про долю своєї доньки, яка разом зі своїм чоловіком поїхала до Іраку.
За словами жінки, її доньку та зятя, йорданця за національностью, переконали залишити Україну.
З 2017 року я немаю зв’язку з донькою. Офіційно вона є зниклою без вести.
Сирійський табір біженців Аль Хол знаходиться на північному сході Сирії. Більшість людей прибули в табір в період з грудня 2018 року по березень 2019 року. Міжнародні експерти характеризують умови в таборі як гуманітарну кризу, щодня там вмирають 10-20 людей.
