Росія готується воювати та ігнорувати міжнародне право, а Путін прагне залишитись назавжди. Народні депутати аналізують наслідки для України перестановок в російській владі та конституційні ініціативи хазяїна Кремля | QHA media
По поличках

Росія готується воювати та ігнорувати міжнародне право, а Путін прагне залишитись назавжди. Народні депутати аналізують наслідки для України перестановок в російській владі та конституційні ініціативи хазяїна Кремля

16 Січня 2020, 20:15
Фото: quepasaenvenezuela.org
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Відставка прем’єра РФ Дмитра Медведєва та послання російського президента Володимира Путіна до Федеральних зборів, в якому той анонсував переформатування архітектури влади в країні, викликала значний резонанс серед українського політикуму.

Агентство QHA media з’ясовувало думку народних депутатів з приводу того, чим викликані ці раптові події в російські владі, яким чином російські перестановки можуть зачепити український інтерес та як має відреагувати українська сторона на потенційні загрози.

В спілкуванні народні обранці звертали увагу в першу чергу на експансіоністські нотки по відношенню до інших країн, які пролунали в посланні Путіна, а також на те, що перерозподіл повноважень між гілками влади спрямований на збереження його при владі й після 2024 року, а відставка  прем’єра є лише способом знайти винуватого у падінні рівня життя росіян. Крім того анонсований пріоритет національного законодавства РФ над міжнародним може вплинути на виконання Росією рішень міжнародних судів і організацій, зокрема, в контексті розборок за окупований Крим. Депутати вважають, що Україна вже повинна готуватись до ускладнення ситуації зі Сходу і працювати на упередження в міжнародних організаціях.

Заступник голови фракції «Батьківщина»

Сергій Соболєв

Введення псевдопарламентаризму в Росії – це спроба пересадити Путіна в крісло спікера після 2024 року


Ключове питання – це силовики перемогли інших чи ні, це перемога, приміром, КДБ над промисловою елітою чи навпаки? Відповідь ми побачимо, коли проаналізуємо склад нового уряду, коли побачимо, які там сили, які олігархи перемогли.

Але загальні висновки, які вже можна зробити: це означає тотальну економічну кризу в Росії, зокрема, те, що відбувається з наповненням бюджету і з видатками на соціальні програми. Санкції спрацювали, без сумніву. Це означає повний провал того курсу на міжнародну ескалацію, коли власне населення нікого не цікавить. І тепер Путін пробує викручуватись із цієї ситуації саме через посилення фіскального тиску. Те, що поставили фіскала – це означає, що ключові сподівання тепер будуть на наповнення бюджету. Причому, на жаль, фіскальними методами, а не методами стимулювання (на посаду прем’єра Держдума затвердила голову Федеральної податкової служби Михайла Мішустіна, якого запропонував Путін – прим. ред.).

Щодо президентської вертикалі. Зрозуміло, що Путін вже почав працювати на 2024 рік, коли у нього закінчуються повноваження. Здавалось, попереду ще чотири роки. Чи це пов’язано із загальною розгойданою ситуацією в Росії, чи це пов’язано з невпевненістю Путіна – важко сказати. Але те, що там очікуються великі зміни – це правда. Спроба вводити псевдопарламентаризм, коли тепер парламент буде ухвалювати ключові рішення по виконавчій структурі, по уряду – це спроба пересісти Путіну після 2024 року, можливо, в крісло спікера. Навряд чи в крісло прем’єра. Ми розуміємо, що ці зміни в конституцію не стануться ні сьогодні, ні завтра. Це вже заглядають на 2024 рік. 

Пріоритет національного законодавства над міжнародним – це підготовка і до судових процесів проти РФ за агресію, де рішення будуть не на користь Росії


Ще один дуже суттєвий момент – це те, що вони спробують в новій конституції прямо закріпити верховенство російської конституції над міжнародним правом. Це є прямим порушенням зобов’язань, які взяла на себе Російська Федерація, наприклад, в тій самій Парламентській асамблеї Ради Європи і взагалі в Раді Європи. Раніше Росія ухвалила відповідні рішення про те, щоб Конституційний суд був тим запобіжником, який би не давав виконувати рішення Європейського суду з прав людини на території Росії, якщо на те є ухвала КС. Тепер вони йдуть ще далі – тепер вони хочуть це прямо записати в конституцію. Це все свідчить про одне – подальша ізоляція Росії і подальші спроби вирішити питання власні виключно за рахунок тиску на бізнес, в тому числі і на малий.

Анонсований пріоритет національного законодавства над міжнародним – це підготовка в тому числі і до тих судових процесів проти РФ, які вже підходять до завершення. Це і Міжнародний кримінальний суд, і Європейський суд з прав людини, і Міжнародний суд ООН, і Стокгольмський арбітраж, і Суд в Лондоні, де, без сумніву, будуть виноситись рішення не на користь Росії. Ці рішення будуть не лише щодо матеріального відшкодування, але й будуть стосуватися дотримання норм міжнародного права. Думаю, для цього це все і робиться – щоб закріпити тезу «ми не виконуємо жодні рішення міжнародних судів, бо у нас є пріоритет національного законодавства над міжнародним».

Вже на цій сесії ПАРЄ українська делегація  підніме питання щодо майбутніх змін до конституції РФ


За логікою, як тільки Росія проголосила про такі конституційні новації, повинна бути негайно оцінка Венеціанської комісії стосовно проекту конституції, яку внесе Путін. Далі – попередження, що вони виключаються з ПАРЄ, якщо вони ухвалять такі зміни. Якщо ж ухвалять, то відповідно вже реакція повинна бути ПАРЄ про їх виключення. А от чи це станеться – подивимось.

Думаю, що повинна бути реакція нашого МЗС через міжнародні організації, а також реакція з боку Верховної Ради. Ми (українська делегація) 26 січня їдемо на ПАРЄ – і там така реакція, без сумніву, буде. Вже на цій сесії ми будемо піднімати це питання.


Народний депутат від фракції «Голос»

Інна Совсун

Путін переформатовує владу, щоб зберегти контроль навіть в іншій іпостасі


Я б не казала про серйозне коригування системи влади в РФ. Тому що насправді те, що відбувається – це збереження влади, просто в іншій конфігурації. Влада зберігається в тих самих руках, в руках Путіна, і це як раз не змінюється. Треба розуміти, що будь-які зміни в Росії скеровані лише на одне – на те, як посилити владу Путіна.

У Путіна ще багато років правління попереду, тому те, що він зараз вносить ці зміни – це однозначно є свідченням, що у нього є проблеми всередині країни. І Путін зараз переформатовує всю архітектуру влади, щоб зберегти контроль. Якби його позиції були на сто відсотків захищені всередині Росії, то він би не переживав за це сьогодні. 

Мені видається, що однією з причин зміни уряду є те, що за останні 10 років реальні доходи росіян знизились вдвічі. І зміна уряду – це хороший привід сказати «я змінив той уряд, який не давав вам добре жити». Ми чули під час його промови, що він дуже багато говорив про соціально-економічні стандарти, про соціальну захищеність, про пенсії. Зараз відставка уряду – це хороший привід обілити себе: «Це не я винен в тому, що у вас низькі зарплати, це – поганий уряд, який я звільнив».

Для консолідації влади військові конфлікти за кордоном завжди є виграшними. І для України в цьому додаткова загроза


Що означають внутрішньоросійські ініціативи для України? Нам треба буде подивитись, хто стане новим міністром закордонних справ, міністром оборони. Це поки невідомо, але вже можна зробити висновки. Путін консолідує і посилює свою владу. Для консолідації влади військові конфлікти за кордоном завжди є виграшними. Це означає, що для України це – додаткова загроза. Якщо Путін вирішив консолідувати владу, це означає, що він відчуває слабкість своїх позицій всередині країни. І останні рейтинги «Левада-центру» говорять, що його підтримують 38% росіян, тобто вже менше половини, а це означає, що у нього ослаблена підтримка всередині країни. Путін є майстром посилювати підтримку всередині країни простим способом – військовими діями. І це є дуже небезпечно.

МЗС і Мінюст мають пояснити, як зміни до конституції РФ вплинуть на міжнародні суди по тому ж Криму


Путін заявив, що вони вносять зміни, відповідно до яких конституція РФ і законодавство РФ будуть вищі за будь-які міжнародні договори і норми, на які формально погодилась Росія. І тоді у нас є багато питань – що це означає в контексті Криму.

Звичайно, ми все одно будемо судитися (в міжнародних судах), але Путін все одно для внутрішнього споживання матиме пряму відповідь – навіть якщо є якесь рішення по Криму, навіть якщо будуть вводитись якісь санкції, вони є незаконні, тому що вони не відповідають російській конституції, оскільки за російським законодавством конституція має вищість в порівнянні з будь-якими міжнародними договорами і нормами. І тут мені б хотілось почути позицію МЗС, Мінюсту, щоб вони пояснили, як ці зміни конкретно впливатимуть на наші суди з Росією.


фото: QHA media

Народний депутат від «Європейської солідарності»

Володимир Ар’єв

Росія шукає варіанти продовження каденції Путіна


Росія продовжує свій звичайний конституційний процес – він спокійно буде проведений, потім буде продовжена каденція Путіна в іншому форматі, можливо, за польським чи казахським сценарієм. Їм зараз спішити нікуди – там внутрішньополітична ситуація цілком прогнозована та контрольована. І тому вони просто діють відповідно до давно намальованого ними плану.

Забудьте про падаючий рейтинг (російського президента – прим. ред.). В Росії є колективний Путін, тому якщо, приміром, не буде «Володимира Путіна», то буде якийсь інший його варіант. У них немає конкурентного політичного середовища, яке могло б його замінити. Воно було повністю зачищено. Щодо рейтингу – у них є кілька варіантів, щоб цей рейтинг повернути. І завжди у них є кілька завдань, які вони будуть виконувати для цього. Це може бути і зовнішня агресія, і видимість внутрішніх перестановок. Тут не варто сподіватися на суттєві позитивні зміни в російській політиці взагалі.

Треба стежити – чи пропише Росія в новій конституції можливість приєднання інших територій


В російських ініціативах нічого нового немає. Це давно вже є політикою, яку послідовно проводить Російська Федерація. Насправді вони про загрози іншим говорять відкрито. Головне – це прочитати. Це загроза південному сходу України, яку Путін висловив абсолютно відверто. А ще ми почули про те, що Росія буде ставити вітчизняне законодавство над міжнародним правом. І Росія це вже робить не вперше. Вже ухвалювалось рішення про те, що ЄСПЛ не є фінальною інстанцією, як це має бути для всіх держав, які ратифікували Європейську конвенцію з прав людини. Росія вже вийшла з частини Женевської конвенції щодо захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Всі ці речі свідчать про послідовне, скажімо так, відокремлення Росії від світу. Але якщо подивитись на постійні формування ударних батальйонних груп в тому числі на західних кордонах РФ вздовж від Балтики і до півдня України, на постійні злагодження і масштабні навчання, які відбуваються з використанням всіх видів військ, створення внутрішнього інтернету і можливості відключати будь-який інтернет – це є підготовка до війни. Тобто Росія явно готується до збройної агресії. І ми маємо стежити за текстом російської конституції: чи там буде прописана можливість приєднання інших територій до Російської Федерації, яке вони, наприклад, зможуть пояснити тим, що хочуть таким чином створити союзну державу з Білоруссю, але насправді таким чином і легалізувати в своїй конституції незаконну анексію Криму, а також потенційні територіальні захоплення, які можуть бути внаслідок тої агресивної, наступальної військової політики, яку Росія і веде, і готує.

Україна має готуватись до оборони і на сході, і на півдні


Україні в цьому плані вже давно треба зрозуміти, що «посередині домовитися» з росіянами не вийде. Треба готуватися до оборони і докладати максимальні зусилля для укріплення. Не відведення військ, а укріплення наших позицій вздовж лінії розмежування на Донбасі. А також для суттєвого укріплення і на адміністративній межі з Кримом, я думаю, що Херсон і канал прісної води Дніпро – Крим – цей напрям є під найбільшою загрозою. А також від Чернігівської області і вздовж Сумської, Харківської – всі ці кордони мають бути суттєво укріплені. І ЗСУ мусять укріплюватися та бути готові бути приведеними до бойової готовності в будь-який момент.


Фото: QHA media

Народний депутат з фракції «Слуга народу»

Микола Тищенко

Автор: Неочікуваним виявилось спілкування з народним депутатом від правлячою партії Миколою Тищенком. На запитання щодо перестановок у владі Росії та ініціатив російського президента щодо російської конституції, а також впливу цих подій на ситуацію в Україні він відповів так:

«Я принципово не відстежую, що відбувається в Росії, навіть російського телебачення не дивлюсь».

— А ви не думаєте, що треба знати, що замислює країна-агресор?

Є певні компетентні органи, які мають цим займатися. Я займаюся законотворчою діяльністю, а історією з агресором нехай займаються інші.

— А ви знаєте, що там пішов у відставку російський прем’єр?

Ні, навіщо воно мені? Так їм і треба.

На сайті Ради, де розміщено інформацію про депутата, вказано, що Тищенко є членом української частини Парламентської асамблеї України і Республіки Польща, співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Королівством Саудівська Аравія, заступником співголови групи з міжпарламентських зв’язків з Об’єднаними Арабськими Еміратами, заступником співголови групи з міжпарламентських зв’язків з Японією. А також членом груп з міжпарламентських зв’язків з  такими країнами, як Італія, Великобританія, США, Туреччина. Справді, в переліку країн, якими цікавиться депутат, Російська Федерація не значиться.

Але цікаво, що і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія сьогодні вдень не зміг дати оцінку перестановкам в Росії, пославшись на те, що необхідно детальніше вивчити це питання:

«Я чув зі ЗМІ що розпустили російський уряд, але треба додатково досліджувати, які від цього можуть бути наслідки для України».

Дивитись ще: