Як повідомляють «Кримські новини», на 83-му році життя помер Анатолій Зленко — перший очільник МЗС після встановлення Незалежності України, один з тих, хто формував зовнішню політику країни. Увесь його життєвий шлях пройшов з дипломатією.
У 70-80-ті кар'єра Анатолія Зленка була пов'язана з ЮНЕСКО. Він був співробітником секретаріату організації у Парижі, потім працював постійним представником УРСР при ЮНЕСКО. У 1987 році повернувся до Києва і обіймав посади у МЗС радянської України, у 1990 році став міністром.
Він обіймав посаду міністра двічі — у 1990-1994 і у 2000-2003 роках та працював у шести урядах України.
У часи президентства Леоніда Кучми працював у постійному представництві України при ООН, а згодом — послом у Франції та Португалії.
У липні 1990 року, коли Анатолія Зленка затверджували на посаді міністра у Верховній Раді, він заявив, що європейський напрям зовнішньої політики має стати головним для України.
З урахуванням політичних, економічних і гуманітарних інтересів, зв'язків, що історично склалися, першорядне значення для України набуває європейський напрям зовнішньої політики, приєднання до загальноєвропейського процесу, оскільки Україна практично вилучена з регіональної багатосторонньої співпраці в Європі, — наголошував він.
Ще одним пріоритетом він називав розвиток дипломатичних відносин з усіма країнами, і передусім — з сусідами України, і наголошував на тому, що вони мають дотримуватися «принципу недоторканності кордонів у повоєнній Європі, що історично склалися і знайшли своє закріплення у Гельсінському заключному акті».
У той же час прем'єр Великої Британії Маргарет Тетчер навіть не припускала можливості незалежності України і проводила такі аналогії: «Британія не веде окремих переговорів з Аляскою чи Каліфорнією». Усього за рік після референдуму про Незалежність України у грудні 1991 року дипломатичні відносини були встановлені зі 110 країнами.
Саме Зленко у серпні 1990 року готував перший візит до України президента іншої держави, під час якого була підписана угода про двосторонні відносини. Цією країною була Угорщина.
Анатолій Зленко з угорським колегоюПрийшовши на посаду вдруге у жовтні 2000 року Зленко пообіцяв, що європейський вибір буде «матеріалізовуватися у конкретних формах».
Цей період його роботи збігся у часі з «касетним скандалом», вбивством журналіста Георгія Гонгадзе і звинуваченням Києва у продажу зброї — систем «Кольчуга» — Іраку. У 2000 році на саміті Україна-ЄС спільна заява сторін передбачала «поглиблення співпраці як значний внесок у забезпечення миру, стабільності й процвітання Європи». Прогнозувалось, що того ж року Україна стане асоційованим членом ЄС, але вже 2001 року оптимізм ЄС стосовно України згас через «касетний скандал». І українська влада почала говорити про двовекторну міжнародну політику — поглиблення співпраці з Росією.
Частину провини за охолодження відносин із Заходом було покладено на главу зовнішньополітичного відомства.
Анатолий Зленко другий ліворуч, під час міжнародного скандалу з «Кольчугами»За часів президентства Віктора Ющенка Зленко був представником України у Комісії ООН з прав дитини, а коли до влади у 2010 році прийшов Віктор Янукович — перейшов на викладацьку роботу.
Підсумком особистої дипломатичної кар'єри Анатолія Зленка стала книга «Дипломатія і політика», яку він написав у 2003 році після того, як залишив МЗС.