Похід на Москву: як кримський хан спалив її вщент

Новини України та світу
Тетяна Нікішина
03 Червня 2021, 13:58
Тетяна Нікішина
03 Червня 2021, 13:58

Цьогоріч можна відзначити два історичні ювілеї: 500 років тому влітку 1521-го великий московський князь визнав свою васальну залежність від кримського хана і зобов’язався платити йому данину, яку раніше сплачував Золотій Орді. А рівно 450 років потому у травневі дні 1571 року кримський хан здійснив похід, унаслідок якого підпалив Москву одразу в 30 місцях.

Користуючись незахищеністю Москви, 3 червня 1571 року війська кримського хана Девлет Герая захопили місто і спалили його вщент. Кількість загиблих під час походу оцінюється до 80 тисяч осіб і ще понад 60 тисяч було забрано в полон.

Девлет Герай став Кримським ханом у 1551 році в результаті двірцевого перевороту і зі згоди османського султана Сулеймана Пишного. Йому вдалось припинити міжродові чвари і зміцнити державу. Перший свій похід на Москву Девлет Герай здійснив у 1552 році, сподіваючись запобігти завоюванню Іваном Грозним Казанського ханства. Похід виявився невдалим і того ж року Казанське ханство припинило своє існування, а Среднє Поволжя було приєднано до Московії. У 1556 році до Московського царства було приєднано і Астраханське ханство, яке не вдалось відвоювати під час спільного татарсько-турецького походу 1569 року.

У січні 1558 року Московське царство розпочало війну з Лівонією (територія сучасних Естонії та Латвії, — прим. ред.) за вихід до Балтійського моря, що призвело до тривалого конфлікту з Річчю Посполитою (з 1570 року — і зі Швецією). Щоб убезпечити свої південні кордони, у 1570 році Іван Грозний розпочав дипломатичні переговори з Кримським ханством щодо його претензій на Астрахань. Одночасно він надіслав послів до Стамбулу, щоб стримати Крим від активних дій. Однак султан Селім II, не даючи прямого дозволу на похід на Москву, дав зрозуміти Девлет Гераю, що й не заперечує проти цього.

Навесні 1571 року Девлет Гераєм було зібране нове військо з кримських татар і ногайців чисельністю понад 40 тисяч осіб. Основні сили Московії у цей час брали участь у війні зі Швецією, і південні підходи до столиці охороняло лише шеститисячне опричне військо на річці Ока біля Серпухова. Кримські татари успішно обійшли його, ударили у фланг, змусивши рятуватись втечею, і 2 червня підійшли до Москви, з якої поспіхом виїхав цар «з двома синами, скарбами, двором, слугами й особистою охороною… до укріпленого Троїцького монастиря за 60 верст», — як писав англійський дипломат Джером Горсей, який приїхав до Москви за два роки.

Оборона у передмісті столиці також була швидко зім'ята, і 3 червня (24 травня за старим стилем) 1571 року татари почали облогу міста. Єдиним безпечним місцем у Москві був Кремль, який без артилерії неможливо було взяти. Але Девлет Герай і не намагався штурмувати фортецю — садиби були підпалені. Сильний вітер поширив пожежу на все місто, забудоване, головним чином, дерев'яними будівлями, — за шість годин воно вигоріло практично повністю, з царським палацом у Кремлі включно.

Наступного дня Девлет Герай з полоненими залишив Москву і почав похід назад.

Окрилений успіхом Девлет Герай відмовився від пропозиції Івана IV Грозного повернути Астраханське ханство, сподіваючись за підтримки Османської імперії повністю підкорити вражене голодом і чумою Московське царство. Наступного року було зібране ще більше військо з татар і ногайців, близько 50 тисяч, підсилене сімома тисячами яничар.

Однак улітку 1572 року у Молодинській битві Девлет Герай зазанав нищівної поразки. Москва здобула фактичну незалежність від Золотої Орди, уособленням якої було Кримське ханство, яке, знекровлене величезнами людськими втратами, поступово стало втрачати свою могутність.

Помер Девлет Герай у 1575 році від чуми після 27 років і 4 місяців правління. Того ж року Іван Грозний несподівано для всіх зрікся царського престолу на користь касимовського хана Симеона Бекбулатовича з роду Чингизідів, якого називав великим князем всієї Русі, а себе — князем московським. Проте за 11 місяців повернув собі повноваження, подарувавши Бекбулатовичу землі у Твері та Торжку, і правив до своєї смерті у 1584 році.

Як повідомляли «Кримські новини», у квітні після перемоги на чемпіонаті Європи з важкої атлетики у Москві український важкоатлет Дмитро Чумак опублікував рядки з пісні групи «Ленінград» авторства Сергія Шнурова. Цей допис Чумак опублікував на своїй сторінці в Instagram, доповнивши повідомлення картинкою з палаючим Кремлем.