Хто як себе поводив. Фінальне опитування громадських і політичних настроїв українців за 2019 рік | QHA media
Цифри

Хто як себе поводив. Фінальне опитування громадських і політичних настроїв українців за 2019 рік

26 Грудня 2019, 16:07
Закрити

Згідно з результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, 46% населення України вважають політиком року, що минає, Володимира Зеленського.

На другому місці розташувався експрезидент Петро Порошенко — 7,5% (у минулому році — 16%), третю позицію посідає лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко — 3,3%, (у минулому році — 12%).

Далі йде спікер парламенту Дмитро Разумков — 2,8%, а замикає п’ятірку співголова ОПЗЖ Юрій Бойко — 2,7% (у минулому році — 4%).

Головною політичною подією року 58% українців визнали вибори — парламентські й президентські, причому обидві події визнані позитивними.

Також серед головних подій — визволення полонених (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%).

16% респондентів не змогли назвати жодної події (у минулому році таких було 12%).

Головною політичною подією у світі назвали нормандську зустріч — 23%, імпічмент Трампа — 6%, війну в Сирії — 2%, Brexit — 2%, протести «жовтих жилетів» у Франції — 2%.

Жодної події не змогли назвати 51%.

Також повідомляється, що більшість громадян вважає, що Україна йде у правильному напрямку — 44%.

У неправильному напрямку руху країни переконані 36%, а 20% вагаються з відповіддю.

Наприкінці минулого 2018 року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрямок руху країни неправильним і тільки 18% — правильним (12% не визначилися).

Востаннє переконання у правильності напрямку України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005-го, але вже у листопаді того року думка громадян змінилася на протилежну.

При цьому 29% опитаних вважають, що ситуація у 2019 році змінилася на гірше, 14% дотримуються протилежної думки, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася.

Наприкінці 2018 року оцінки були значно гірші: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.

Економічне становище України громадяни оцінили у 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту своєї сім’ї — у 2,75 бала.

28% населення впевнені, що Україна здатна подолати труднощі у найближчі декілька років, але більшість — 50% — вважають, що це станеться у більш віддаленій перспективі. У нездатності України подолати труднощі переконані 11% населення.

51% громадян висловив надію, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого.

Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20% українців, а ось припускають, що наступний рік буде гіршим — 16%.

Також українці у своїх припущеннях щодо наступного, 2020 року, впевнені у стабільності гривні — 52%, 36% — протилежної думки.

Друге місце посідає віра населення у зростання інвестицій в Україну — 47% вважають, що це відбудеться, 33% — ні.

  • При цьому, громадяни абсолютно не вірять у зменшення корупції — 59%, 30% вважають це можливим;
  • покарання корупціонерів — 58% проти 31%;
  • встановлення справедливого правосуддя 56% проти 30%;
  • зниження рівня злочинності 53% проти 32%;
  • зниження тарифів 58% проти 31%.

Найменш ймовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади:

  • дострокові вибори президента — 70% проти 15%;
  • дострокові вибори Верховної Ради — 64% проти 18%;
  • зміна уряду — 58% против 22%.

Також 42% вірять, що у наступному році буде встановлений мир на Донбасі, 46% — не вірять;

  • віра людей в економічне зростання поділилася на рівні частини — 45% на 45%;
  • зростання добробуту людей — 40% і 48%;
  • поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%.

Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають тільки два політики:

  • Володимиру Зеленському довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри + 31%;
  • Дмитру Разумкову довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри + 10%.

Ще переважає довіра до колишнього політв’язня Олега Сенцова — довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс + 5%.

Найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія Тимошенко (-54%), Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%), Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давид Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16% ).

Серед соціальних інститутів найбільшою довірою громадян користуються Збройні сили України — 71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить + 48%;

  • церкві довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри + 40%;
  • волонтерським організаціям довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри + 39%;
  • у Держслужби з надзвичайних ситуацій + 33%;
  • у президента України +32%;
  • у Держприкордонслужби +28%;
  • у Нацгвардії України +31%;
  • у добровольчих батальйонів +25%;
  • у громадських організацій +16%;
  • у ЗМІ України +15%;
  • в українського омбудсмена +11%.

Майже ділиться довіра і недовіра до таких інститутів, як Нацполіція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють), СБУ (довіряють 42%, не довіряють 45%).

Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (-75%).

Серед українських інститутів громадяни найбільше не довіряють судовій системі (-62%), політичним партіям (-54%), місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному суду (-42%), антикорупційному суду (-42%), Нацагентству щодо запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%), НАБУ (-36%), Конституційному суду України (-36%).

Також повідомляється, що в останні роки громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій — стабільна.

Так, у грудні 2019-го 64% обирають вступ до ЄС і 13% — до Митного союзу.

Також більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — 51% «за».

  • Більшість українців, як і у минулому році, мають намір святкувати Різдво 7 січня — 67% (у 2017-му — 76%, у 2018-му — 69%);
  • 21% (у 2018-му — 17%) святкуватимуть двічі — і 25 грудня, і 7 січня;
  • 4% (4% і у 2018-му) відповіли, що святкувати лише 25 грудня.

Також наголошується, що 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і у 2018-му (60%).

21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% припускають, що може бути гірше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде точно гіршим.

Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 гривень (у минулому році — тисячу сімсот п’ятьдесят дві гривні). У той же час 23% опитаних (як і в минулому році) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.

У заочному «змаганні» — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавальника подарунків — переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж у минулому році), за Святого Миколая «проголосували» 17% (12% — у 2018-му) і ще менше за Санта Клауса (1%, у 2018-му — 3,5%). 31% відповів, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.

Що ж стосується подарунків, то, як і у минулому році, найбільше українці у Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир в країні (40%), порядок у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24 %), гарну роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає ніяких подарунків у Новому році тільки 1% населення.

Основним почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України — це надія — 56%, оптимізм — 38% і тривога — 26%.

Абсолютна більшість населення вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018-му — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (у 2018-му — 18%).

Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у центрі — 78%, регіональна — 14%, на заході — відповідно, 76% і 17%, на півдні — 84% і 12%, на сході — 66% і 18%.

Опитування проводилося з 13 — 18 грудня в усіх регіонах України за винятком анексованого Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Було опитано 2017 респондентів у віці від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дивитись ще: