Герой Небесної сотні Нігоян сьогодні мав би святкувати день народження

Новини України та світу
Тетяна Нікішина
02 Серпня 2021, 13:
Тетяна Нікішина
02 Серпня 2021, 13:

Сьогодні мало б виповнитися 28 років Сергію Нігояну, справжньому Герою, патріоту і громадянину. Але, на жаль, у наших серцях він назавжди залишиться 20-річним.

Нігоян був вірменином, громадянином України. Народився і жив у селі Березнуватівка Солонянського району Дніпропетровської області. Був єдиною дитиною в сім’ї. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагорному Карабасі.

Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, навчався в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. У житті був спокійним і справедливим. Хотів стати актором. Був патріотом України та Вірменії.

8 грудня 2013 року приїхав на Майдан до Києва з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом із протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан.

Ми часто спілкувалися із Сергієм Нігояном. Сиділи біля бочки на барикадах. Він постійно говорив: «Вам Бог дав шанс боротися, а ви нарікаєте. Бо ми казали: о, нічого не відбувається, все якесь застійне, скільки ми можемо сидіти на Майдані? Зрозуміло — кожен день одне й те саме, кожен день виходять політики, те саме говорять, і нічого не змінюється. Хоч-не-хоч, а людей це втомлювало. А Сергій говорив: «Прийде час, і все зміниться. Бог вам дав шанс, ви хіба не бачите, що Бог через вас говорить до Януковича?.. Все зміниться, прийде час. Коли він настане, ви будете боротися з новою силою на новому етапі. А зараз, якщо так, хай буде поки так, — згадує волонтерка, громадська діячка Юлія Пішта.

У грудні очевидці тих подій записали відео з Нігояном на фоні барикад, де він читає поему «Кавказ» Тараса Шевченка. У пам’яті багатьох українців закарбувалося, як на барикадах він цитував шевченківські слова: «Борітеся — поборете. Вам Бог помагає!».

Загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Революції Гідності. Нігояна застрелили близько шостої ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом».

26 січня 2014 року Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад двох тисяч людей. Труну опустили в могилу під гімн України.

Майже вісім років минуло відтоді, але терміни давності для цих злочинів ніколи не минуть. Герої не вмирають, поки живе пам'ять про них.

Як повідомляли «Кримські новини», у лютому 2014-го на Майдані Незалежності в Києві відбулася одна з найтрагічніших подій в історії незалежності України. На активістів нападали тітушки, потім проти демонстрантів бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби: світлошумові гранати та помпові рушниці. З дахів будинків силовики кидали шумові гранати та стріляли зі снайперської та помпової зброї, вражаючи людей, миттєво пробиваючи свинцевою картеччю дерев'яні захисні щити та будівельні каски.