Блискавична ротація — посольство України в США замість кадрового дипломата може очолити фінансист. Чи виправданий такий крок? | QHA media
Ексклюзив

Блискавична ротація — посольство України в США замість кадрового дипломата може очолити фінансист. Чи виправданий такий крок?

21 Листопада 2020, 18:25
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Новообраного президента Сполучених штатів Америки Україна вирішила «привітати» новим послом. Замість професійного дипломата Володимира Єльченка пропонується кандидатура ексміністра фінансів Оксани Маркарової. Новина про це з’явилась в п’ятницю – в 78-ий день народження Джо Байдена, і викликала зацікавлене нерозуміння як в професійно-експертному, так і у фейсбучно-експертному середовищі.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у себе в Фейсбук відзначив дипломатичні чесноти  Єльченка і пояснив, що керується принципом ротації в дипломатії.

Втім, слід зауважити, що Володимир Єльченко пропрацював в ранзі посла в США менше року – він вручив вірчі грамоти Дональду Трампу в січні 2020-го. Це чи не найменший термін роботи українського посла в цій країні за останні два десятиліття. Приміром, каденція його попередника Валерія Чалого тривала чотири роки, п’ять років працював Олександр Моцик, чотири роки – Олег Шамшур, перший у нинішньому столітті посол України в США Костянтин Грищенко був послом впродовж трьох років.

Хоча, можливо, міністр мав на увазі в цілому перебування Єльченка в Америці, який з 2015 року працював постійним представником України при ООН, в 2016-2018 році – постпредом України в Радбезі ООН.

Дмитро Кулеба повідомив, що вже вніс кандидатуру Маркарової на розгляд президента і порадив громадськості не керуватись чутками і домислами, а стежити за президентськими указами. 

«Кандидатуру нового Посла на розгляд Президента вносить Міністр закордонних справ. Зваживши всі аргументи, я запропонував кандидатуру Оксани Маркарової.  Процедура її оформлення запущена, але традиційно займає певний час. Можу дати лише одну пораду – судіть про призначення за підписаним Указом Президента, а не публікаціями в пресі»

Міністр також  назвав «маячнею» твердження, що Маркарову відправляють лише вибивати гроші з МВФ.  Наголосивши, що її добре знають як в Адміністрації США, зокрема в Держдепі та Міністерстві фінансів, так і у МВФ.

Серед позитивів такої ротації Кулеба назвав гендерну – у разі призначення, з’явиться перша в історії Пані Посол України в США

«Колишня і успішна Міністр фінансів за визначенням не може бути поганим дипломатом. Там просто посада не дозволяє не бути дипломатом», – підсумував міністр свою позицію. 

Під постом міністра розгорнулось жваве обговорення, в якому взяли участь в тому числі відомі політики. Думки розділились – одні вітають рішення, інші висловлюють скепсис, хоча й визнають рівень Маркарової як фінансиста. Багато хто, попри репліку міністра, з досадою іронізує, що основним пріоритетом стане випрошування грошей у МВФ, зважаючи на не дуже позитивні стосунки з цією інституцією, які склались останнім часом. Дописувачі також відзначають, що зазвичай термін роботи послом в подібній державі становить щонайменше 4-5 років і надто швидка ротація не є зрозумілою.

Дехто вбачає в ймовірному призначенні ще один прояв кадрової кризи в українській владі.

Водночас, український дипломат Володимир Пузирко зауважує, що в міністерстві припустились певних помилок, які можуть зробити неможливим отримання агреману.

Не можна обійти увагою і реакцію колишнього прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Саме міністр закордонних справ його уряду Вадим Пристайко торік подавав кандидатуру Володимира Єльченка на посаду посла в США. Наразі Гончарук перебуває в США, де він увійшов в команду аналітичного «Центру Євразія», який є складовою частиною американської Атлантичної ради.

Гончарук особливо акцентує наявність кризи довіри між Україною і фінансовими інституціями. Таким чином дотично підтверджуючи, які пріоритети можуть бути в роботі нового посла.

«Прекрасний вибір Міністра @DmytroKuleba для підсилення переговорних позицій України в Вашингтоні. Особливо в умовах кризи довіри між Україною та фінансовими інституціями».

Важливість персони посла України у США важко переоцінити. Прихід до влади жорстко налаштованого проти Росії Джо Байдена потребує від України активізації зусиль, спрямованих на поглиблення співпраці не лише в фінансово-економічній, але й у військово-політичній сфері, в залучені американських партнерів до процесів деокупації українського Криму і частини Донбасу. 

Магда: «Не надто вдала ініціатива президентського Офісу»


Фото: glavred.info

На запитання «Кримських новин» відповідає Директор Інституту світової політики Євген Магда:

Як ви оцінюєте рішення про заміну українського посла в США?

Я вважаю, що це рішення не є надзвичайно ефективним. Володимир Єльченко – професійний дипломат з досвідом роботи саме в США. І він не пропрацював ще й рік на посаді посла. Тому говорити про ротацію – це для людей наївних

Ще одна проблема полягає в тому, що ніхто не дасть гарантію, що США в нинішній ситуації швидко дадуть агреман, оскільки зараз там триває перехідний період (у зв’язку з обранням нового президента – прим.ред.). І до 20 січня 2021 року, доки не буде нового державного секретаря, розраховувати на якийсь експрес-курс в цьому напрямку щонайменше наївно. 

У мене немає підстав критикувати пані Маркарову як фінансиста, але коли одразу в експертному середовищі виникає питання, що, мовляв, посол до країни, нашого головного стратегічного партнера, призначається задля того, щоб вести там переговори про отримання чергового траншу МВФ, то… Ну ви розумієте, що є питання поваги, є питання доцільності, є питання адекватності цього рішення. Виникає питання – для чого ми вже настільки свою позицію прохача підкреслюємо? На мою думку, на жаль, це не надто вдала ініціатива президентського Офісу, я впевнений, що саме президентського Офісу. І вважаю, що це призведе до негативних наслідків для України. 

На чому Україна має сконцентруватися у співпраці з США зважаючи, що в Америці – новий президент, а у нас планується новий посол? Зокрема, в питаннях деокупації Криму.

Акценти прості. США – наш головний стратегічний партнер. Той, хто це відкидає, він просто сам себе обманює. Головні напрямки –  це відновлення Комісії стратегічного партнерства, це продовження військової та військово-технічної співпраці, співпраці в енергетичній сфері. Також має бути підтвердження новою американською адміністрацією «кримської декларації» Майка Помпео. 

Має бути пошук нових сфер впливу і нових сфер спільних інтересів, зокрема, в енергетичній сфері. В першу чергу, це перехід українських АЕС на американське ядерне паливо, про що з корпорацією «Вестінгауз» наші доволі успішно вели переговори. А також робота в напрямку використання української ГТС для транспортування американського скрапленого газу, для чого відповідно можна буде побудувати перемичку або інтерконектор між нашою ГТС та ГТС Польщі. Станом на зараз це питання підвисло в повітрі.

Щодо Криму для мене буде достатньо, якщо США підтвердять свою «кримську декларацію». Якщо США в Держдепартаменті ліквідували посаду спецпредставника по Україні (її обіймав Курт Волкер – прим. ред.), то тоді логічним було б створити хоча б посаду спецпредставника по Криму. З тієї простої причини, що це б давало Сполученим Штатам якусь можливість більше дратувати Росію. Треба розуміти, що Україна для США важлива, як подразник Росії. Не просто як якийсь банальний стратегічний партнер, а як подразник Росії, який має дві тисячі кілометрів кордону з РФ.