« Є шанс, що він скаже правду при повторному допиті як звичайний свідок». Полозов про дешифрування засекреченого свідка в політичних процесах Росії в Криму

Новини
Тетяна ІваневичQHA
21 Серпня 2020, 16:30
Тетяна ІваневичQHA
21 Серпня 2020, 16:30
Тетяна ІваневичQHA

Що собою представляє «таємний свідок» в політичних процесах, які Росія веде проти кримських татар, і чи може захист використати розкриття цієї персони на свою користь?   

Ці та багато інших запитань викликав нічний пост глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова про дешифрування одного з «таємних свідків», який свідчить на стороні російського обвинувачення. Йдеться про офіційне підтвердження персони громадянина Латвії Костянтина Тумаревіча, чиї свідчення лягли в основу звинувачень проти як мінімум п’ятнадцятьох кримських татар.

Росія активно використовує засекречених свідків, підготовлених експертів, таємну зйомку в тих випадках, коли не має можливості доказово обгрунтувати обвинувачення.

Зокрема, «таємні свідки» на суді надають інформацію в інтересах обвинувачення, дають свідчення, що буцімто були свідками, як обвинувачувані планували теракти або захоплення влади. За російськими законами, навіть розмови на такі теми тягнуть за собою кримінальну відповідальність.   

Водночас, людина, яка фактично обмовляє іншу під прикриттям таємності, лишається безкарною, а її свідчення беруться за основу при винесенні вироків, в тому числі і на багаторічні терміни позбавлення волі.

Російський і український адвокат  Микола Полозов бліц-інтерв’ю агентству «Кримські новини» прокоментував новину про Тумаревіча, а також розповів, чим відрізняється використання інституту «таємних свідків» в демократичних і тоталітарних країнах, і зокрема, Росією в окупованому Криму. Сам він також зіткнувся з подібною практикою, захищаючи свого часу заступника глави Меджлісу Ахтема Чийгоза у справі «26 лютого». 

«Під секретністю можна сфабрикувати докази, дати завідомо неправдиві свідчення»


В яких випадках і з якою метою взагалі засекречують свідків? 

Інститут засекречених свідків в кримінальному процесі застосовується не лише в Росії, але й в інших країнах.

Тут важливо розуміти, що в розвинених державах інститут «таємних свідків» застосовується для того, щоб можна було створити безпечні умови для здійснення правосуддя по відношенню до потерпілих, свідків. Зазвичай це стосувалось справ по бандитизму, приміром, де колишній член банди міг дати свідчення на ватажка, але побоювався розправи.

А якщо говорити про Росію, чиє законодавство розповсюджується на окупований Крим?

В авторитарних режимах цей інститут використовується все ж таки в інтересах влади. Тоді, коли завдання стоїть не лише забезпечити безпеку якогось конкретного свідка, а коли під секретністю можна сфабрикувати якісь докази, дати завідомо неправдиві свідчення, які неможливо перевірити, і на яких звинувачення потім може вибудувати свою позицію. 

Таке в політичних процесах в Росії, на жаль, застосовується доволі часто. Як правило в політичних процесах такі засекречені свідки є свідками, які дають ключові свідчення, на підставі яких потім виноситься обвинувачувальний  вирок.

Чим регулюється це питання і як залучення такого свідка відбувається на практиці?

Регулюється застосування засекречених свідків кримінально-процесуальним кодексом РФ, є відповідний закон про державний захист, є навіть постанова уряду Медведєва (Дмитро Медведєв, колишній глава уряду РФ - прим.ред.), яка стосується порядку здійснення цієї процедури.

Зазвичай це відбувається таким чином: ще на етапі слідства, якщо виникає підстава для можливої загрози життю, майну потерпілого, свідка, іншого учасника судочинства, звинуваченого, приміром, то тоді слідчий за згодою керівника слідчого органу, виносить постанову про засекречення особистих даних цієї людини. Їй присвоюється якийсь псевдонім, а справжні відомості про неї запечатують в конверті, який знаходиться при кримінальній справі, і який може відкрити лише суддя або слідчий. 

Наскільки широко інститут «таємних свідків» Росія зараз застосовує в окупованому Криму для політичних переслідувань і в яких справах?

В Криму ця практика використовується доволі широко. Засекречені свідки  використовуються в різних політичних справах і проти «Хізб ут-Тахрір» також. Приміром, в справі Ахтема Чийгоза було як мінімум троє засекречених свідків. Зараз у справі Рефата Чубарова також проходять засекречені свідки (російське правосуддя закидає Чубарову екстремістські заклики до деокупації Криму - прим.ред.).   

«Є шанс, що на повторному допиті свідчення зміняться» 


Покази засекреченого свідка «Ісмаїлова» використані як основа для звинувачення доволі великої кількості кримських татар. Чи може сторона захисту використати на свою користь його «розшифровку»?

Захист може заявити про його допит повторно, вже в якості звичайного свідка. Тоді є шанс, що свідчення зміняться і він (таємний свідок) скаже правду. В тому числі, допитати можна не тільки про обставини справи, а й про те, як він став таємним свідком. Однак, суд може відмовити в повторному допиті такого свідка, якщо сам свідок відмовиться.

Здається, ще не було такого, щоб таємного свідка розшифровували і просили суд його допитати наживо?

Я не пригадую таких випадків.

Чи можна тепер вимагати виключення такого свідка з процесу або виключення його свідчень?

Ні. Неприпустимими доказами визнаються отримані тільки з порушенням закону. А допит свідка з засекреченими особистими даними, якщо все було оформлено за КПК, не може бути визнаний недопустимим доказом. 

Як бачимо, в даній ситуації таємний свідок виявився ані громадянином України, ані громадянином Росії. Чи може він свідчити, скажімо, в справі «Хізб ут-Тахрір»,   будучи громадянином іншої країни?

Так, звичайно. В статусі свідка може бути абсолютно будь-яка особа. Не обов’язково громадянин Росії. Якихось процесуальних перепон для того, щоб визнати засекреченим свідком іноземця, у силових структур нема.

І оскаржити це, якщо він іноземець, також не можна?

Скажімо так, якщо він сам не бажає бути секретним свідком, то насильно його засекретити ніхто не може. Такого положення в законодавстві нема. А якщо людина не заперечує проти цього (щоб бути таємним свідком), то протилежній стороні якісь дії, спрямовані на його розсекречення, здійснювати не можна. Розсекречення таємного свідка по відношенню до якого винесено відповідна постанова, за російськими законами буде правопорушенням, яке порушує персональні дані, яке порушує право на захист. І відповідальність за подібні дії може бути аж до кримінальної.

А якщо такий свідок начебто погодився стати засекреченим, але зробив це під тиском? Всі ж знають, як вміє «переконувати» ФСБ…

Тут питання особистого ставлення. Якщо людина співробітничає зі спецслужбами, то вона з радістю засекретиться. А якщо людину примусово намагаються зробити секретним свідком, а вона не хоче, то це незаконно. І при бажанні такий свідок може оскаржити постанову слідчого про визнання його засекреченим свідком. 

Такого оскарження в кримській практиці ще не було?

Ні. Я такого жодного разу не бачив. Були випадки, коли секретний свідок відмовлявся давати свідчення. Але, щоб людина сама себе розсекретила, я такого не знаю.

Тоді який сенс дешифрування подібних свідків? Це може надати певні політичні дивіденди?

Так. Справи політичні. І дії захисту теж повинні мати політичне підґрунтя. 

Чи може сторона захисту в тих же кримських політичних процесах виставляти секретних свідків?

Закон (РФ, який де-факто діє в Криму - прим.ред.) не розділяє можливість надання відповідних гарантій державного захисту свідкам ані з боку обвинувачення, ані з боку захисту. Тут жодних відмінностей нема, просто в законі вказано «свідок».

Як правило, в політичних справах сторона захисту поводить себе максимально відкрито і люди, навіть не зважаючи на можливий тиск з боку силових структур, з боку співробітників ФСБ, все одно відкрито приходять до суду і відкрито дають свідчення.