ОПУ vs Меджліс - співпрацювати не можна конфліктувати. Або хто і де поставить кому? | QHA media
Аналітика

ОПУ vs Меджліс - співпрацювати не можна конфліктувати. Або хто і де поставить кому?

05 Жовтня 2020, 18:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media

Словесна заочна «перестрілка» спалахнула наприкінці минулого тижня в публічному просторі між Меджлісом кримськотатарського народу та Офісом президента України. 

Конфлікт виник навколо конкретного питання – щодо долі сотні жінок і дітей з сирійського табору біженців Ель-Хол, чиє життя і здоров’я знаходиться під загрозою і які потребують повернення до України. Зокрема, йдеться про жінок, які одружились із сирійцями або з учасниками конфлікту в Сирії, та їхніх дітей. В тому числі ці жінки – з Криму, а значить належать до громадян України.

Меджліс заявляє, що влада відсторонилась від процесу повернення громадян і імітує діяльність замість конкретних кроків. В ОПУ різко заявили, що Меджліс просто не в курсі, і нехай краще не втручаються в роботу спецслужб, а допоможуть із просуванням міжнародної платформи по Криму.

Слово за слово, претензія за претензією – і обговорення закрутилось  вже навколо більш глобальних і давніх питань, «засвітивши» наявність прихованих протиріч і нерозуміннь.

Гостроти додало й те, що представники Меджлісу вбачають в заявах ОПУ просування кремлівських наративів і прояв зневаги до єдиного представницького органу кримських татар.

В понеділок лідери кримських татар на пресконференції в Міністерстві закордонних справ України озвучили свої позиції і шляхи для конструктивізації взаємовідносин між Меджлісом та Офісом. ОПУ черговими заявами поки не відзначилась. Президент Володимир Зеленський поки що взагалі не відреагував на перепалку, принаймні публічно.

Але все по порядку.

Каталізатор конфлікту – доля українців в Сирії


Вранці в четвер голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров скликав онлайн пресконференцію щодо повернення українців з Сирії.

В її анонсі він відзначів, що близько 100 громадян України – жінки і їхні малолітні діти, які перебувають в міжнародному таборі для біженців Аль-Хол (Сирія), вже півтора року очікують евакуації додому, в Україну. 

Міжнародні організації характеризують умови в таборі Аль-Хол (приблизно у 80 километрах на південь від турецького кордону – прим.ред.) як гуманітарну кризу: не вистачає їжі, води і медичної допомоги, діти помирають від хвороб. Щодня вмирають 10-20 чоловік. Пандемія COVID-19 ще більше погіршує ситуацію.

«В останні місяці відомства і служби України, раніше залучені до підготовки евакуації громадян України – жінок і дітей, що виживають в критичних умовах табору Ель-Хол, демонстративно відсторонилися від своїх обов’язків щодо спасіння громадян України, які опинилися в загрозливих для їхнього життя умовах та благають врятувати їх.

Ситуація не змінилася і після моїх звернень до Президента України».

На пресконференції Чубаров деталізував ситуацію, відзначивши, що Меджліс намагався проводити роботу з повернення біженців з таких територій, як Сирія, «в режимі кабінетів», щоб не нашкодити людям, які звернулися до них за допомогою. Однак починаючи з серпня 2019 року ця робота сповільнилася, а потім зупинилася, в той час, як Меджліс кримськотатарського народу щотижня отримує два-три звернення про допомогу. 

За його інформацією, станом на травень 2019 року в списку було 72 особи, з яких 43 – неповнолітні діти від народження до 17 років.

При цьому голова Меджлісу вкотре підпреслив відсутність політичного бажання з боку влади вживати реальних заходів.

«Мені здається, що для подальших кроків немає політичного рішення. Я просто не розумію ставлення Офісу президента України, я говорю відкрито. Я не хочу говорити банальні речі про те, що життя кожної людини безцінне. Я дуже аплодую, коли ми, як держава, робимо, все для того, щоб врятувати 5,7,10 людей… Але ще раз хочу сказати, коли люди опиняються в умовах, коли їх життю загрожує небезпека, ми повинні бути однаково зобов’язаними і відповідальними. Щодо біженців Сирії я такої відповідальності з боку Офісу президента абсолютно не бачу».

Вранці вже в п’ятницю на сайті президента і в мережах від Офісу президента України з’явилась заява-реакція із напрочуд коротким введенням. 

Заява не мала підпису і конкретизації від чийого імені вона робиться, але оскільки вона з’явилась в мережах ОПУ, можна розглядати її саме як заяву ОПУ.

В заяві офіційного українського органа влади здивувала не лише відсутність повної назви Меджлісу – Меджліс кримськотатарського народу. Але й безособовість її звернення при тому, що вочевидячки, заява була реакцією на виступ голови Меджлісу Чубарова. 

Текст починається словами: «Окремі представники Меджлісу у зв’язку з об’єктивними обставинами просто не можуть бути детально поінформованими щодо конкретики в тій діяльності, яка здійснюється для повернення додому, в Україну, наших громадян із таких гарячих точок, як Сирія…» 

Ймовірно, саме голову Меджлісу в ОПУ мають на увазі під «окремим представником».   

В тексті заяви відзначається, що насправді українська влада вживає низку дієвих, але негласних заходів для повернення українських громадян з Сирії. Негласність дій влади пояснили, зокрема, турботою про безпеку родин біженців, які переважно проживають в окупованому Росією Криму.

Далі ОПУ закликала представників Меджлісу «не політизувати роботу української розвідки, спеціальних служб і дипломатів», не спекулювати на складних безпекових питаннях, використовуючи «гостроту виборчого періоду».

Крім того, Меджліс закликали долучитись(!) до «конкретної роботи у тих питаннях, які входять безпосередньо до його компетенції. Зокрема це стосується й запропонованого Президентом Володимиром Зеленським створення міжнародної платформи для обговорення питання деокупації Криму. Активної промоції цієї ініціативи на будь-яких світових майданчиках, зокрема медійних». 

В ОПУ не обмежились пропозицією Меджлісу стати промоутерами кримської платформи. Там акцентували, що президент Володимир Зеленський особисто переймається проблемами кримських татар:

«Глава держави приділяє дуже багато уваги проблемам кримськотатарської громади, робить активні особисті кроки для врегулювання питань із захистом прав наших людей на анексованому півострові, а також для звільнення з полону численних «кримських» в’язнів. Пропонує та втілює в життя програми з реінтеграції кримськотатарського населення, яке вимушене було перебратися на материкову Україну».

Загалом, заява була доволі емоційною (був вжитий навіть не надто офіціозний вислів «тим паче»). Але судячи з подальшої реакції на неї керівництва Меджлісу, заява від ОПУ таки була із серії «краще жувати, ніж говорити».    

Сам Рефат Чубаров був красномовним, хоч і небагатослівним.

«Сьогодні з кабінетів деяких українських політиків по відношенню  до кримськотатарського народу потягнуло затхлістю часів «повідомлень ТАРС» 80-х років…», написав він у себе на ФБ-сторінці.

Заступник глави Меджлісу, народний депутат, колишній політв’язень Ахтем Чийгоз був менш дипломатичний і більш категоричний. 

У себе в ФБ він написав не лише провів політично-лінгвістичний лікнеп для президентської команди, але й доволі жорстко висловився щодо окремих вищих осіб держави та риторики заяв ОПУ.

«Більше, ніж подив, викликає подібна заява від Офісу Президента України, в якій не спромоглися навіть згадати повну назву Меджлісу кримськотатарського народу – єдиного повноважного виборного органу, який не тільки в Україні, а в усьому світі представляє кримськотатарський народ, який очолює боротьбу народу за територіальну цілісність України, який з перших днів незалежності України цілковито підтримує і бореться за євроатлантичне майбутнє нашої держави, і в важкі часи, коли дехто на території Росії розважав своїми шоу ворога, ми, кримські татари, Меджліс кримськотатарського народу, були й є головними ворогами окупанта-Росії, за що сиділи в тюрмах і далі нас продовжують тероризувати за нашу активну проукраїнську боротьбу. Ця заява просто тхне російським окупаційним чоботом. Писав її куратор з Кремля».

Чийгоза, зокрема, обурило формулювання «кримськотатарська громада» та «населення», оскільки в контексті окупації Криму ці слова несуть дещо інше змістове навантаження, ніж, скажімо, звична для нас «українська громада». 

Він акцентує, що згадані формулювання широко використовують і просувають російські окупанти серед наших партнерів на заході, намагаючись таким чином нівелювати суб’єктність корінного кримськотатарського народу. 

А в підсумку закидає владі, що для уникнення конфлікту варто було просто дослухатись до слів голови Меджлісу і конструктивно на них відреагувати.

Сніговий ком комунікативних проблем і недовиконаних обіцянок


Варто констатувати – навіть побіжне спостереження за розвитком стосунків між Меджлісом кримськотатарського народу і окремими органами влади в останні півтора року нагадують прислів’я «тримати хорошу міну при поганій грі». Принаймні, так було до останнього часу.

Перші публічні сигнали про ускладнення взаємин представників кримськотатарського народу і влади монобільшості проявились на початку нового політичного сезону. Ще  місяць тому заступник глави Меджлісу, народний депутат Ахтем Чийгоз та делегат Курултаю кримськотатарського народу, народний депутат Рустем Умеров в спілкуванні зі ЗМІ чітко артикулювали проблемні ситуації. Однак, схоже, тоді у владних кабінетах їх не почули і ніякі корективи у співпрацю внесені не були. 

Ситуація продовжила розвиватись в тому ж руслі, що і останні півтора роки. Публічно заявляючи про підтримку кримськотатарського народу в його боротьбі за повернення Криму, водночас, влада або не робить потрібних рухів, які засвідчують дієвість цієї підтримки, або взагалі допускає двозначні ситуації. Можливо, ці рухи також дуже непублічні і не призначені для широкого загалу, але занадто законспірована діяльність інколи викликає сумнів і в її наявності взагалі, і в її ефективності, зокрема.

Журналісти можуть пригадати – ще наприкінці минулого року Меджліс закидав владі, що їх фактично відсторонили від формування списків політв’язнів, принаймні, від роботи на останньому етапі. Цього року ситуація практично не змінилась. І обіцяне понад півроку тому глобальне звільнення-обмін кримських татар і досі не відбулось. Попри ключову роль Росії в питанні обміну заручниками, відсутність щільної роботи з Меджлісом викликає припущення про можливість певних проколів і в роботі української сторони.

Можна згадати і про деякі не виконані обіцянки з боку української влади. В травні цього року в ОПУ вперше(!) відбулась зустріч президента з Меджлісом. Це сталось лише через рік після обрання Зеленського. На зустрічі, зокрема, було домовлено про низку подальших дій і прозвучали певні обіцянки. Частину з них було виконано – двоє представників кримськотатарського народу були призначені на посади у виконавчі органи влади, існує проект про надання статусу державних мусульманським святам Курбан-Байрам та Ораза-Байрам. Однак ключові питання так і не вирішені. Тоді, в травні, було обіцяно створити робочу групу для опрацювання порядку подачі до  Верховної Ради проекту змін до Конституції щодо створення Кримськотатарської територіальної автономії та законопроєктів про статус корінних народів і статус кримськотатарського народу. Минуло чотири місяці, але ще жодного засідання групи не відбулось, і ймовірно, вона взагалі ще не сформована (принаймні, офіційної інформації про це не попадалось).

У вересні, в інтерв’ю «Кримським новинам» Ахтем Чийгоз відзначав, що робота по законопроєктам просувається не в тому напрямку, який Меджліс вважав би доцільним. Зокрема, від глави держави очікували, що він подасть до ВРУ тріаду законопроєктів одним пакетом, однак Офіс президента запропонував розділити їх. Нічого позитивного не зміг Чийгоз сказати і про обіцяну робочу групу. А говорячи про стосунки представницького органу кримських татар з владою акцентував, що багато з її рішень викликають стурбованість, але «…це не означає, що ми оголосили якусь вендету Зеленському».

Можна також згадати, що в проєкті бюджету-2021 вперше відсутній окремий рядок для виділення коштів на облаштування депортованих. А саме за рахунок цих грошей відбувалась підтримка кримських татар. 

Викликала подив і бажання погуглити теза із заяви ОПУ про те, що глава держави «…пропонує та втілює в життя програми з реінтеграції кримськотатарського населення, яке вимушене було перебратися на материкову Україну». Виникло питання – що за програми? Якщо йдеться про програму будівництва житла за сприяння Туреччини, то цій програмі вже кілька років і її ініціатива аж ніяк не могла виходити від нинішнього керівництва держави. Більше того, втручання президента внесло певну плутанину в тривалий проєкт. Запропонований Зеленським під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом варіант з акцентом на будівництві житла на Херсонщині, як виявилось, суперечить пріоритетам Меджлісу, який вбачає необхідність будувати в Києві, тобто там, де проживає основна частина переселенців із житловими проблемами. 

Схоже, взаємне нерозуміння або роздратування зрештою виплило назовні у доволі конфліктній формі. На жаль, підстав для цього не так вже й мало. Що стало причиною для конфліктності стосунків, наразі сказати складно. Ймовірно, можна говорити як мінімум про брак комунікації між сторонами.

Саме про комунікативні проблеми місяць тому говорив Рустем Умєров, коментуючи стан взаємин з ОПУ.

«Я б не сказав, що це труднощі. В англійській мові є вираз lack of communication, тобто, прогалини в комунікації. Ми передаємо своє бачення на Банкову, але ми не знаємо як цю інформацію згодом інтерпретують і за якими критеріями приймаються подальші рішення, які, на жаль, носять більше політичний характер». 

Тобто можна констатувати, що стосунки представників Меджлісу і ОПУ дійшли до певної межі і далі йтимуть або дорогою конструктиву, або протистояння. 

Регламентувати не можна конфліктувати?


Наступним кроком, за логікою, мала б бути публічна контр-заява Меджлісу у відповідь на заяву ОПУ, вже з офіційно визначеною позицією представницького органу кримськотатарського народу. 

Поки що такої заяви немає. Однак в понеділок на пресконференції в МЗС, яка відбулась через чотири дні після сплеску конфлікту, лідери кримських татар вийшли з конкретними пропозиціями щодо врегулювання проблеми.

Вони акцентували, що існує ще один кейс у взаємовідносинах між Меджлісом та Офісом і президентом, який знаходиться на стадії невизначеності, і ця невизначеність провокує деякі непорозуміння.

Йдеться про указ щодо взаємовідносин між президентом і представницьким органом кримських татар, який передбачав проведення зустрічей між ними щонайменше раз на квартал. Проєкт указу був переданий до Офісу ще місяців з десять тому. Він обговорювався і на зустрічі Зеленського з Меджлісом 18 травня, але і досі президент його не підписав.

Рефат Чубаров вважає, що підписання президентського указу про такі зустрічі дозволило б регулярно спілкуватися з главою держави і унеможливлювало б перепони і непорозуміння.

Чубаров підкреслив, що Меджліс відчуває колосальну відповідальність перед кримськотатарським народом, як його представницький орган, оскільки саме народ обирав Курултай, а Курултай обирав Меджліс. І люди в Криму звертаються до Меджлісу або з питаннями, або з проханнями про допомогу, або з вимогою. 

«Необхідно щоб наша взаємодія з органами виконавчої влади носила системний характер. Тому на доручення президента був підготовлений проєкт указу про взаємодію президента з Меджлісом. Цей проєкт знаходиться в офісі президента.

І ми не втрачаємо надію, він буде підписаний і наша взаємодія носитиме системний характер, не буде залежати від того, як ті чи інші чиновники розуміють собі рівень або напрямки взаємодії з Меджлісом», – наголошує Чубаров .

Коментуючи озвучені в заяві побажання ОПУ щодо очікувань від Меджлісу участі в програмах і заходах, які проводяться українською державою, Чубаров зауважив, що вони налаштовані на спільну роботу, у разі якщо такі програми «з нами обговорюються, напрацьовуються і ми до них залучаємось».

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв підкреслив, що кримські татари, Меджліс кримських татар з перших же днів окупації Криму брали дуже активну участь у донесенні до світової спільноти інформації про російські злочини і свавілля, які творяться в окупованому Криму. 

Джемілєв виступив не лише за підписання указу, що регламентував би стосунки між главою держави і представницьким органом корінного народу Криму, але й за відновлення інституту Уповноваженого при президенті з питань кримськотатарського народу. Він нагадав, що понад рік тому на прохання Зеленського Меджліс надав кандидатуру на посаду Уповноваженого, але і досі не отримав ніякої відповіді.

«Дуже важливою є взаємодія Меджлісу з Офісом президента, з владою України. В цьому плані дуже важливим є підписання того проєкту постанови або указу про взаємодію з ОПУ, з самим президентом. Необхідно відновити інститут Уповноваженого з питань кримськотатарського народу при президенті, який існував при п’ятому президенті, але зараз припинив своє існування, або принаймні призупинив. Ми в цьому питанні якоїсь ясності не маємо (Джемілєв був уповноваженим в 2014-2019 рр. – прим.ред)».

Мустафа Джемілєв також підкреслив, що в плані деокупації Криму важливим є прийняття з боку України низки законодавчих актів: закон про статус корінних народів, про статус кримськотатарського народа, а також прийняття поправок до Конституції стосовно переформатування АР Крим в Національно-територіальну автономію

«Всі ці пропозиції передані, всі ці питання ми обговорювали з президентом, але поки якоїсь конкретної відповіді ми отримати не можемо», – констатував він. 

Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар, коментуючи ситуацію, відзначила, що адвокація інтересів кримськотатарського народу без залучення Меджлісу і лідерів цього народу не є можливою. В тому числі і в рамках міжнародної кримської платформи, яку наразі вибудовує Україна. Вона також нагадала про існування проміжного рішення Міжнародного суду ООН, яке накладає на Росію зобов’язання скасувати заборону на діяльність Меджлісу. 

«У нас є трек захисту України в Міжнародному суді ООН і є проміжне рішення Суду від 2017 року, яке Росія ігнорує. І відповідно, коли йде розмова про судовий трек, де Меджліс як представницький орган кримськотатарського народу, теж є суб’єктом кримського політичного треку, мені здається, розірвати питання адвокації Криму від Меджлісу кримськотатарського народу не є можливим, не є правильним і не є логічним. Для МЗС залучення Меджлісу є надзвичайно важливим і для участі на всіх міжнародних заходах, де Меджліс запрошений як ключовий стейкхолдер процесу», – підкреслює Джеппар.

Водночас, в контексті необхідності регламентувати регулярні зустрічі між главою держави і Меджлісом, згадалась репліка заступника глави Меджлісу, колишнього політв’язня Кремля Ільмі Умерова, який ще навесні коментував «Кримським новинам» травневу зустріч з президентом. Лейтмотив репліки – має просто бути бажання обох сторін до проведення таких зустрічей, і тоді вони відбуватимуться без додаткового регламентування і саме в ті моменти, коли вони будуть найбільш актуальні.

«Найбільш правильний підхід, на мою думку, – просто раз на квартал треба проводити зустріч президента з Меджлісом. Це не обов’язково закріплювати якимись указами, якимись рішеннями. Просто по факту треба раз на три місяці зустрітись на годину-півтори, обговорювати якісь питання, робити дорожню карту і вирішувати. Головне, щоб були результати».

***

В понеділок, 5 жовтня, коли завершувалась підготовка матеріалу для публікації, Фейсбук підкинув інформацію: «Президент України Володимир Зеленський бере участь у Diia Summit».

Дійсно, Міністерство цифровий трансформації України сьогодні проводить великий онлайн-захід Diia Summit на якому очікується запуск наступної версії додатка «Дія» 2.0 з десятком нових послуг і документів. Безумовно, важливе шоу.

Однак те, що впродовж чотирьох днів президент України не знайшов часу втрутитись в публічний конфлікт між своїм Офісом і Меджлісом, викликає запитання щодо пріоритетів і наявності на найвищих щаблях влади бажання підтримувати постійні контакти з представницьким органом кримських татар.

Сьогодні Меджліс сказав ще одне своє слово в інтересах вирішення проблеми. А от вже реакція влади на заяву його лідерів, засвідчить наявність або відсутність у неї бажання до конструктиву.

В будь-якому випадку, в умовах російської окупації Криму і репресій проти Меджлісу з боку Росії, кричущим можна вважати просто сам факт публічного наїзду з боку Офісу українського президента. Росія аплодує стоячи…

Дивитись ще: