Крим з архівів комуністичних спецслужб. В Києві презентували книгу про кримськотатарський визвольний рух 1917-1920 років | QHA media
По поличках

Крим з архівів комуністичних спецслужб. В Києві презентували книгу про кримськотатарський визвольний рух 1917-1920 років

27 Січня 2020, 20:00
Закрити
Тетяна ІваневичQHA media


Фото: Богдан Дацюк

QHA media

Сьогодні в Києві презентували книгу «Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 роках за архівами комуністичних спецслужб», яка містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії кримськотатарського народу – про національний рух у період війн і революцій.

В книзі опубліковано 30 архівних документів. Зокрема, документи з літерної справи комуністичних спецслужб «Міллі-Фірка» про історію кримськотатарського національного руху в 1917-1920 рр., серед яких – протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту (травень-літо 1918 р.) щодо підрахунку людських жертв та матеріальних збитків від захоплення більшовиками влади в Криму, документи партії Міллі-Фірка, чекістські переклади документів та інші свідчення, які розкривають складний перебіг трансформаційних процесів у Криму в той період.

Документальну частину супроводжує історико-аналітична – про Кримськотатарську революцію 1917-1919 років і тогочасний кримськотатарський національний рух.

Сучасною новацією видання є QR код, який дозволяє через гаджет побачити оригінал опублікованого документу, які на своєму сайті розмістив Центр визвольного руху. Книжка випущена видавництвом «К.І.С.» накладом 1000 примірників за підтримки Мінінформполітики України.

Актуальність і важливість видання посилюється тим, що доступ до кримських архівів для українських науковців зараз практично неможливий через російську окупацію Криму.

Автор і співупорядник книги, науковий співробітник НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України Андрій Іванець розповів, що останній раз в Україні збірку документів про кримськотатарських визвольний рух першої третини минулого століття було видано в 1993 році.

В нинішньому виданні науковці намагалися підібрати новий документальний матеріал і супроводити його аналітичним матеріалом, який показував би процеси трансформації кримськотатарського соціуму, що відбувалися в часи національно-визвольної революції кримських татар. В період, який наперед заклав підвалини для створення державності кримських татар в сучасному світі.

«Саме в ці роки кримськотатарський народ трансформувався з етносу в етнонацію та досяг серйозних результатів, показавши здатність народу до створення структур самоврядування, висування проектів по статусу Криму. В ті дні були утворені інституції, які існують до сьогодні, зокрема, Курултай. Саме в 1917-1918 роках була утверджена національна символіка кримських татар, зокрема, національний прапор кримських татар», – говорить Іванець.

Серед цікавинок видання – документи слідчої комісії Курултаю щодо людських жертв та матеріальних збитків від захоплення більшовиками влади в Криму.

«Те що ми знайшли ці документи, це удача для істориків, бо ще в минулому столітті радянські історики писали, що ці документи втрачені», – зауважив Іванець.

«Родзинкою» документальної частини книги є чотири протоколи національних установчих зборів і першого національного парламенту кримських татар Курултаю, який відбувся 9 грудня 1917 року в Бахчисараї. В них міститься першоджерельна інформація і щодо кількості учасників установчих зборів, і в тому числі щодо кількості жінок, які брали в них участь. Так, серед 79 делегатів було п’ять жінок, а однією з п’яти співголів Курултаю була Шефіка Гаспринська.

Цікавий і сам формат видання. За словами Іванця, зазвичай видаються збірники документів з невеликим вступом або видається монографія. Формат же цієї книги, з одного боку, включає в себе великий масив документів, а з іншого – велику історичну частину, яка розповідає про ті події досить різнобічно.

«Людина може скласти уявлення про той період досить різнопланово і об’єктивно, з одного боку, прочитавши те, що написав історик, а з іншого – проаналізувавши документи. Я сподіваюсь, що ця книга стане додатковим поштовхом для подальшого вивчення історії кримських татар, історії Криму загалом, і ми побачимо нові праці на цю тему», – підсумував історик.

Іванець відзначив ефективність співпраці з галузевим архівом СБУ: з 30 опублікованих в книзі документів 25 надано саме цим архівом.

Директор галузевого державного архіву СБУ, співупорядник книги Андрій Когут наголосив, що, говорячи про сторіччя української революції, становлення і злуку УНР і ЗУНР, політики та науковці невмотивовано забувають про Крим. Водночас говорити про українську революцію і становлення української держави сто років тому не можна, не згадуючи про Крим, про плани співпраці з Кримом.

Когут акцентував, що вивчення опублікованих в книзі документів важливе в тому числі для вирішення в майбутньому питань реінтеграції деокупованого Криму.

Зокрема, вивчення матеріалів слідчої комісії Курултаю, що досліджувала факти першої більшовицької окупації півострова, «важливе і з точки зору майбутнього, бо нам доведеться встановлювати і вивчати жертви нинішньої російської окупації», – зазначив він.

Частина книги, яка присвячена, власне, історії кримськотатарського руху і намаганням створити кримськотатарську державу також актуальна в контексті нинішніх розмов про майбутню реінтеграцію Криму.

«Видання буде своєрідною інтелектуальною провокацією, яка спровокує істориків займатися цією темою і активніше публікувати наявні у них документи», – вважає Когут.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров відзначив, що книга буде цікава не лише професійним історикам, але й звичайним читачам, оскільки перша частина містить історичну довідку про той час і про ті події, які будуть проілюстровані документами у другій частині.

Чубаров зауважує, що якби подібні видання з’явились років 20-30 тому і з ними був би обізнаний український політикум і суспільство, то ідея про право на самовизначення кримських татар, на створення Кримськотатарської автономії була б зрозумілою і прийнятою в соціумі.

Зокрема, голова Меджлісу провів аналогію між тодішньою і нинішньою ситуацію, коли в Україні не виявилось достатньо сил, які б сприйняли і оцінили створення кримськотатарської автономії з точки зору користі в тому числі для інтересів України:

«Ця книга дозволить зрозуміти сьогоднішню позицію кримських татар. Вона демонструє, що на зламі часів, коли розпадалась Російська імперія, коли з’явився шанс на вільний розвиток, кримські татари в Криму виявились єдиною етнічною спільнотою, найбільш організованою і мобілізованою. І проводячи свій перший Курултай, вони говорили, що найвищу владу має Всекримський парламент, акцентуючи в тому числі на праві кримських татар на вільний розвиток. Сьогодні не всі українські політики розуміють це право на самовизначення кримських татар. Але тоді теж знайшлися сили,  які заперечували це право. Такі дослідження мають бути взяті політиками в роботу, і вони мають стати орієнтиром для них».

Присутні на презентації науковці позитивно оцінили видання, як щодо змістового наповнення, так і в подачі матеріалу.

Доктор історичних наук Станіслав Кульчицький зазначив, що з археографічної точки зору збірник підготовлений на високому рівні, крім того він не обмежений паперовим варіантом. Науковець також наголосив на актуальності дослідження історії кримських татар і поширення знань про неї в українському суспільстві:

«В Україні повинні знати, як розвивалась історія кримськотатарського народу, досліджувати кримськотатарський національний рух. На першому своєму етапі він був, на мою думку, більш зрілий в порівнянні з українським національним рухом. Чим більше посилювався тиск на них, тим більше кримські татари згуртовувались. Зараз (Росією) продовжується свідома детатаризація Криму. До того ж, за різними даними, до мільйона людей прибуло до Криму з Росії, і ясно що це – не кримські татари. Ми вже визнали, що вони є корінним народом, тому є перспектива, що Крим має бути українським і там має бути саме кримськотатарська автономія».

Український науковець, активіст Української громади Криму Петро Вольвач відзначив роботу авторів, зауваживши, що їм довелось перелопатити багато запилених архівних документів.

«Ця праця є визначним внеском в українську історію, і ця книжка буде дуже потрібна, коли ми повернемось до Криму після деокупації».

Наприкінці презентації учасники обговорили деякі перспективні моменти співпраці з дослідження кримськотатарської та української історії.

Рефат Чубаров висловив побажання, щоб книгу «Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб» отримали і турецькі бібліотеки, оскільки турецькі дослідники знають українську мову і зможуть використовувати її в своїй роботі.

Крім того, він запропонував залучити Меджліс і створити архівні довідники для дослідників про те, що є в турецьких архівах не лише щодо Криму, а взагалі щодо української історії.

Андрій Іванець додав, що був би важливий доступ до приватних архівів кримських татар, які виїхали на початку минулого століття. Зокрема, в Туреччині в приватних руках зберігається архів одного з лідерів національно-визвольного руху кримських татар Джафера Сейдамета. І варто подбати не лише про його збереження, а й про те, щоб науковці отримали до нього доступ. Варто також, щоб цей та інші важливі для України приватні архіви не опинились «в руках однієї сусідньої країни», тобто Росії, як це вже сталось з архівом Кубанського козацтва.

А голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов повідомив, що цього року заплановане підписання договору про співпрацю архівних служб України і Туреччини, і це допоможе організації наукових досліджень турецьких дослідників в Україні і українських – в Туреччині. Хромов також зазначив, що Туреччина – в пріоритеті у Державної архівної служби на цей рік. Тому після підписання угоди про співпрацю з’явиться підстава для реалізації озвучених пропозицій.

Найбільший кримський історичний міф – це «Крым – исконно русская земля»

Вже після презентації історик Андрій Іванець в бліц-інтерв’ю для QHA media відповів на запитання про саму книгу та кримські міфи, розвіяти які покликані подібні видання.


На яку групу читачів розрахована книга?

Книга розрахована, по-перше, на спеціалістів, оскільки в ній наведені документи, в тому числі рідкісні, до яких раніше не було доступу в більшості дослідників. Зокрема ті, які стосуються ключової події в історії кримських татар ХХ століття – Курултаю, це протоколи Курултаю. Але з іншого боку те, що ці документи прокоментовані, що їх супроводжує QR-код, тобто можна подивитись на оцифрований оригінал документу, робить книгу цікавою і всім шанувальникам історії Криму, зокрема, тим, хто цікавиться історією кримських татар. Плюс те, що в книзі міститься наративна, історико-описова частина кримськотатарської революції 1917-1919 років і визвольного руху другої половини 1919-1920 років, цю частину зможуть прочитати не тільки фахівці, але й будь-які шанувальники історії Криму.

Яким, на вашу думку, є найбільший кримський історичний міф?

Щодо кримських історичних міфів –  це проблема для нас актуальна саме з політичних мотивів, тому що держава-агресор, анексувавши Крим, зламала міжнародну систему права і, прикриваючи цей злочин, використовує квазі-історичну аргументацію. І один з ключових міфів, який використовується для цього – це те, що Крим – «исконно русская земля». І коли ми показуємо реальну історію корінного народу Криму – кримських татар, то стає очевидним, що Російська імперія прийшла в Крим лише наприкінці ХVIII століття і проіснувала там в різних формах до 1954 року з перервами. Тому ні про який «исконно русский Крым» говорити неможливо. І, відповідно, це не може бути жодними підставами для політичних дій щодо південних територій нашої держави, якими є Автономна Республіка Крим і місто Севастополь.

Наскільки в українському суспільстві існує правильне розуміння історії Криму чи все ж таки воно переважно міфологізоване?

Є ще наш внутрішній момент – звісно, що історія Криму і, зокрема, її кримськотатарський складник недостатньо відомі на материку, хоча і в Криму він був недостатньо відомий, бо в пізньому Радянському Союзі з ідеологічних мотивів закривалось вивчення цілих пластів історії, культивувався міф про «народ-зрадник», і цей міф сидить в голові у частини людей старшого покоління, бо їм так розповідали в школі, по телевізору, в газетах. Сьогодні ця міфологія підживлюється знов-таки проімперськими силами, які розповідають такі міфи. Ну і в нашій українській історіографії спиралися на фольклорні матеріали, де відображалися в тому числі трагічні моменти у відносинах з Кримом. Але більш глибоке вивчення показує, що були (у стосунках українців і кримських татар) як трагічні моменти, так і торгівля, співробітництво і навіть військово-політичні союзи, яких на сьогодні ми знаємо в ХVII-ХVIII століттях було майже два десятки. Різних союзів – між гетьманатом, Військом Запорозьким з одного боку і Кримським ханством з іншого боку. За останні п’ять років є позитивні зрушення у вивченні історії кримських татар в Україні, зокрема, був збільшений обсяг вивчення в шкільних програмах, однак знань все ще недостатньо.

Дивитись ще: