Причини, які змусили урядовців відновити жорсткі обмеження на виїзд з окупованого Криму і на його відвідування, досі залишаються незрозумілими не лише для пересічних громадян, але й для правозахисників та експертів. Це дає широкий простір для чуток, припущень і навіть спекуляцій, і в будь-якому випадку - для невпевненості та неспокою. Версії різні: від безпекової необхідності захистити український південь від можливого розширення російської військової або терористичної агресії - до початку боротьби між політсилами за голоси на місцевих виборах.
Ще в перший день введення обмежень Ольга Скрипник відзначила, що урядове рішення спричинило суттєві незручності для людей, але його вмотивованість лишається сумнівною.
«Підстави прийняття такого рішення залишаються незрозумілими, ясно тільки те, що нам це подають начебто як боротьбу з COVID-19, але це суперечить логіці заходів протидії поширенню COVID-19».
В соцмережах користувачі також висловлювали і висловлюють нерозуміння логіки боротьби з епідемією.
Один із засновників Українського культурного центру в Криму Михайло Батрак на своїй ФБ-сторінці намагається розібратись в можливих причинах і підводних течіях незрозумілого рішення.
Обґрунтувань в документах і заявах чиновників, справді, обмаль. В дорученні президента Володимира Зеленського вказується, що обмеження саме на кримських КПВВ потрібні для уникнення другої хвилі ковіду в країні: «Кабмін має переглянути режим роботи контрольно-пропускних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя». І Кабмін аврально вводить обмеження лише в цьому районі.
При цьому Уряд в пояснювальній записці до свого розпорядження про введення обмежень вказує, що: «наразі в Україні продовжує спостерігатися тенденція до зростання кількості випадків діагностування інфікування COVID-19, що обумовлює необхідність тимчасового припинення роботи контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї. Документ спрямований на запобігання поширенню на території України COVID-19 шляхом тимчасового припинення роботи відповідних контрольних пунктів».
Зауважимо, що і президент, і уряд метою називають уникнення спалаху хвороби в країні в цілому, а не, скажімо, в окремій Херсонській області, яка безпосередньо межує з Кримом. До речі, Херсонщина наразі знаходиться на одному з останніх місць по кількості хворих - за останніми даними, в області 290 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус.
То чи ж так відчутно Крим впливає на загальноукраїнський рівень захворюваності на ковід, що були потрібні заходи аж такого рівня?
Справді, в тиждень введення обмежень, щоденно в Україні виявляють від 1300 до майже 1500 нових випадків інфікування коронавірусом. І зараз ця цифра лише збільшується. Справді, Росія охоплена епідемією, яка так чи інакше «перетікає» на окупований півострів. Справді, статистика підрахунку інфікованих в Криму, яку ведуть окупаційні органи «влади», викликає сумнів щодо її об’єктивності, і рівень захворюваності там може бути на порядок вищий.
Однак ніде в офіційній статистиці не наводиться інформація, що з непідконтрольного півострова на український материк потрапляє великий потік інфікованих коронавірусом. Не підтверджується це і дотичною інформацією.
«Кримські новини» двічі за останній тиждень з’ясовували у прикордонників, скільки на адмінмежі за час карантину було зафіксовано людей з підозрою на ковід, або принаймні, з підвищеною температурою.
В понеділок речник Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов відповів таким чином:
«Всім особам, які прямують на КПВВ як на в’їзд, так і на виїзд, ми здійснюємо температурний скринінг. На адмінмежі не було жодного випадку, коли виявили у людей підвищену температуру і відправляли на обов’язковий медичний огляд. Це і ті, що з Криму, і ті, що прямували в напрямку Криму, жодного випадку не зафіксували».
Сьогодні він підтвердив, що така ж ситуація зберігається - на адмінмежі з ковід-симптомами нікого не виявили.
І навіть якщо припустити, що люди виїздили з Криму тоді, коли ще симптоми хвороби не проявлялись, то ймовірна кількість ймовірно інфікованих аж ніяк не сягає тих рівнів, що могли б впливати на загальноукраїнську епідемічну ситуацію.
Саме тому у громадян, які не повірили в ковід-версію закриття кримських КПВВ, практично одразу виникла ціла низка запитань до влади. Чому КПВВ на адмінмежі з окупованим Росією Кримом закриваються, а КПВВ на гібридно окупованому тою ж Росією Донбасі продовжують функціонувати? Чому залишається відкритим кордон з Росією (і не тільки)?
Наразі можна констатувати: майже через тиждень після введення обмежень, ці питання не отримали вмотивованих відповідей.
