Ключові погодні причини цьогорічного неврожаю - посуха, доволі спекотне літо після безсніжної зими і практично бездощової весни.
Ще в травні метеорологи прогнозували, що посуха в Криму може зіпсувати урожай, оскільки через мінімальну кількість опадів навесні формуються умови для грунтової засухи. Навесні в Криму випало лише 25% опадів від місячної норми.
«Формуються умови для грунтової посухи. Адже йдеться про продуктивну вологу, яка живить коріння кущів, дерев і сприяє вегетації культур: і озимих, які давно посіяні восени, і ярих, які тільки висіваються», - прогнозував на початку травня науковий керівник Гідрометцентру Росії Роман Вільфанд.
Дощі, що почалися в травні, проблеми не вирішили. Вони істотно не вплинули на заповнюваність водойм в Криму, оскільки пройшли не в тих районах, де знаходяться витоки основних кримських річок. Приміром, водосховища Криму в травні обміліли на 10 мільйонів кубометрів.
І вже на початку червня так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов заявив про безпрецедентну посуху в Криму, акцентувавши, що поточний рік став найбільш посушливим за всю історію метеоспостережень.
«Рік - один з найбільш сухих за підсумками 150 років спостережень: найменша кількість опадів випало саме в цьому році, такого ніколи не було», - сказав він.
Фото: Илья Изотов/ РГКримські водосховища, і наливні, і природного стоку, заповнені переважно менше, ніж наполовину.
Так, на початок літа загальний сумарний запас води у водосховищах природного стоку складав лише 85 мільйонів кубометрів, що на 110 мільйони кубометрів менше, ніж на початку червня 2019 року.
Після незначного збільшення наповненості в червні, впродовж літа кримські водосховища продовжували втрачати воду - через посуху, активне використання для меліорації, а також для питних потреб.
Судячи з інформації, яка надходить з Криму, в пріоритеті водозабезпечення міст, а не сільгоспвиробників.
Зокрема, на початку серпня Міноборони РФ був реалізований проект перекидання води з Тайганського до Сімферопольського водосховища, для забезпечення потреб кримської столиці. Ситуація в Сімферопольському водосховищі перед запуском проекту стала критичною - на початку серпня воно було наповнене лише на 22% від проектної потужності. Проект вже реалізували і добове перекидання може сягнути 50-60 тисяч кубометрів води. При тому, що експерти і місцеві мешканці стверджують - в самому Тайганському водосховищі води обмаль і перекидання води може його знищити.
За даними на кінець липня, з п'яти наливних водосховищ Криму найбільш наповнене - Зеленоярське: обсяг води в ньому становить 2,358 млн кубометрів або 78% від проектного об'єму. Найменш наповненим залишається Феодосійське водосховище: в ньому сьогодні трохи більше 6 мільйонів кубометрів води, 39% від проектного об'єму.
Додатковим негативним чинником для аграрного сектору стала неспроможність російської окупаційної влади вирішити питання водозабезпечення Криму. Впродовж п’яти років після припинення водопостачання по Північно-Кримському каналу, Росія не знайшла відповідної альтернативи дніпровській воді, попри постійні обіцянки вирішити проблему. Цього року з боку Росії і окупованого Криму дуже активізувались вимоги до України відновити поставки води, з погрозами винести питання на рівень міжнародних інституцій. І це може дотично свідчити, що Росія не змогла і не зможе запропонувати прийнятний і дієвий проект водозабезпечення Криму в умовах окупації, а сподівається винятково на дніпровську воду. Рівень російської наполегливості сягнув такого ступеня, що українські та іноземні військові експерти всерйоз заговорили про ймовірність застосування РФ військових методів «водовидобування».
