Хліба не буде? В Криму катастрофічний неврожай зернових - вдруге за часи окупації

Новини
Тетяна ІваневичQHA
12 Серпня 2020, 18:00
Тетяна ІваневичQHA
12 Серпня 2020, 18:00
Тетяна ІваневичQHA

Неврожай ранніх зернових в окупованому Криму цього року виявився майже на рівні катастрофічного 2018-го. І тоді, і зараз вододефіцитний півострів зазнав ще й удару потужної посухи.

Так званий «мінсільгосп» Криму повідомив, що місцеві  аграрії завершили жнива: з 530 тис гектарів намолочено 1 млн 12 тис тонн зерна. Цей показник майже на 680 тисяч тонн менший, ніж попереднього року, коли було зібрано 1,694 млн т. А загалом він - один з найнижчих за останні шість років, про що свідчить статистика. Врожай цього року лише на 106 тисяч тонн перевищує найнижчий показник часів окупації, зафіксований в 2018 році.

Цього року в Криму різко знизилась і врожайність зернових: середній показник склав трохи більше 19 центнерів з гектара, що майже вдвічі нижче, ніж торік. Для порівняння: в минулому році середня врожайність становила 30 ц/га, а в 2018-му, коли в Криму також була велика посуха і неврожай - 16 ц/га.

Плюс посуха, мінус вода - формула неврожаю


Ключові погодні причини цьогорічного неврожаю - посуха, доволі спекотне літо після безсніжної зими і практично бездощової весни. 

Ще в травні метеорологи прогнозували, що посуха в Криму може зіпсувати урожай, оскільки через мінімальну кількість опадів навесні формуються умови для грунтової засухи. Навесні в Криму випало лише 25% опадів від місячної норми.

«Формуються умови для грунтової посухи. Адже йдеться про продуктивну вологу, яка живить коріння кущів, дерев і сприяє вегетації культур: і озимих, які давно посіяні восени, і ярих, які тільки висіваються», - прогнозував на початку травня науковий керівник Гідрометцентру Росії Роман Вільфанд.

Дощі, що почалися в травні, проблеми не вирішили. Вони істотно не вплинули на заповнюваність водойм в Криму, оскільки пройшли не в тих районах, де знаходяться витоки основних кримських річок. Приміром, водосховища Криму в травні обміліли на 10 мільйонів кубометрів.

І вже на початку червня так званий «глава» Криму Сергій Аксьонов заявив про безпрецедентну посуху в Криму, акцентувавши, що поточний рік став найбільш посушливим за всю історію метеоспостережень. 

«Рік - один з найбільш сухих за підсумками 150 років спостережень: найменша кількість опадів випало саме в цьому році, такого ніколи не було», - сказав він.

Фото: Илья Изотов/ РГ

Кримські водосховища, і наливні, і природного стоку, заповнені переважно менше, ніж наполовину.

Так, на початок літа загальний сумарний запас води у водосховищах природного стоку  складав лише 85 мільйонів кубометрів, що на 110 мільйони кубометрів менше, ніж на початку червня 2019 року. 

Після незначного збільшення наповненості в червні, впродовж літа кримські водосховища продовжували втрачати воду - через посуху, активне використання для меліорації, а також для питних потреб.

Судячи з інформації, яка надходить з Криму, в пріоритеті водозабезпечення міст, а не сільгоспвиробників.

Зокрема, на початку серпня Міноборони РФ був реалізований проект перекидання води з Тайганського до Сімферопольського водосховища, для забезпечення потреб кримської столиці. Ситуація в Сімферопольському водосховищі перед запуском проекту стала критичною - на початку серпня воно було наповнене лише на 22% від проектної потужності. Проект вже реалізували і добове перекидання може сягнути 50-60 тисяч кубометрів води. При тому, що експерти і місцеві мешканці стверджують - в самому Тайганському водосховищі води обмаль і перекидання води може його знищити.

За даними на кінець липня, з п'яти наливних водосховищ Криму найбільш наповнене - Зеленоярське: обсяг води в ньому становить 2,358 млн кубометрів або 78% від проектного об'єму. Найменш наповненим залишається Феодосійське водосховище: в ньому сьогодні трохи більше 6 мільйонів кубометрів води, 39% від проектного об'єму.

Додатковим негативним чинником для аграрного сектору стала неспроможність російської окупаційної влади вирішити питання водозабезпечення Криму. Впродовж п’яти років після припинення водопостачання по Північно-Кримському каналу, Росія не знайшла відповідної альтернативи дніпровській воді, попри постійні обіцянки вирішити проблему. Цього року з боку Росії і окупованого Криму дуже активізувались вимоги до України відновити поставки води, з погрозами винести питання на рівень міжнародних інституцій. І це може дотично свідчити, що Росія не змогла і не зможе запропонувати прийнятний і дієвий проект водозабезпечення Криму в умовах окупації, а сподівається винятково на дніпровську воду. Рівень російської наполегливості сягнув такого ступеня, що українські та іноземні військові експерти всерйоз заговорили про ймовірність застосування РФ військових методів «водовидобування». 

Експорт скоротять, ціни зростуть


Негативні наслідки цьогорічного неврожаю в Криму посилюються пандемією коронавірусу і зумовленими нею економічними проблемами. Багато країн обмежують експорт зернових - і про всяк випадок, і внаслідок впливу посухи. 

Згадаємо, що в 2018 році посуха і неврожай привели до зростання цін на хліб в Криму на 10-25%, але не зупинили експорт кримського зерна за кордон.

Цього року кримська «влада» все ж таки заговорила про обмеження експорту. «Міністр сільського господарства» Андрій Рюмшин пообіцяв, що спочатку зерном забезпечать  жителів півострова і тваринницькі підприємства, а вже потім будуть щось експортувати. 

«Реалізація зерна за межі Криму буде під жорстким контролем. Спочатку необхідно наповнити свій ринок: віддати людям належне за паї, наситити борошномельні компанії, підприємства хлібопечення, тваринництво, а вже надлишки на продаж. Для цього нам необхідно 250-300 тис. тонн. Ми їх закриємо», - сказав він.

Цікаво, що два роки тому, в посушливий і неврожайний 2018-ий, кримське «міністерство» озвучувало дещо вищі оцінки продовольчих потреб Криму: близько 300-350 тисяч тонн пшениці, для виробництва кормів - 550 тисяч тонн, на засів полів - трохи більше 100 тисяч тонн.

Надлишки, які залишаться, планують експортувати, хоча й з обмеженнями. З Криму вивозять зерно в Сирію, Саудівську Аравію, Єгипет та Ліван. За словами Рюмшина, в структурі міжнародного експорту зерна для Криму пріоритетний напрямок - це саме Сирія. Хоча, судячи з усього, поставки будуть меншими, ніж в минулому році. Однак наскільки їх скоротять, він не конкретизував. За даними російських ЗМІ на кінець липня, в поточному році  в Сирію з Криму поставлено  23,1 тис. тонн зерна, при тому, що за 2019 рік у цілому цей показник становив 90,8 тис. тонн.

Також можна прогнозувати, що восени в Криму підвищаться ціни на зерно, борошно, хліб та хлібобулочні вироби. Неврожай підштовхне і ціни на корми для птиці та худоби, а значить, і на м’ясні вироби

На тлі суттєвого зниження нинішнього врожаю кримські аграрії мають намір збільшувати посівні площі в майбутньому сезоні. Але не суттєво. Так, в Криму посівна площа в 2021 році попередньо складе близько 807,24 тис. га, що на 5% вище посівної площі в 2020 році. Хоча в підсумку це збільшення може обернутись лише більшими втратами і збитками - якщо наступна зима і весна будуть посушливими, а проблема із водозабезпеченням півострова так і не буде вирішена.