КИЇВ (QHA) -

У внутрішньо переміщених осіб за останні три роки військових дій на Донбасі та анексії Криму проблем на нових місцях проживання лише додається. Це і пошук житла, роботи, навчання, маса бюрократичної тяганини з довідкою переселенця і численні перевірки. Але не менш болючим і нагальним залишається для них і питання доступу до медицини.

В Україні останні десятиліття ситуація у сфері охорони здоров'я залишає бажати кращого — старе обладнання, невмотивовані фахівці, нескінченні черги і дорогі препарати все це наші сьогоднішні реалії. Для переселенців додатково до всього вищепереліченого додається ще одна проблема відсутність прописки за нинішнім місцем проживання. Саме цей маленький штамп у паспорті став для ВПО непробивною перепоною перед правом на медичну допомогу.

— Ми маємо порушення прав переселенців на доступ до медицини. Чому? Тому що у них немає «прописки». Вони повинні бути десь зареєстровані, щоб було фінансування за їхню медицину. Зараз ідуть реформи, щоб ми могли звільнити людей від цієї прописки, говорила раніше в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

Оскільки через відсутність прописки на переселенців не виділяється фінансування, вони практично не мають доступу до безкоштовної медицини. Виправити нинішній стан справ можуть нові реформи МОЗ, спрямовані на те, щоб доступ до безкоштовних медичних послуг не залежав від місця проживання людини.

Коли ми вже перейдемо на нову систему фінансування системи охорони здоров'я, то не буде дозволено, щоб лікарі брали гроші у своїх пацієнтів. І друге лікарі отримуватимуть вищу зарплату, у них будуть кращі умови роботи. Їм не доведеться просити гроші у пацієнтів, впевнена Супрун.

Як же це виглядатиме для простих переселенців, у яких виникла потреба звернутися до лікаря? В першу чергу, суть нової реформи зводиться до того, що медичні послуги будуть розділені на три рівні: первинна, вторинна або третинна медична допомога. До першої можна віднести послуги швидкої допомоги, в також педіатрів, терапевтів та сімейних лікарів. Всі вони входитимуть до пакету гарантованих державою медичних послуг. Щоб будь-який українець, незалежно від місця нинішнього проживання, зміг мати доступ до первинної медичної допомоги, все, що буде потрібно, це договір із лікарем, якого пацієнт вибирає собі сам в будь-якому медичному закладі. У тому випадку, якщо пацієнт залишиться незадоволеним сімейним лікарем, він зможе його поміняти.

В такому випадку розмір виділеного фінансування ніяк не вплине на те, чи є людина переселенцем, адже робота лікаря оплачуватиметься в залежності від кількості укладених з ним договорів.

Схожа ситуація буде і в рамках вторинної медичної допомоги, тобто з допомогою пацієнтові безпосередньо в лікарні. Це може бути діагностика, консультації профільних фахівців або операції. Дані послуги частково залишаться платними, однак тепер лікарні стануть автономнішими, і їхній заробіток також залежатиме від кількості пацієнтів. Так що, якщо переселенцю необхідний стаціонар, без будь-яких довідок він зможе прийти і лягти в лікарню.

Таким чином, реформи МОЗ, в разі їхнього прийняття, зможуть забезпечити переселенцям повноцінний доступ до повного пакету медпослуг. Теоретично подібні послуги доступні переселенцям і зараз — відразу після переїзду в триденний термін вони повинні звернутися до найближчого медичного закладу, де їх зобов'язані закріпити, щоб вони могли мати доступ до повноцінного лікування. Але часто процес зупиняється саме на цьому першому етапі. Щоб уже зараз не мати проблем зі сферою охорони здоров'я, ВПО мають пам'ятати про свої права, і не боятися звертатися по юридичну допомогу до правозахисних організацій.

ФОТО: інтернет

QHA