КИЇВ (QHA) -

Обговорення можливості миротворчості у Криму в контексті введення міжнародного миротворчого контингенту на Донбас є позитивним, оскільки дозволить підтримати кримську тематику на світовому порядку денному.

Як передає кореспондент QHA, таким чином заступник директора Центра досліджень, армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Володимир Копчак на брифінгу відповів на запитання агентства щодо пропозицій включити питання Криму в переговори щодо миротворців на Донбасі.

— Поява в контексті введення миротворців на Донбас питання миротворчості у Криму воно дуже позитивне власне через свою появу. Питання Криму в жодних переговорах щодо деокупації Донбасу не повинне виноситись за дужки. Це дуже позитивний сигнал, попри поточну нереалістичність його в осяжному майбутньому.

Голова Експертної ради ЦДАКР Леонід Поляков зауважив, що перспективи концепцій миротворців для Донбасу і Криму є дуже різні, попри те, що окупант і агресор в обох випадках один Росія. Так, історія миротворчості на Донбасі почалась ще 2014 року, робилися заяви політиками, експертами, і поступово вона дійшла до того, що з'явилися країни, які заявляють про готовність направити своїх миротворців (йдеться не про Росію) і питання вже обговорюється в конкретній площині та в інтересах України.

Щодо введення міжнародного миротворчого контингенту до Криму, то про це, вважає експерт, поки можна говорити лише теоретично. Втім, треба готуватися до будь-якого розвитку подій, зокрема і в самій Росії, внаслідок яких питання миротворчості у Криму може раптом набути актуальності. Також під час обговорення міжнародної миротворчої місії на Донбасі може бути опрацьований певний алгоритм, який у майбутньому може бути застосований і у Криму. Зокрема, експерт акцентує на тому, що в перспективі, в ході повернення Криму скорше за все одним з етапів повернення півострова буде введення там тимчасової міжнародної адміністрації.

— Таким чином, може бути опрацьований певний алгоритм, який теоретично на даний момент поки що теоретично може бути в майбутньому застосований і відносно Криму. Оскільки яка доля і коли спіткає російський режим і Російську Імперію, яка ще існує зараз у вигляді Російської Федерації, нікому не відомо. Скоріше за все, нам доведеться чи в складі миротворчої операції чи в інших форматах, складніших, пройти ще через етап якоїсь міжнародної адміністрації. Тому що зараз уявити такий різкий перехід, як це було 2014 року, з одних рук в інші, поки що складно.

Леонід Поляков також звернув увагу на те, що вже зараз треба думати не лише про процес деокупації, демілітаризації, але й про майбутній статус Криму у складі України. Зокрема він позитивно оцінив доцільність створення на півострові Кримськотатарської автономії. 

— Лишається питання відновлення автономії Кримського півострова, адже якщо у складі України це була АР Крим, то свого часу в Радянському Союзі це була Кримськотатарська автономія, там мовою офіційною була мова кримських татар. Із цим питанням вже дещо почали робити.

Володимир Копчак додав, що Росія шляхом мілітаризації Криму зробила все, аби унеможливити його повернення де-факто до складу України у військовий спосіб. І саме тому Україні необхідно в будь-яких переговорах з Росією обов’язково піднімати питання Криму.

— Кремль і його сателіти будуть до останнього триматися за Крим, навіть якщо у Кремлі відбудуться якісь тектонічні і незворотні процеси зі зміни режиму, а вони відбудуться це лише питання часу. Крім розвитку військового компоненту загалом, Україні на дипломатичному рівні треба не допустити виведення за дужки питання Криму в будь-яких переговорах з Російською Федерацією, зокрема у процесі замирення ситуації на Донбасі. Тому що всі миротворчі ініціативи Путіна зводяться до можливості зняття санкцій за умови збереження нинішнього статус-кво із Кримом.

Копчак також додав, що треба обережно ставитися до пропонованих іншими країнами форматів миротворців на Донбасі, оскільки миротворчі ініціативи лунають не лише з Кремля, але й від його сателітів, наприклад від Білорусі. Тому в будь-яких переговори треба ставити гласно або негласно питання «Чий Крим?», оскільки такі країни — це сателіти Кремля, які є не лише членом ОДКБ, але й підтримали анексію Криму та інших українських територій.  

Як повідомляло QHA, народний депутат, член комітету з питань нацбезпеки і оборони Андрій Тетерук на засіданні першої Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» заявив, що розміщення миротворчої місії ООН в Україні, так само як і зняття санкцій з Росії, слід розглядати винятково в контесті всіх окупованих нею українських територій — і Донбасу, і Криму.

QHA