КИЇВ (QHA) -

Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг визнав, що обмеження патрулювання, введені СММ ОБСЄ після підриву її автівки, негативно впливають на об’єктивність відображення ситуації на Донбасі в звітах СММ. Як передає кореспондент QHA, про це він сказав сьогодні на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Хуга, вже не один тиждень поспіль місія фіксує зменшення кількості порушень припинення вогню, однак ці показники частково пояснюються тим, що не всі факти порушень були зафіксовані та внесені в звіти. Неповна інформація зумовлена обмеженнями в роботі патрулів, які були запроваджені з міркувань безпеки після підриву авто місії і загибелі її співробітника 23 квітня (QHA: зокрема, зараз патрулі ОБСЄ пересуваються лише дорогами з твердим покриттям).

— Обмеження, запроваджені після загибелі нашого колеги, звичайно, вплинули на нашу спроможність фіксувати порушення режиму припинення вогню. Це зниження (кількості порушень. — QHA) принаймні частково можна пояснити тим фактом, що СММ ОБСЄ обмежила патрулювання після інциденту 23 квітня… Обмеження зменшили географію нашого патрулювання, а також призвели до припинення польотів наших БПЛА середнього радіусу дії. Все це обумовлює те, що ми не можемо здійснювати моніторинг і звітувати про факти, зокрема і про порушення, в тому обсязі, в якому ми зазвичай це робили.

Говорячи про можливість відновлення  патрулювання в повному обсязі, Александр Хуг ув’язав його з роботою сторін конфлікту по розмінуванню або як мінімум маркуванню небезпечних ділянок. За його словами, безпекові обмеження в роботі місії триватимуть доти, доки сторони продовжуватимуть ігнорувати свої зобов'язання, зокрема щодо розмінування, маркування й огородження мін і боєприпасів, що не вибухнули.

— СММ ОБСЄ запровадила ці обмеження для того, щоб захистити наших неозброєних цивільних спостерігачів. Лише СЦКК може усунути загрози і для наших спостерігачів, і для цивільного населення.

Він вкотре нагадав, що сторони конфлікту повинні нарешті виконати положення Меморандуму від 19 вересня 2014 року, в якому чітко заборонено встановлення мін та інших вибухових пристроїв, а також передбачено зобов'язання зняти все, що було встановлено раніше.

Александр Хуг також критично висловився в бік Спільного центру з контролю та координації, дорікнувши йому за невиконання покладених на СЦКК завдань щодо координації робіт з розмінування, передбачених у рішенні Тристоронньої контактної групи від 3 березня 2016 року.

Кореспондент QHA уточнив у спікера: зважаючи на те, що сторони вже понад два роки не поспішають виконувати вимоги Мінського меморандуму і не розміновують райони, які входять до зони безпеки, чи не працюватиме СММ надалі постійно в обмеженому режимі?

Однак Александр Хуг зазначив, що місія не чекатиме, доки розмінують весь Донбас, адже для коригування роботи патрулів буде достатньо побачити принаймні якісь конкретні дії сторін щодо розмінування.

— У цьому контексті я не говорив про суцільне розмінування. Нам потрібно, щоб були конкретні, видимі та відчутні результати роботи сторін у цьому напрямку. Якщо неможливо провести розмінування, то ми очікуємо, що сторони як мінімум промаркують та огородять небезпечні ділянки. Ми хочемо бачити конкретні дії, ми хочемо бачити плани, ми хочемо бачити, що сторони щось реально роблять на місцях.

Водночас він уникнув чіткої відповіді на питання про конкретний термін відновлення патрулювання в повному обсязі, знов-таки пославшись на тісний взаємозв’язок цього відновлення із діями СЦКК і сторін конфлікту.

— Ми переглядаємо наші процедури на регулярній основі та підтримуємо постійний зв’язок із підписантами Мінських угод. Сподіваємось, що цей процес зрештою призведе до того, що ми зможемо повністю відновити нашу спроможність з патрулювання. Але я хотів би прояснити один дуже важливий момент: ці обмеження були запроваджені нами самими, нашою місією. А зняти ці обмеження можуть лише сторони — не ми, не місія. Тільки СЦКК може зняти ці обмеження, лише вони можуть усунути всі загрози для наших спостерігачів і для цивільного населення в цілому.

Перший заступник глави СММ ОБСЄ в ході брифінгу також повідомив, що за минулий тиждень у зоні конфлікту на Донбасі місія підтвердила 10 випадків жертв серед цивільного населення від мін та боєприпасів, що не вибухнули, з них — четверо загиблих і шестеро поранених, включаючи дитину (QHA: 28 квітня команда СММ відвідала лікарню в Ясинуватій, де медпрацівники повідомили спостерігачам, що напередодні до них доправили 16-річного хлопця, який проживає в Ясинуватій, з пораненнями лівої руки, лівого ока й осколковим пораненням нижньої частини ноги. Внаслідок цих поранень ліву руку хлопця доведеться ампутувати. Медпрацівники пояснили, що він знайшов пристрій, який вибухнув одразу після того, як він його підняв).

Говорячи про небезпеку мін для цивільного населення, Александр Хуг наголосив, що необхідно якомога оперативніше звільняти територію конфлікту від мін та боєприпасів, що не вибухнули.

— Якщо ми не хочемо стати свідками трагедій у майбутньому, сторони мають провести розмінування, і зробити це вже зараз. Ми в СММ ОБСЄ можемо вживати заходів для зниження ризиків, і ми це робимо, але яким чином можна знизити рівень небезпеки, на яку наражаються допитливі діти? Як можна запобігти тому, щоб вони не бігали по полях і не піднімали цікаві та дивні предмети з землі?

Александр Хуг також повідомив, що і після інциденту з автівкою ОБСЄ на непідконтрольних уряду територіях продовжуються провокації проти спостерігачів. Так, 28 квітня спостерігачі зіткнулися із загрозами своїй безпеці в двох випадках: коли поблизу них стався вибух і були чутні постріли зі стрілецької зброї, відповідно у селищах Молодіжному і Крутій Горі.

Як повідомляло QHA, 23 квітня вранці біля села Пришиб (непідконтрольна українському уряду частина Луганщини) на міні підірвалося авто СММ ОБСЄ. Один співробітник місії загинув, двоє отримали поранення. Одразу після інциденту СММ відкликала свої патрулі і на Донеччині, і на Луганщині по обидва боки лінії зіткнення і моніторила ситуацію з безпекою в зоні конфлікту за допомогою шести наявних у неї камер, а також із 12 інших локацій. 25 квітня патрулювання було відновлене з певними безпековими обмеженнями. Управління СБУ в Луганській області у зв'язку з підривом автомобіля СММ ОБСЄ на окупованій території Луганської області відкрило кримінальне провадження за ч. 3. ст. 258 КК України (Терористичний акт, що спричинив загибель людини).

Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр, коментуючи інцидент біля Пришибу, зазначив, що необхідно домогтися, аби сторони конфлікту реалізували угоду про розмінування.

За підрахунками української сторони, наразі в зоні конфлікту на Донбасі заміновано 700 тисяч гектарів території, а розміновано з початку конфлікту лише 3 тисячі гектарів. Також українська сторона наголошує на тому, що процес розмінування повинні вести обидві сторони конфлікту і при цьому дотримуватись режиму тиші.

ФОТО: інтернет

QHA