КИЇВ (QHA) -

У понеділок, 31 липня в інформаційному агентстві «Главком» під час прес-конференції Центру документації  були проаналізовані правові аспекти покарання найманців і представників незаконних збройних формувань, які ведуть війну на Сході України.

Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Аліна Павлюк звернула увагу присутніх на те, що основними завданнями кримінального провадження є встановлення фактів доведення вини певної особи, визначення ступеня винності, безпосередньо процес покарання винних.

— В умовах збройного конфлікту ці завдання ставляться під загрозу. Зараз для України стоїть величезний виклик — показати, чи здатна вона розслідувати скоєні військові злочини, знайти винних і чи буде ця система ефективна, — зазначила вона.

Як приклад Павлюк навела ситуацію з керівником підрозділу збройного угруповання «Русич», громадянином РФ Олексієм Мільчаковим.

— Він громадянин Російської Федерації, і в своїх інтерв'ю в ЗМІ не відкидав звинувачення в жорстокому поводженні з українськими військовими, зокрема, військовополоненими. В якості однієї з можливостей для розшуку осіб, таких людей як Олексій Мільчаков, можна використовувати співпрацю з Інтерполом, — вважає вона.

Юрист також уточнила, що для взаємодії з Інтерполом Національна поліція України повинна кваліфікувати протиправні діяння об'єкта не як злочин політичного або військового характеру, оскільки в такому випадку Інтерпол повністю відмовляє в розміщенні даного запиту.

— При оформленні відповідного запиту також існує велика проблема з формальностями, які обов'язково повинні бути дотримані. Ми можемо згадати випадок з Арсенієм Павловим (Моторолою) у 2016 році, коли внутрішні джерела СБУ повідомили, що Інтерпол відмовив у розслідуванні саме через недотримання формальностей. Зокрема, не були задокументовані достатньої кількості фактів доказів провини Павлова, — розповіла Аліна Павлюк.

Тому, на її думку, цей прецедент свідчить про те, що сьогодні українським правоохоронцям потрібно більш уважно зосередитися на процесі створення доказової бази, а вже потім звертатися до Інтерполу для реєстрації запиту. Крім того, існує багато юридичних тонкощів у процесі заочного засудження винного. Їх облік — єдиний шлях до дотримання права правосуддя для обвинуваченої особи.

Як бачимо, вдосконалення української правової бази, а також оволодіння всіма процесуальними тонкощами заочного засудження є необхідними умовами забезпечення невідворотності покарання для найманців і членів незаконних збройних формувань. Залишається сподіватися, що українські юристи впораються з поставленими завданнями та оперативно вирішать їх, продемонструвавши готовність нашої держави до викликів, пов'язаних з війною на Донбасі.

Едуард Солодовник

QHA