КИЇВ (QHA) -

Громадські правозахисні організації пропонують надати статус учасників або інвалідів бойових дій і відповідну державну допомогу всім цивільним громадянам, які постраждали внаслідок російської збройної агресії на Донбасі.

Як передає кореспондент QHA, про це повідомив голова правління Громадського комітету захисту конституційних прав і свобод громадян Микола Козирев сьогодні на прес-конференції.

За словами Козирєва, на сьогодні з чотирьох категорій цивільних жертв війни на Донбасі, лише ті, хто став інвалідами через обстріли, отримали статус інваліда бойових дій і відповідні виплати. Такі зміни до закону про статус ветеранів війни набули чинності з 24 лютого 2018 року.

Решта категорій постраждалих цивільних осіб не охоплені допомогою від держави, однак, на думку правозахисників, вони мають на неї право. В першу чергу йдеться про тих, хто був у полоні бойовиків і там отримав тілесні ушкодження, але не став інвалідом; ті, хто був у полоні і став інвалідом через катування; ті, хто постраждали від обстрілів і бомбардувань, але не стали інвалідами, а також родини, які втратили годувальника унаслідок обстрілів, підриву на міні тощо.

Оскільки існує міжнародне гуманітарне право, яке передбачає захист цивільного населення під час бойових дій (зокрема, Женевська конвенція 1949 року), державі Україні необхідно виконати свої зобов’язання перед своїми громадянами. Микола Козирєв зауважує, що громадські організації, базуючись на законодавстві щодо жертв Другої світової війни, вже розробили відповідні зміни до законів та проекти урядових постанов, що могли б врегулювати це питання. Наразі в Україні не ведеться ані облік, ані звітність щодо цивільних жертв війни, ані методики їхнього визначення, тож навіть їхня кількість є приблизною — у межах 12 тисяч. 

— Нам важливо, щоб до закону «Про статус ветеранів війни» були включені інші згадані категорії. Ми розробили проекти законів та постанов уряду, які мають встановити механізм щодо того, яким чином надається статус постраждалого і яким чином вони можуть отримати цю соціальну допомогу і бути захищеними. Важливо, щоб цей закон був фінансово забезпечений. Точної статистики немає, але близько 12 –13 тисяч осіб є такими, що постраждали і такі, що можуть стати учасниками цього закону, як інваліди війни.

Правозахисник також висловив сподівання, що у разі затвердження відповідного законодавства, буде створена урядова комісія яка перевірятиме фактаж під час надання статусу інвалідів або учасників бойових дій. За його словами, важливим елементом встановлення фактів можуть стати покази свідків або інші механізми.

Микола Козирєв також зауважив, що наразі в Україні відсутня судова практика відшкодування збитків цивільним особам, заподіяні під час воєнних дій. Однак зараз Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі”, подала два судових позови і є надія, що така практика буде сформована.

Він навів приклад чоловіка з Луганська, якого бойовики кинули на підвал і півроку катували за підозрою, що він є шпигуном, просто через те, що той вийшов на вулицю з фотокамерою. Зараз правозахисники намагаються встановити юридичний факт перебування людини в полоні у терористів, довести, що вона є жертвою насилля, пов’язаною з війною, і отримати для нього статус інваліда бойових дій через суд. І питання збору доказів катувань на непідконтрольній території є досить проблемним і складним.

— Проблема в тому, що ніякі терористи не надають ніяких довідок з круглою печаткою, що вони катували людину. І їй треба довести, що такий факт був, — додає Микола Козирєв.

Він також зазначив, що згодом правозахисники подаватимуть позови за такими фактами і до українського, і російського уряду, оскільки Росія здійснює ефективний контроль на цих територіях і має бути кримінальне переслідування за фактом незаконного пленіння і катувань.

Голова правління Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новиков зазначає, що відсутність в Україні обліку цивільних осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, негативно впливає на можливість держави надавати соціальну допомогу. Військово-цивільні адміністрації ведуть підрахунки несистемно і без відповідної методології, тож володіють інформацією щодо постраждалих від війни мирних мешканців лише частково. Тому в своїх рекомендаціях правозахисники, зокрема, вимагають від Кабміна — розробити нормативно-правовий акт щодо формування національного реєстру фізичних осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту (загинули, отримали поранення, зникли безвісти).

— Облік поранень та смертей цивільних осіб (у зоні конфлікту) державними органами не ведеться взагалі. Не існує зараз в країні єдиної бази, в якій би фіксувалися смерті та поранення цивільних громадян. Але це необхідно для того, щоб сформувати адекватну державну політику щодо цієї категорії, — каже Новіков.

Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі”, до якої входить і «Альтернатива», оприлюднила попередні результати дослідження про порушення прав цивільного населення, постраждалого від війни на сході України, та проблеми його захисту.

Так, найчастіше цивільні жителі прифронтових районів отримують поранення внаслідок обстрілів, через підрив на вибухових пристроях; трапляються вогнепальні поранення, зокрема, був випадок, коли людина переходила через блок-пост бойовиків «ЛНР» і там почалася стрілянина; людина отримала поранення та інвалідність. Також люди зазнають шкоди здоров'ю через наслідки спричинені обстрілами — приміром, один з постраждалих отримав серйозні опіки, коли снаряд поцілив у гараж і спровокував вибух бензину і пожежу. Досить часто отримані поранення призводили до втрати людиною роботи, оскільки вона  вже не могла виконувати свої обов'язки за попереднім фахом.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров зазначив, що набуття чинності закону про деокупацію Донбасу («Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях») може зашкодити отриманню українцями компенсацій за завдану шкоду майну і здоров’ю. Покладання відповідальності і обов’язку виплачувати компенсації на Росію, як державу-агресора, цілком правильне, але конкретні постраждалі українці потребують допомоги вже зараз.

— У законі про деокупацію є норма, яка повідомляє, що усі компенсації за завдану війною шкоду має сплатити Росія. Стратегічно це цілком правильно, але на практиці це означає, що Україна фактично відмовляється від надання допомоги своїм громадянам, які постраждали від цієї війни. Безперечно, Росія має сплатити, але ці люди потребують допомоги вже сьогодні. Нам залишається тільки звертатися до ЄСПЛ в інтересах цих людей.

Він навів статистику ООН, що за час конфлікту по обидва боки лінії зіткнення загинуло щонайменше 2 523 цивільні особи, їхні родини і діти мають отримати компенсацію за втрату годувальника. Окрім того, майже 9 тисяч отримало поранення і близько 1 300 зникло безвісти.

Євген Захаров також зазначив, що під час визначення статусу інваліда чи учасника бойових дій не можна розрізняти тих, хто постраждав на підконтрольній і непідконтрольній території, бо на окупованих територіях проживають такі самі громадяни України.

На уточнююче запитання щодо того, чи будуть передбачені якісь запобіжні механізми, щоб статус інвалідів бойових дій і грошові виплати не отримали бойовики, що воювали проти українських урядових військ, Захаров зазначив, що у запропонованих правозахисниками проектах такі запобіжники не передбачені. Але насправді, реальним у найближчій перспективі поширенням пільг і компенсацій може бути лише на тих, хто проживає на підконтрольній уряду території.

QHA