КИЇВ (QHA) -

Колишній командувач ВМС України (2014 — 2016 рр.) Сергій Гайдук розповідає про свідчення у справі щодо держзради Януковича та ситуацію в Криму на час анексії.

Радіо Hayat: У чому особливості цього судового засідання?

Сергій Гайдук: Судове засідання було непростим, але я хотів би підкреслити, що воно продовжується. Крапки над “і” у цій ситуації, яка пов’язана з Кримом, з анексією Криму, Севастополем і низкою державних зрад, не поставлені. 

Щоб відновити всю ситуацію крок за кроком, рішення за рішенням, треба пройтися долями людей. Важко було, готуючись до суду, аргументувати ті чи інші позиції. За трагедією, яка відбулася в Криму, стоять долі і, мабуть, трагедії кожної людини, яка того часу там перебувала. Це було найскладніше, коли перед очима стоїть людина з її житєвою ситуацією, особливо коли ти знаєш про кадрові проблеми, які були в Криму, соціальні проблеми, коли ти знаєш, що анексія Криму розпочалася ще на самому початку незалежності України. 

Радіо Hayat: Були ж певні ознаки, щодо яких мали вживатися регулярні заходи. Чому цього не було?

Сергій Гайдук: Йдеться про відсутність державної морської політики. Основний критерій — це системність. Для нашої держави, яка має вихід до моря, яка має ту морську спадщину, яку вона отримала після розділу Радянського Союзу, не стати морською державою, не займатися цим системно — це дуже велика геополітична помилка нашої влади. Якщо це питання не виносити на президентські, парламентські вибори, то Україна, як морська держава, може перетнути лінію, через що не одне покоління забуде, що таке морська Україна.

Після розпаду Радянського Союзу ми отримали такий потенціал, який складав 30 — 40% морського потенціалу колишнього Радянського Союзу з точки зору економічної складової морської могутності держави. На суднобудівних підприємствах нашої країни будувалося авіаносці та підводні човни.

У певні роки до 100 — 120 одиниць суден сходили зі стапелів суднобудівних заводів України. Після розподілу Чорноморського флоту (1996 рік) ми отримали 140 вимпелів. З них 40 бойових кораблів та катерів, 100 суден забезпечення. На період анексії Криму ми списали 65 на металобрухт, а добудували лише 5. До того ж, за проектами колишнього Радянського Союзу. Ось показник того, що ми маємо з точки зору безвекторної морської політики. 

Населення Криму складає 2,5 мільйона. Основна маса політично активного населення знаходилася в портових містах та Сімферополі. Населення степового Криму було менш політично активне. 

З причин бездіяльності, був створений образ легендарного російського моряка і українського морського жебрака. 80% українських військовослужбовців ВМС України на період анексії були контрактниками, але для них держава обмежувалася кордоном АРК.

Радіо Hayat: Я думаю, що масштаб зради був би набагато менший, якби там були, наприклад, тернопільські хлопці.

Сергій Гайдук: Так.

Радіо Hayat: Чим був обумовлений принцип територіального комплектування військ?

Сергій Гайдук: Тут є декілька факторів. Це спроба гнатися за швидкими реформами, не вклавши нічого у ці реформи, не розуміючи глибини та кінцевого результату. У ті часи була реформа переходу на контрактну службу. Було дике бажання показати всьому світу, що більш ефективною буде боса, не нагодована, не навчена армія, але на контрактній основі.

Спустили план, його треба виконувати. Для того, щоб агітувати у західних, центральних або східних областях країни, треба створювати цілі рекрутські служби, присвятити цьому певний проміжок часу, щоб відшукати в хлопцях покликання служити на морі. А в Криму було легше. Знімалося також соціальне питання. Якби були хлопці з інших областей, постало б питання житла, зведення гуртожитків.

Радіо Hayat: Коли все це почалося в Криму, не було сумнівів, що “зелені чоловічки” — це російські військовослужбовці?

Сергій Гайдук: Коли я готувався до суду, я освіжив у пам’яті позиції, пов’язані з міжнародним морським правом і міжнародним правом загалом. Поняття агресії має певні градації. Агресія буває економічна, вона буває інформаційна, політична, військова. Агресія розпочалася з моменту розпаду Радянського Союзу і здобуттям Україною незалежності.

А от щодо військової агресії триває певна дискусія. Окремі свідки спираються на дати, викарбувані на медалі за “звільнення Криму”. Там позначена дата 20 лютого.

З кінця 18 лютого, хоча ця дата неправильна, до 25 березня кораблі чинили спротив агресору. Інші політологи вважають цією датою 27 лютого — це дата захоплення адмінбудівель. Провести грань з урахуванням того, що в Криму дислокувалися військовослужбовці Чорноморського флоту РФ, складно. У цей час проходила Олімпіада. Були спільні домовленості щодо забезпечення Олімпіади, до яких були залучені військовослужбовці Чорноморського флоту РФ. Тому цей імідж забезпечення Олімпіади може показати, що під такою легендою були переміщені військовослужбовці повітряно-десантних військ спеціального призначення РФ на територію АРК. Ми цією інформацією володіли і з радіоперехоплень, і завдяки візуальному розпізнаванню, і по агентурній розвідці.

Радіо Hayat: Сьогодні, за вашими даними, скільки високопосадовців покарані за зраду?

Сергій Гайдук: Жоден зрадник до суду не дійшов і вирок не отримав. Я переглянув стрічку новин, готуючись до ефіру, і побачив, що один з двох військовослужбовців 10-ї морської авіаційної бригади, якого затримали під час перетину кордону, коли вони удвох їхали, щоб отримати документи про вищу освіту для отримання офіцерського звання у Збройних силах РФ, отримав вирок — 13 років позбавлення волі. Але це військовослужбовці контрактної служби. Жоден чиновник вищого рангу вирок і покарання не отримав. 

Мені дуже важко уявити, як психологічно можна жити зі зрадою, як з цією зрадою живуть батьки, які дали життя людині і залишилися на континентальній Україні.

Радіо Hayat: Сьогодні в Україні вжито достатньо заходів, щоб покарати зрадників?

Сергій Гайдук: На мій погляд, ні. І свідчення тому відсутність судових вироків щодо зрадників. 

Радіо Hayat: Ви вважаєте, що покарання для зрадників після подій у Криму має стати більш жорстоким?

Сергій Гайдук: На мій погляд, ми маємо говорити, що терміни тримання в місцях відбування покарань, до яких будуть притягнуті зрадники, визначені процесуальними документами. Я думаю, що ті терміни, які там відведені, достатні, щоб нести відповідальність, хоча ніхто не скасовує індивідуального підходу. Не можна ставити в один стрій військовослужбовця контарктної служби та керівника чи заступників, які зрадили флот. 

Радіо Hayat: Чи є надія, що Крим повернеться політико-дипломатичним шляхом? Що буде відбуватися після повернення Криму?

Сергій Гайдук: Якщо бути фантастом, вибудовувати перспективу, то однозначно треба вирішити проблему Чорноморського флоту. Однозначно флоту країни-агресора в Криму не повинно бути. Я думаю, що величезною помилкою були “Харківські угоди”, які продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ в Криму. 

Друге питання полягає у тому, що є силовики, які діють в Криму. Трансформації та переміщення потребують громадського порядку. Можливо, на період переходу, Крим має стати територією особливого періоду або воєнного стану, щоб керівництво регіоном було передано військовим. 

Потребує унормування ставлення до населення. Неправильно буде ставити усіх в один стрій і зробити зрадниками.

QHA