КИЇВ (QHA) -

27 квітня в кулуарах Другого українського форуму оборони і безпеки, що проходив у Києві, колишній прем'єр-міністр України Євген Марчук розповів кореспонденту QHA про особливості введення поліцейської місії ОБСЄ і можливості розгортання миротворчого контингенту на Донбасі.

Екс-глава уряду акцентував увагу на тому, що введення в зону україно-російського конфлікту на Сході нашої країни миротворців є досить складною процедурою.

— Для того, щоб послати на Донбас миротворчий контингент, наша держава повинна звернутися до Ради безпеки ООН. При цьому ми повинні розуміти, що Росія, яка перебуває в цій організації, має право вето, і однозначно використовує своє право накласти його на таку пропозицію України. Таким чином, миротворці — однією з головних умов для введення яких у зону конфлікту є згода сторін,  не матимуть підстав для цього, - повідомив він.

При цьому, за словами Марчука, навіть якщо спрогнозувати, що в Раді безпеки ООН РФ не скористається правом вето, то до введення миротворців ще дуже довгий шлях узгодження.

Далі Рада безпеки має звернутися до країн, які мають досвід миротворчої діяльності (зокрема і Україна має подібний досвід) і дати їм заявку на те, щоб вони дали згоду на участь у миротворчій місії в нашій країні. Після цього парламенти нашої держави та РФ повинні прийняти рішення про участь військових громадян у місії на Сході нашої країни, де є ризик загибелі. Якщо парламенти погодяться, то Рада безпеки створює командування і передову групу, яка виїздить на лінію, де буде місія, пояснив він.

За словами експерта, передова група повинна буде вивчити 426 км лінії фронту або зіткнення і 406,7 км неконтрольованої україно-російського кордону.

При цьому генерал армії України Євген Марчук, якого з червня 2003 по вересень 2004 року довелося обіймати посаду міністра оборони України і безпосередньо організовувати миротворчі місії у Грузії, Ліберії, Лівані, Сьєрра-Леоне, Ефіопії та Еритреї, пояснив наявність ризиків у роботі миротворців. За його словами, при розведенні військ в зоні конфлікту, зазвичай діють різного роду авантюристи, провокатори, до завдання яких входить не допустити розведення.

Третє питання формування бюджету місії, на який ООН виділяє гроші після виконання підготовчих заходів. Зазначу, що сьогодні бюджет ОБСЄ по Україні найбільший за післявоєнні роки (після 1945 року ред.). Коли говорили про поліцейської місії, коли прорахували, що це таке, це не те ж саме, що зараз. Зараз бюджет поліцейської місії, з урахуванням того, що учасники повинні мати бронетранспортери, зарплату, великі страхові поліси, пов'язані зі страхуванням життя учасників, складає близько 900 млн євро на рік. А бюджет миротворчого контингенту ще більше,  зазначив Марчук.

Він також розповів про наявні політичні нюанси. Вони полягають в тому, що введення миротворчої місії часто означає практичне заморожування конфлікту. Однак це відбувається не завжди, і є факти наприклад у Югославії, коли конфлікт з певних причин розморожується. А це означає, що треба дати відповіді і на політичне питання.

Євген Марчук також резюмував, що сам процес введення миротворців може проходити у досить складних умовах і тривалий час.

Особливо з огляду на той факт, що Росія має значний досвід миротворчої діяльності, зокрема у Грузії (Придністров'я, Південна Осетія, Таджикистан, Абхазія  ред.) і знає більше тонкощів процесу введення місії у зони конфліктів.

Нагадаємо, як раніше повідомляло QHA, 23 квітня президент України запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН. Сторони висловили стурбованість у зв'язку із небезпечним розвитком ситуації на Донбасі та наголосили на важливості виконання Росією Мінських домовленостей, і перш за все елементів, що стосуються безпеки.

Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA