КИЇВ (QHA) -

Кількість спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні буде збільшена з 700 до 1000 осіб, також буде збільшена кількість технічних засобів для моніторингу, зокрема в нічну пору доби. Як передає кореспонеднт QHA, про це повідомив чинний голова ОБСЄ, Федеральний міністр європейських, інтеграційних і закордонних справ Австрійської Республіки Себастьян Курц сьогодні на брифінгу в Міністерстві закордонних справ України.

— Ми думали і про розширення місії ОБСЄ, і прийняли рішення про збільшення спостерігачів СММ з 700 до 1000 осіб,  буде також покращено технічне забезпечення, збільшена кількість технічних засобів, щоб вести моніторинг також вночі, щоб поліпшити контроль над тією територією (ОРДЛО).

Себастьян Курц згадав, що це вже його третій візит в Україну цього року, зокрема в січні він двічі відвідував прифронтові райони Донбасу. Курц зауважив, що люди вздовж лінії зіткнення дуже потерпають від конфлікту, і необхідно зробити все можливе для покращення ситуації та полегшення їхнього життя. Водночас він зазначив, що швидкого вирішення проблеми не існує.

— Під час першої поїздки ми побачили яке важке життя у звичайних людей на Сході України і яка велика потреба там у допомозі. Наша мета, зокрема і Австрії як держави, що головує в ОБСЄ, полягає в тому, щоб поліпшити життя людей того регіону і зробити все, щоб їхнє горе було зменшене. Немає швидкого і простого вирішення цієї ситуації, нам треба намагатися робити все можливе, щоб просунутися вперед і вирішити цю проблему, — зазначив Курц.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив, що наразі ситуація в зоні російсько-українського конфлікту на Донбасі набагато складніша, ніж на початку року. Він звинуватив Росію у свідомій ескалації конфлікту для подальшої дестабілізації ситуації. Клімкін також наголосив, що наразі на окупованих територіях з боку Росії фактично відбувається державне рейдерство конфіскація і привласнення, або руйнація розташованих там українських підприємств.

— На жаль, через свідомі дії Росії ситуація набагато складніша, ніж на початку цього року. Те, що робить Росія це свідома ескалація ситуації, це свідоме бажання зробити Донбас російським протекторатом. Запровадження російської валюти, рубля, на окупованих територіях, визнання документів фейкових республік, справжнє державне рейдерство з боку РФ на окупованому Донбасі щодо наших підприємств це свідчення цілеспрямованої і системної політики.

Павло Клімкін також наголосив, що російсько-терористичні війська свідомо і цілеспрямовано обстрілюють об’єкти цивільної інфраструктури.

— Обстріли, які ми маємо щоночі і щодня, вони спрямовані також і на цивільні об'єкти, причому вони не є випадковими, вони є свідомими і спрямовані на те, щоб дестібалізувати ситуацію на українському Донбасі. Цього жодним чином не вийде, — наголосив Клімкін.

Говорячи про загострення конфлікту, міністр закордонних справ України наголосив на важливості ролі ОБСЄ і необхідності посилення СММ ОБСЄ в Україні. За його словами, сьогодні він обговорив із Себастьяном Курцем питання про те, що ОБСЄ може додатково зробити для досягнення реального припинення вогню і покращення безпеки на Донбасі, які спільні дії можливі для звільнення заручників,  яким чином відбуватиметься зміцнення СММ ОБСЄ.

Павло Клімкін також подякував команді СММ ОБСЄ, яка попри перешкоди, які чинять їй проросійські найманці, попри загибель спостерігача, продовжує в повному обсязі виконувати свій мандат.

— Очевидно, що без зміцнення присутності ОБСЄ на Донбасі ми не зможемо ефективно контролювати російські регулярні війська та найманців, що намагаються дестабілізувати ситуацію. Тож будемо спільно працювати над підсиленням СММ ОБСЄ на Донбасі і з точки зору присутності співробітників, і з точки зору технічного зміцнення, а також над збільшенням ефективності такої присутності, — зазначив Клімкін.

Павло Клімкін зауважив, що наразі СММ продовжує стикатися з обмеженнями у своїй роботі на території ОРДЛО, хоча мандат місії розповсюджується на всю територію України: спостерігачів не допускають до всіх ділянок, зокрема до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, місія не може бути присутньою цілодобово в тих районах, де вона має бути присутня вздовж лінії зіткнення і там, де висока концентрація російських регулярних військ і найманців.

Коментуючи збільшення кількості спостерігачів до 1000 осіб (це максимально можлива кількість), Павло Клімкін зазначив, що це дуже важливий, але початковий крок для підсилення місії. Він окремо наголосив на важливості моніторингу неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. 

— У мандаті місії є саме вся територія України, і зокрема неконтрольована ділянка кордону, тому місія повинна мати ресурси, щоб здійснювати ефективний моніторинг саме цієї ділянки, інакше у нас буде постійний приплив російських військ та озброєння, як то ми маємо зараз.

Павло Клімкін наголосив, що Україна зацікавлена не в «одноразовому» доступі СММ до неконтрольованого кордону, а у системному і постійному моніторингу, аби нарешті припинився приплив російської зброї на окуповані території.

— Мають бути не одноразові елементи доступу СММ. Це не той доступ. Доступ означає, що СММ ОБСЄ повинна мати можливість за допомогою технічних засобів контролювати всі дороги та залізничні колії, повинна мати людей на пунктах кордону, де зараз провозять озброєння (з РФ) і отримати систему пунктів вздовж ділянки кордону.

Себастьян Курц був не дуже конкретний щодо того, наскільки ОБСЄ просунулася в отриманні реального доступу до міждержавного українсько-російського кордону.

— Наша мета полягає у можливості доступу до всіх регіонів (України), і ми намагаємося домовитися про її досягнення.

Відповідаючи на запитання щодо перспектив введення на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ або місії зі збройним компонентом, Павло Клімкін з одного боку відзначив її важливість і доцільність, а з іншого також не надав жодної конкретики ані щодо термінів, ані щодо формату нової місії, пославшись на блокування цього питання з боку РФ.

— На майбутнє у нас є важливі завдання, які полягають у роззброєнні НЗФ, і та зброя має зберігатися під надійним контролем, після цього ми повинні розпочати перший етап з підготовки до виборів… Це може почати робити місія, яка має озброєний компонент за підтримки СММ ОБСЄ. Без такого елементу розпочати ефективний перехідний процес неможливо. Питання поліцейської місії має бути обов’язково погоджене. Росія поки що блокує обговорення цього питання на Віденському майданчику ОБСЄ.

Як повідомляло QHA, на сьогодні Україна не контролює 400-кілометрову ділянку державного кордону з РФ у зоні конфлікту на Донбасі. Згідно з даними розвідки та українських посадовців, через цю ділянку в Україну (ОРДЛО) з РФ постійно і у значних обсягах поставляється озброєння, військова техніка, боєприпаси і паливо для проросійських окупаційних корпусів на Донбасі, а з окупованої території України в РФ вивозяться матеріальні цінності, зокрема українські заводи, вугілля, метал, зерно тощо. За інформацією військових експертів, саме залізничним транспортом на окуповану частину Донбасу з РФ завозиться важка військова техніка.

Незважаючи на те, що мандат СММ ОБСЄ поширюється на всю територію України, зокрема і на ОРДЛО, спостерігачі також не мають вільного і постійного доступу до всього периметру неконтрольованого кордону. Україна неодноразово наполягала на необхідності ввести контроль над цією ділянкою як мінімум з боку міжнародних спостерігачів (наприклад, створити уздовж кордону з українського боку 6 постійних патрульних баз ОБСЄ). Однак Росія та проросійські бойовики всіляко протидіють цьому.

Так само Україна активно просуває ідею введення на Донбас ще однієї місії ОБСЄ (поліцейської або зі збройним компонентом) — на додаток до наявної СММ ОБСЄ.

Довідка. Рішення про розміщення в Україні СММ ОБСЄ Постійна Рада ОБСЄ прийняла 21 березня 2014 року. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включно з Кримом, та всю територію Донеччини та Луганщини. Втім, до частини території окупованого Росією Донбасу і повністю до анексованої АР Крим спостерігачі реального доступу не мають через штучні обмеження з боку проросійських сепаратистів та російської влади у Криму. Зокрема відсутнє спостереження на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону на Донбасі, хоча Мінськ-1 передбачає необхідність «забезпечити постійно діючий моніторинг на українсько-російському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЕ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України та РФ». Крім того, бойовики на окупованій частині ОРДЛО безпідставно обмежують доступ спостерігачів до багатьох об’єктів, зокрема місць зберігання зброї та залізничних вузлів. Останнім часом у районах загострення збройного протистояння патрулі місії зазнають перешкод з боку сепаратистів аж до збройних провокацій.

Наразі місія складається з близько 700 цивільних неозброєних спостерігачів з більш ніж 40 держав-учасниць ОБСЄ. Понад 600 з-поміж них працює у зоні конфлікту на Донбасі. Спостерігачі СММ ОБСЄ проводять моніторинг у складі патрулів у світлий час доби, а також здійснюють цілодобовий моніторинг за допомогою відеокамер спостереження, безпілотних літальних апаратів та інших засобів повітряного спостереження.

16 березня 2017 року Постійна Рада ОБСЄ продовжила мандат СММ ОБСЄ на один рік — до 31 березня 2018 року. Бюджет Місії проти попереднього року був збільшений на 6,7 млн євро та встановлений у розмірі 105,5 млн. Рішення постійної Ради також передбачає збільшення кількості спостерігачів та план закупівлі додаткового технічного обладнання, включаючи тепловізійні камери, акустичні датчики та безпілотні літальні апарати. Згідно із мандатом місії, Голова СММ має право збільшити кількість спостерігачів до тисячі.

QHA