КИЇВ (QHA) -

Перший заступник глави Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг назвав  «наймасштабнішим порушенням Мінських угод» захоплення міста Дебальцево російсько-сепаратистськими військами, яке відбулось в січні-лютому 2015 року. Як передає кореспондент QHA, про це він сказав в ході скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі з Дебальцевого на Донеччині, яке відвідує в рамках  тижневої поїздки в зону конфлікта на схід України.

Александр Хуг у своєму виступі не конкретизував, яка саме сторона припустилась цього наймасштабнішого порушення, однак детально нагадав, як підконтрольне до січня-лютого 2015 року українському уряду Дебальцево було атаковане і захоплене протилежною стороною конфлікту. Він особливо акцентував, що наступ на Дебальцево, бойові дії в місті, відбувались в момент обговорення і навіть після підписання Мінських домовленостей від 15 лютого 2015 року.

— Сьогоднішній брифінг я проводжу з Дебальцевого. Саме тут в січні та лютому 2015 року відбувся масований наступ із тисячами порушень режиму припинення вогню та досі невідомою кількістю жертв. Бойові дії на дебальцевському напрямку відбувались саме тоді, коли обговорювався комплекс заходів із виконання Мінських угод і бойові дії продовжувались навіть після того, як Комплекс заходів було підписано. Події, які відбулись в місті та навколо нього майже два з половиною роки тому, є наймасштабнішим порушенням Мінських угод… Я пам'ятаю, як перебував у Соледарі протягом останніх днів перед тим, як впало місто. Навіть звідти осяяне загравою нічне небо показувало масштаб наступальних дій та масштаб людської трагедії.

Александр Хуг наголосив, що тодішнє захоплення Дебальцевого продемонструвало нехтування досягнутими домовленостями однією зі сторін конфлікту і спровокувало подальшу хвилю ігнорування «Мінська». Він також зауважив, що є безпідставним сприйняття окремими силами захоплення Дебальцевого як якоїсь перемоги, і назвав її «пірровою», оскільки така «перемога» спричинила ланцюгову реакцію порушень режиму припинення вогню, пересувань військ, і, як наслідок, збільшення жертв серед цивільного населення. Так звану «перемогу» в Дебальцево Хуг назвав «поразкою всіх мешканців Донбасу» по обидва боки лінії зіткнення.

— Ті події /захоплення Дебальцевого/ продемонстрували абсолютне нехтування узгодженими заходами, розробленими для стабілізації режиму припинення вогню. І таке нехтування, таке грубе порушення узгоджених заходів, задало тон для подальших перипетій. Я знаю, що деякі люди, можливо деякі люди із цього міста, сприймають лютневі події 2015 року як перемогу. Однак цей прецедент, а саме переміщення сил та засобів через лінію зіткнення, означав, що його можна сприймати лише як Піррову перемогу. Подальші просування наприклад в Авдіївці та Ясинуватій та в Павлополі-Пікузах, набрали ще більших обертів. Іноді просування через лінію зіткнення вимірювалося лише кількома метрами. Але саме такі просування були причиною більшості випадків насильства, яке ми спостерігали з лютого 2015 року. Просування вперед неминуче призводить до ще більшого розгортання сил та засобів. А така близькість сторін означає лише одне - ще більше насильства, а насильство призводить до жертв… Ймовірна перемога в Дебальцево стала поразкою, поразкою для усіх жителів Донбасу, оскільки тут запанував їхній спільний ворог під назвою насильство.

Александр Хуг також розповів, що за два дні його поїздки в східні райони України, мешканці Донбасу неодноразово запитували його – що робиться для припинення бойових дій і коли припиниться  «кривава бійня». Він також нагадав, що саме сьогодні відзначаються треті роковини збиття малайзійського Боїнга МН-17, який впав лише в 30 кілометрах від Дебальцевого. За його словами, тоді він очолював патруль СММ, який патрулював в тому районі.

Однак говорячи про перспективи припинення бойових дій, Александр Хуг не сказав нічого нового, вкотре зазначивши, що проблема полягає у невиконанні сторонами досягнутих домовленостей.

— Повага до домовленостей, повага до закону і правил лежить по суті в основі питання - чому не припиняється насильство і власне чому воно спалахнуло…  У плані врегулювання цього конфлікту не буде досягнуто прогресу, допоки будуть певні відповідальні особи, які не поважають домовленості, особливо ті, які вони підписали власноруч. Все що необхідно зараз - так це виконання цих домовленостей. Мир настане, якщо окремі особи дотримуватимуться домовленостей, на які вони погодились, якщо вони виконають те, що вони обіцяли. Родини жертв трагедії МН-17, жителі Дебальцевого та власне все населення України, на менше не заслуговують, підсумував перший заступник глави СММ.

Зважаючи, що Александр Хуг знаходиться в Дебальцевому, кореспондент QHA вирішив з’ясувати - чи може СММ розказати, як наразі функціонує Дебальцевський залізничний вузол, і підтвердити або спростувати інформацію, яка час від часу з’являється в ЗМІ, що вузол Дебальцевого приймає вантажні ешелони з російською військовою технікою, яка надходить через неконтрольований кордон з РФ.

Втім, з відповіді Александра Хуга можна зробити висновок, що він ані підтвердив, ані заперечив інформацію про наявність військових ешелонів з російською технікою на дебальцевському вузлі. Водночас, він зазначив, що СММ стикається з обмеженнями в доступі з боку бойовиків в цьому районі, тож не може мати всю інформацію про те, що відбувається на станції.

— У нас є частковий доступ до певних залізничних споруд, включаючи залізничну станцію, яка знаходиться в декількох метрах від передової патрульної бази СММ, з якої я сьогодні провожу брифінг. Ми також здійснюємо моніторинг вздовж залізничного полотна, як тільки нам це дозволяють. Ми часто стикаємось з обмеженнями. Все що ми побачимо, все, що ми почуємо - все висвітлюється в наших звітах. Але не ми маємо робити висновки на основі тих даних, які ми висвітлюємо в звітах. Але ми будемо продовжувати нашу роботу тут у Дебальцево. Аналогічно ми будемо здійснювати моніторинг залізничних колій у районах, що не контролюються урядом.

Варто зазначити, що ситуація на залізничному вузлі Дебальцево, як і загалом щодо міста, дуже нечасто попадає в щоденні звіти СММ, переважно, повідомляється про випадки перешкоджання патрулям СММ з боку бойовиків. Тож наразі складно зробити остаточні висновки про причини незначної інформації в звітах – чи-то справді на станції не відбувається нічого цікавого для спостерігачів, чи-то бойовики старанно оберігають патрулі СММ від зайвих спостережень.


Одна з ділянок залізничної станції Дебальцево. 2017 р.

Довідково. Відповідно до Мінських домовленостей від вересня 2014 року, територія в районі Дебальцевого й Вуглегірська вважалась такою, що підконтрольна українському уряду. Однак, в січні-лютому 2015 року, в порушення "Мінську-1", російсько-сепаратистські війська перетнули лінію розмежування і атакували Дебальцево та Вуглегірськ. Впродовж тривалого часу окупанти намагались замкнути в «котел» так званий «Дебальцевський виступ», щоб оточити майже трьохтисячне угрупповання українських військ. Наразі в цей час в Мінську відбувалась зустріч в Нормандському форматі за участі президентів України, Франції, Німеччини та Росії. Експерти вважають: президент РФ Владімір Путін сподівався, що замкнення «дебальцевського котла» і оточення кількох тисяч українських військовослужбовців, дозволить йому торгуватись за укладання більш вигідної версії Мінських домовленостей, шантажуючи Україну життям її громадян. Однак, українське командування вчасно прийняло рішення залишити Дебальцево і Вуглегірськ і відступити. Попри втрати, основна частина особового складу і техніки ЗСУ була врятована, хоча й ціною втрати територій. За період оборони Дебальцевського плацдарму загинули 136 військовослужбовців, 331 боєць отримав поранення.

Оцінюючи тоді ситуацію в Дебальцево, СММ ОБСЄ називала її "гуманітарною катастрофою". Патрульна база СММ діє в Дебальцево на постійній основі з грудня 2015 року.

Україна постійно наполягає на виконанні Мінських домовленостей і поверненні уряду контролю над цими містами. Водночас, Росія відмовляється повертати місто. Крім того, українська сторона незадоволена рівнем доступу СММ до Дебальцевого і залізничного вузла, вважаючи, що це не дозволяє об’єктивно висвітлювати ситуацію. Так, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко нещодавно заявила, що Дебальцево «перетворилось на базу – залізницю з прийняття техніки та озброєння з Російської Федерації».

До війни Дебальцево був одним з найбільших залізничних вузлів східного регіону України. Після його захоплення російсько-сепаратистськими військами в лютому 2015 року з'являлась суперечлива інформація: деякі експерти заявляли, що вузол повністю зруйнований після відступу українських військ і його функціонування неможливе. Водночас, була інформація і про те, що бойовики вузол швидко відновили і почали використовувати. Так, навесні цього року в сепаратистських ЗМІ навіть писали про функціонування електропоїздів від/до станції Дебальцево. Повідомлення, які час від часу з'являються в ЗМІ чи соцмережах про абсолютне руйнування залізничного вузла, деякі експерти вважають дезінформацією від бойовиків для приховування можливості завозити туди озброєння.

Фото: інтернет. Бойовик на фоні зруйнованої багатоповерхівки в Дебальцево. Зима 2015 року.

QHA