КИЇВ (QHA) -

Міжнародна миротворча місія на Донбасі має включати не лише військовий, але й цивільний компонент — Міжнародну тимчасову адміністрацію (МТА) під егідою ООН, яка дозволить повністю деокупувати і реінтегрувати наразі непідконтрольні території.

Як передає кореспондент QHA, про це сказав директор «Центру міжнародної безпеки» Валерій Кравченко під час презентації концепції запровадження Міжнародної тимчасової адміністрації Донецької та Луганської областей, організованої ГО "Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу".

— Єдиний механізм, який задовольнить питання постконфліктного врегулювання на Донбасі — це запуск Міжнародної тимчасової адміністрації. МТА — це комплексна багатопрофільна місія під егідою і за мандатом ООН, Радбезу ООН. І кінцевою метою цієї місії є повна деокупація і реінтеграція тих територій, які сьогодні не контролюються українським урядом і фактично є окупованими Росією.

При цьому Кравченко додав, що ключовою є політична воля і намір Росії закінчити цю ескалацію, цей конфлікт і якось піти на примирення в бажанні зберегти обличчя перед міжнародним співтовариством. Він також запропонував підписати новий Комплекс заходів і нові домовленості на заміну непрацюючим Мінським домовленостям від лютого 2015 року. Ці нові домовленості мають стати механізмом запуску МТА.

— Механізмом запуску є другі Мінські домовленості. Вони підписані у лютому 2015 року і містять Комплекс заходів. Комплекс заходів не виконується і є неефективним. Є сенс переглянути Комплекс заходів, підписати нові домовленості, у цьому новому Комплексі заходів прописати ключовий елемент наведення безпеки і стабільності — це запровадження Міжнародної тимчасової адміністрації.

Кравченко також розповів, яким може бути алгоритм запровадження МТА, наголосивши, що запроваджуватися вона може лише після того, як на цих територіях свою частину роботи зроблять військова і поліцейська місія.

— Алгоритм дії дуже простий — це запит парламенту України на запровадження МТА, це чітке визначення мандату Місії та оперативне планування. Тут має бути визначена як фінансова складова, так і кількість персоналу. Цивільна складова для цього регіону може бути у межах 20 тисяч осіб. Водночас є ще військова і поліцейська місія. Якщо проводити паралелі з місією у Хорватії 1992 року, то її мандат був 15 тисяч осіб. А скажімо, колишній генсек НАТО Расмунсен говорив про доцільність 40 тисяч. Далі за алгоритмом йде згода українського парламенту, і український парламент має ухвалити ключові закони, які дозволять ефективно діяти МТА, зокрема, закон про колаборціонізм, про амністію і про прощення. Після цього має здійснюватися розгортання військової та поліцейської місії, паралельно відбуваються процеси гуманітарного розмінування. І вже після цього вводиться цивільний компонент, розгортання цивільної місії. Завершується увесь цей цикл проведенням місцевих виборів тоді, коли будуть досягнуті певні умови цивільного контролю і буде наведений певний лад в цивільному управлінні цими територіями.

На думку Кравченка, хронологічні терміни діяльності МТА не варто визначати, але за його оцінкою цей процес можна реалізувати від 5 до 7 років.

Говорячи про параметри і умови формування МТА, експерти наголосили на тому, що необхідно дотриматися ключових позицій, вигідних Україні.

Наприклад, за словам Кравченка, узгоджена експертами позиція полягає у тому, що до складу миротворчого і поліцейського контингенту не входили представники країн, які мають державний кордон з Україною. Така практика є усталеною для країн Африки, де багато є конфліктів, що мають транскордонне значення, а для України такий підхід допоможе відсторонити Росію від участі у військовій компоненті миротворчої операції.

— Ми хочемо обмежити військові потуги які можуть робити або Росія, або її партнер Білорусь. Оскільки це буде прихованим продовженням агресії та ескалації, — повідомляє експерт.

Водночас, стосовно МТА може бути пом’якшений підхід: у цивільному компоненті можлива обмежена участь представників навіть з Росії. Але у кожному такому органі представництво країн, які мають державний кордон з Україною, не має перевищувати 50%, додає Кравченко. При цьому ключовою позицією є те, що представники України мають входити до всіх цивільних структур МТА.

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш також вважає, що цивільна миротворча місія має складатися з представників країн-гарантів Будапештського меморандуму, які всі є членами Ради Безпеки ООН, а також країн-членів НАТО. А от під час формування цивільної управлінської місії можуть бути нюанси

— Путін ставить умову, що серед миротворців не має бути країн-членів НАТО, але у нього немає підстав вимагати, щоб членів НАТО не було в цивільній миротворчій компоненті, — говорить Гармаш.

Директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній підкреслив, що у першу чергу акцент має бути зроблений на дипломатії, оскільки саме дипломатичний спосіб вирішення конфлікту на Донбасі — це єдиний спосіб, мета й інструмент.

За його словами, великою проблемою для реінтеграції територій є те, що більшість легітимних інститутів державної влади, які існували, з 2014 року вони на окупованих територіях зруйновані. І тому треба, щоб великий акцент у діяльності МТА приділявся саме тому, щоб якомого швидше відновити ці українські державні інституції. Також, за його словами, треба одразу орієнтувати людей, які поки живуть в окупації, що відбуватиметься, хто за що відповідатиме під час реінтеграції.

Олексій Семеній також акцентував, що, незважаючи на перехідний статус територій, ситуація там має регулюватися винятково законодавством України. Щодо військових злочинів, здійснених членами збройних формувань, то вони мають бути передані до Міжнародного кримінального суду.

Експерт також зазначив, що для запуску МТА дуже важливе значення матиме позиція Російської Федерації, оскільки без конструктивного підходу з її боку, Міжнародна тимчасова адміністрація навряд чи буде запущена.

— Ми маємо розуміти, що без знаходження певного рішення з РФ — чи це буде напряму, чи це буде через міжнародні механізми, дієва Міжнародна тимчасова адміністрація на Донбасі навряд чи зможе бути запущена. Єдиний виняток, якщо з РФ не станеться чогось катастрофічного.

Нагадаємо, в інтерв'ю QHA заступник директора з міжнародних питань Центру дослідження армії, конверсії і роззброєнь (ЦДАКР) Михайло Самусь наголосив, що миротворча місія є не самоціллю, а інструментом для відновлення суверенітету України на Донбасі. Він також наголосив, що не можна просто випустити Росію з Донбасу, не покаравши її за злочини проти українців.

QHA