КИЇВ (QHA) -

Цього тижня НАТО продовжило реалізовувати свої плани щодо зміцнення східних кордонів і розпочало розгортання нової багатонаціональної бригади на території Румунії. Підстави для необхідності такого зміцнення — через анексією Росією українського Криму та російську агресію у східних областях України. Серед завдань підрозділу зокрема буде патрулювання акваторії Чорного моря. Водночас не варто забувати, що останні роки активно обговорюється ідея створення в Чорному морі постійно діючої ескадри ВМС країн НАТО — також для створення противаги російській експансії.

Яка ситуація наразі зі створенням постійної ескадри НАТО у Чорному морі, чи не стане розгортання сухопутної бригади НАТО на території Румунії одним з кроків у цьому напрямку, позиції яких причорноморських країн є конструктивними або деструктивними в питанні стримування Росії у Чорноморському регіоні — в інтерв’ю агентству QHA  розповів заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєнь (ЦДАКР) Михайло Самусь.

QHA: Пане Михайле, чи можна розцінювати появу бригади НАТО в Румунії як початок активізації Альянсу у південному регіоні, ближчому до України? Скажімо, влітку ми уважно стежили за перекиданням танків та збройних сил НАТО до країн Балтійського регіону…

Михайло Самусь: Створення сухопутного компонента НАТО на південному фланзі — знакове. Останнім часом ми бачимо, що активно створюється північний фланг НАТО — розміщення сил Альянсу в країнах Балтії, батальйонно-тактичні групи, розміщення сил НАТО у Польщі. Але є ще південний, де як ми бачимо, відбуваються схожі процеси, хоча більше поки вони стосуються сухопутного компоненту, сил ППО, авіації.

QHA: Українська спільнота сприйняла такі дії НАТО у Румунії ледь не як створення флоту НАТО на Чорному морі для противаги агресивній Росії. Наскільки це вмотивовано, зважаючи на те, що вже не перший рік обговорюється створення на Чорному морі постійно діючих ВМС країн НАТО?

Михайло Самусь: Багатофункціональна сухопутна бригада НАТО у Румунії це трохи інше, ніж сили ВМС країн НАТО на Чорному морі. Коли йшла розмова про створення постійно діючого угруповання чи постійно діючої ескадри ВМС країн НАТО на Чорному морі, то малося на увазі саме створення військово-морського угруповання. Ті сухопутні сили, навіть з протиракетними позиціями США, чи іншими ракетними частинами, вони не можуть впливати на ситуацію в Чорному морі саме з точки зору протидії впливу Росії в цьому морському басейні. Для цього потрібні морські сили. Їхня поява, звісно, винятково позитивною була б для України.

Абсолютно в інтересах України, щоб НАТО нарощувало свою присутність, особливо в Румунії, наприклад тому, що це у безпосередній близькості від України. І якби Росія намагалася здійснювати проти України в цьому регіоні якісь агресивні дії, у разі розміщення там сил НАТО, це б дуже обмежувало можливості Російської Федерації.

QHA: Тобто можна сподіватися, що розмова про створення постійних військово-морських сил НАТО на Чорному морі триватиме? В якому вигляді може бути реалізована ця ідея?

Михайло Самусь: Суть створення цієї ескадри в тому, що ескадра повинна була мати, по-перше, берегову командну структуру. Тобто, по-перше, треба створити командний центр цієї ескадри і логістичну база на якій можна буде обслуговувати кораблі, що приходять на ротаційній основі. До складу ескадри можна було б визначити по одному кораблю від кількох країн НАТО (тих же США, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів), які могли б просто по 20 днів чергувати у Чорному морі і створювати таким чином певну противагу тут російським силам. А от командний центр, який би знаходився на території або Болгарії, або все ж таки краще в Румунії, він би забезпечував діяльність і координацію дій тих сил, які знаходяться в Чорному морі на ротаційній основі.

В цьому була ідея створення постійно діючої ескадри: кораблі могли мати ротаційну систему, однак командування цієї ескадри повинно було постійно знаходитись на командних пунктах в одній з причорноморських країн і постійно би контролювало не лише ротацію, але й підготовку чи застосування цих сил у Чорному морі.

QHA: Тоді чому гальмується такого створення флоту Альянсу на Чорному морі? В чому відмінність між розміщенням на постійних умовах ВМС країн НАТО, скажімо, у Балтійському і у Чорному морях?

Михайло Самусь: Щодо військово-морських сил НАТО в чорноморському регіоні — ситуація є складнішою, особливо у Чорному морі. На останньому саміті НАТО намагалися ідею створення там постійної військово-морської ескадри Альянсу обговорити, однак вона була заблокована Болгарією. Проблема полягає в тому, що на Чорному морі діє Конвенція Монтре, яка обмежує можливості нечорноморських країн перебувати там постійно. Там є обмеження за термінами і за тоннажем. Це означає, що, наприклад, кораблі ВМС США чи Франції, Німеччини чи інших нечорноморських країн НАТО не можуть перебувати там більше 20 днів, їм потрібно виходити через протоки, потім знову повідомляти уряд Туреччини, що вони заходять.

Повторюся, у Чорному морі створення таких постійних морських сил дуже проблематичне, і тому дійсно тут потрібен консенсус країн НАТО, вони повинні домовитись між собою. В тому ж Балтійському морі немає конвенцій, які б обмежували права військово-морської діяльності країн, які не мають виходу до цього моря.

QHA: Тобто процес гальмується через формальні причини, і через це Росія досі може домінувати на Чорному морі?

Михайло Самусь: На цей час Росія фактично повністю контролює Чорне море, вона може в будь-яку хвилину заборонити Україні, наприклад, вихід до моря. Це є така реальність, оскільки наші ВМС дуже постраждали після анексії Криму, і до цього часу їхні бойові можливості не дозволяють протидіяти Чорноморському флоту ВМФ РФ у цьому регіоні. А тим більше, якщо ми кажемо про Болгарію, Румунію…

Те, що нечорноморські країни НАТО мають обмеження щодо перебування там на постійній основі ускладнює ситуацію, і цим користується Росія. Росія, навпаки, як чорноморська країна може безперешкодно нарощувати свої сили, і власне це те, чим вона і займається у Криму.

Ідея постійного розміщення ВМС НАТО у Чорному морі дійсно створює противагу Росії, і наскільки я розумію, Росія дуже активно цій ідеї протидіє. Скажімо, дії Болгарії на останньому саміті НАТО важко пояснити чимось іншим, крім підігрування Російській Федерації. Тому я не думаю, що для Болгарії створення такої ескадри несе якісь загрози. Навпаки, адже Болгарія це країна НАТО. І перебування сил НАТО, які підсилюють можливості, зокрема і Болгарії, протидіяти зовнішнім загрозам, за логікою, є абсолютно корисними для Болгарії. Однак чомусь у Болгарії вирішили інакше. Я вважаю, що це є підігрування російським інтересам, а не сприяння реалізації інтересів союзників по НАТО.

QHA: А яку позицію в цьому питанні займає ще один впливовий причорноморський член НАТО — Туреччина?

Михайло Самусь: Туреччина в принципі займає свою особливу позицію. Вона постійно, скажімо так, модернізує своє ставлення до різних проектів НАТО, однак я не володію інформацією, щоб Туреччина виступала проти ідеї створення ескадри НАТО в Чорному морі. Для Туреччини Чорне море не є таким принципово важливим з точки зору військово-стратегічних інтересів, як, скажімо, Середземне.

Тому для нас, для НАТО, достатньо нейтрально-позитивної позиції Туреччини, наприклад, щодо ідеї створення ескадри. В НАТО все приймається консенсусом. І якщо буде досягнуто консенсус за рахунок того, що Туреччина просто підтримає цю ідею, але не буде, наприклад, активно брати в ній участь, це в принципі є позитивним процесом. Знов-таки, я бачив інформацію, що проти консенсусу в цьому питанні виступала Болгарія а от стосовно активно-негативної позиції з боку Туреччини в мене нема інформації.

QHA: Не дивно, що Росія намагається не допустити створення НАТОвської ескадри як противаги собі в чорноморському басейні. До речі, взагалі, на будь-які спроби НАТО чи США діяти в цьому регіоні вона реагує болюче. От нещодавно була дуже нервова реакція Росії на те, що ВМС США почали будувати в Очакові, на Миколаївщині, центр оперативного командування для Військово-Морського флоту України...

Михайло Самусь: Росія — це взагалі нервова країна. Це така дипломатична гра, емоційна тактика, вони постійно нервуються, це таке збереження тону «холодної війни». Я вважаю, що на це взагалі не треба зважати, а треба керуватися власними інтересами.

Якби всі країни НАТО керувалися національними інтересами та інтересами своїх союзників, то ця ескадра НАТО на Чорному морі давно вже була б створена, але... На жаль, чомусь до «нервів» Росії в Європі прислухаються.

А от Україні зовсім не треба на ці «нерви» звертати уваги. Треба займатися тим, що посилювати свою здатність до протидії Росії, особливо на Чорному морі.

QHA: Дякую за інтерв’ю.

Спілкувалася Тетяна Іваневич

QHA