КИЇВ (QHA) -

Під час візиту глави українського зовнішньополітичного відомства Павла Клімкіна до Брюселю ключова увага була приділена пошуку нових ідей для посилення тиску на Росію, аби змусити її виконувати Мінські угоди. Поїздка міністра супроводжувалася посиленням російської канонади на Донбасі, обстрілами Авдіївки та загибеллю цивільних українців, продовженням провокацій з боку бойовиків проти спостерігачів ОБСЄ. Тобто, реальна ситуація вкотре демонструвала необхідність пошуку нових шляхів і методів якщо не вирішення, то принаймні вгамування конфлікту. І зокрема, у необхідності більш активно і ефективно залучити Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) до російсько-українського конфлікту в головній зоні її відповідальності – безпековій.

Зокрема, Павло Клімкін в розмові з журналістами в Брюселі зауважив, що зараз в ЄС обговорюється зміцнення СММ ОБСЄ в Україні або створення нової місії ОБСЄ для посилення дій в сфері безпеки. Після підриву автівки місії на окупованій Луганщині та загибелі спостерігача до СММ вже майже місяць прикута увага суспільства. Європа зацікавлена отримувати повну і всебічну інформацію про конфлікт на Донбасі, Україна прагне навіть більшого посилення місії і розширення її можливостей, Росія ж намагається тим чи іншим чином обмежити діяльність моніторщиків, які через підрив автівки працюють в ще більш обмеженому режимі, ніж раніше.

Про те, яким чином можна посилити СММ, чи існує можливість «випроводити» Росію як країну-агресора з Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі, чи є якісь зрушення в питанні допуску спостерігачів СММ до окупованого Криму в бліц-інтерв’ю кореспонденту QHA розповіла речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

QHA: Мар’яно Олександрівно, ключовим питанням візиту Павла Клімкіна до Брюселю стало питання, умовно кажучи, «примушення Росії до Мінська» за допомогою профільних безпекових європейських організацій. Зокрема, він зауважив, що обговорюватиме з європейськими друзями більший внесок Європи у галузі безпеки, зміцнення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ або створення нової місії ОБСЄ. На якому етапі обговорення питання, скажімо, у частині посилення СММ?

Беца Мар'яна: Ситуація на Донбасі лишається гострою і росіяни абсолютно не виконують Мінських домовленостей, тому ми зараз думаємо про  те, як нам посилити наші дії в сфері безпеки.

Зараз обговорюються різні формати – як краще, ефективніше залучити ОБСЄ, а, можливо, залучити і ЄС для забезпечення безпеки на Донбасі. Скажімо, впродовж останнього року йде мова про посилення СММ ОБСЄ в Україні чи створення іншої місії з озброєним компонентом для того, щоб врегулювати ситуацію в сфері безпеки.

Звичайно, на порядку денному лишаються й інші варіанти, які вже озвучувались і керівництвом держави, це питання миротворчої місії ООН, це питання можливого залучення місії ЄС. Але оскільки ми вже маємо місію ОБСЄ на території України, яка діє впродовж останніх трьох років, і мандат її продовжений до кінця березня 2018 року, то зараз розглядається варіант, як можна посилити місію для того, щоб дійсно забезпечити безпекові умови відповідно до Мінських угод.

QHA: Обговорення посилення СММ ОБСЄ в Україні відбувається на тлі трагічного інциденту – підриву автівки місії біля села Пришиб на окупованій Луганщині та загибелі цивільного спостерігача-громадянина США…

Б.М.: Підрив СММ на Донбасі, загибель спостерігача – це надзвичайно трагічна ситуація, це не просто інцидент – це фактично теракт проти спостерігачів з боку бойовиків, які підтримуються Росією. Для нас це ще один індикатор  того, що безпека має бути посилена і СММ має бути посилена. Треба розуміти, що СММ є цивільною місією, неозброєною, і люди фактично ризикують і жертвують своїм життям, приїжджаючи сюди спостерігати і фіксувати терористичні акти, грубі порушення прав людини, і злочинні дії бойовиків на Донбасі.

Для нас, для України, безпека  незалежних спостерігачів є ключовою, ми маємо її забезпечити. І звичайно, зараз, після підриву авто СММ, виникає питання - як сильніше і ефективніше можна посилити цю місію і забезпечити безпеку і спостерігачів.

Але так само ми маємо більш ефективно забезпечити безпекові умови для громадян України на Донбасі і для України в цілому. Для того, щоб там було хоча б припинення вогню, адже зараз відбуваються щоденні обстріли, щодня ми фіксуємо поранених або загиблих і військових, і цивільних. Тому нам потрібна посилена СММ, яка буде не просто цивільною місією, яка зможе 24 години на добу спостерігати і моніторити ситуацію, яка зможе також і себе захистити у випадку необхідності, яка зможе дійсно внести свій внесок у забезпечення безпекових умов Мінських домовленостей. 

QHA: Посилення СММ — чи можна зараз говорити про якусь конкретику? Чи йдеться про нову місію, чи про розширення мандату наявної?

Б.М.: Обговорюється два питання – або посилити СММ, яка зараз вже існує і функціонує, або створити нову місію з озброєним компонентом.

Справа в тому, що ми вже не перший місяць думаємо, як нам більш ефективно працювати в сфері безпеки для того, щоб дійсно забезпечити безпеку на Донбасі, щоб підтримати наших українців на Донбасі, для того, щоб звільнити наших ув’язнених заручників. Зараз щодо СММ є багато ідей, багато пропозицій з нашого боку, тому що ми розуміємо, наскільки важливу роль вона відіграє. Але конкретики наразі нема, немає якоїсь конкретної пропозиції, яка була б вже з усіма погоджена. Для того, щоб хоч що-небудь ухвалити, посилити як-небудь місію, нам потрібен повний консенсус всіх країн-членів ОБСЄ.

QHA: Якщо говорити про ще одну, збройну місію, вона може бути створена замість СММ, чи вони працюватимуть паралельно?

Б.М.: Ні. Йдеться про те, що нова місія може бути створена на додаток до нинішньої СММ – місія з озброєним компонентом, або поліцейська місія. Зараз розглядаються різні формати, різні ідеї.

Але тут важливо розуміти, що нинішня СММ – вона вже  існує, вона працює, вона є незалежною, вона створена консенсусом 57 держав-членів ОБСЄ, дія її мандату продовжена на рік до кінця березня 2018 року. Ми можемо посилити її мандат, внести зміни до її мандату, або створити іншу, ще одну, місію ОБСЄ з озброєним компонентом. Варіантів багато, форми теж можуть бути різні, вони розглядаються і дискусія з цих питань відбувається різна. Але всі пропозиції мають бути погоджені всіма 57-ма країнами-членами ОБСЄ  і це ключовий момент. Якщо хоч одна держава виступить проти — консенсусу вже не буде. Треба розуміти – на жаль, до ОБСЄ входить також Росія.

QHA:  Час від часу експерти  піднімають питання доцільності виключення представників Росії зі складу СММ. Скажімо, нещодавно представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко зауважила, що необхідно змінити принципи формування СММ в Україні, і, зокрема, виключити з її складу спостерігачів від РФ, зважаючи, що Росія є агресором.

Б.М.: СММ ОБСЄ в Україні — це незалежна місія, тому ми не можемо на це впливати, як держава. До складу СММ мають право входити всі ті держави-учасниці ОБСЄ, які зараз є чинними членами. У 2014 році СММ створювалась консенсусом 57 країн-членів ОБСЄ, туди входить і Росія, і фактично ми не можемо без консенсусу виключити якусь делегацію зі складу СММ.

QHA:  Однак посилення СММ впирається в небажання Росії цьому сприяти. Мотиви Росії зрозумілі – будь-яке посилення СММ не вигідне РФ. То може варто спробувати вирішити проблему так би мовити «згори»? Скажімо, чи не планує Україна піднімати питання про призупинення членства Росії в ОБСЄ або виключення її  взагалі з цієї організації? Адже Росія вже четвертий рік поспіль здійснює збройну агресію проти України і, значить, її фактичний статус – це статус агресора, а не спостерігача чи миротворця. Своїми діями в Україні Росія підриває всю систему європейської безпеки...

Б.М.: Скажу вам відверто, такі країни як Росія, які є країнами-агресорами, взагалі мають бути виключеними з усіх міжнародних організацій. Тому що вони порушили всі норми і принципи цих міжнародних організацій. Якщо взяти ООН, Росія порушила статут ООН, порушила Резолюцію Генеральної Асамблеї про визначення агресії, порушила всі можливі норми ОБСЄ, порушила Гельсинський заключний акт, який встановлює непорушність кордонів і територіальну цілісність держав, суверенітет держав. Вона порушила всі норми Ради Європи.

Але ми розуміємо, що для того, аби виключити Росію з тої чи іншої організації, наприклад, ОБСЄ, потрібен консенсус. А його не буде, тому що там перебуває Росія. Щодо ООН – у РБ ООН Росія також має право вето.

Тому питання /про виключення РФ з ОБСЄ/,в принципі, теоретично має право на життя, але, на жаль, реалізуватися в найближчій перспективі воно не зможе. Через те, що Росія все заблокує.

QHA: До речі, щодо «блокувальної» позиції Росії і розширення можливостей СММ. Після інциденту під Пришибом Росія і сепаратисти заявили, що СММ повинна погоджувати з бойовиками маршрути свого пересування (начебто це має убезпечити патрулі від трагічних інцидентів). Чи не є така вимога спробою обмежити діяльність незалежних спостерігачів?

Б.М.: Це абсолютно неприйнятно. Подібна вимога – це перешкоджання в доступі, тобто пряме порушення з боку і Росії і її маріонеток - проросійських бойовиків. Ніяких перешкод, ніяких додаткових дозволів не повинно бути. Мандат СММ поширюється на всю територію України і одним з його елементів є абсолютна свобода пересування всією територією України і доступ до будь-якої точки її території, навіть до неконтрольованих її частин. Це було погоджено на рівні мандату СММ: свобода пересування і безпека спостерігачів – є ключовими елементами для цієї місії.

І те, що Росія перешкоджає і доступу спостерігачів до певних районів Донбасу, і доступу до неконтрольованої частини українсько-російського кордону, і доступу до Криму – це все є порушення. Росія продовжує зухвало порушувати міжнародне право, сподіваючись на певну безкарність. Хоча рано чи пізно відповідальність за злочинні діяння, безумовно, настане.

QHA:  У рамках обговорень посилення СММ чи обговорюються якісь способи чи механізми забезпечення реального доступу спостерігачів СММ ОБСЄ до Криму, оскільки її мандат поширюється на всю територію України? Росія впродовж трьох років не допускає спостерігачів до АРК, вони моніторять ситуацію лише вздовж адмінкордону на Херсонщині. Чи може щось змінитися в позитивний для нас бік в питанні доступу місії на окупований півострів?

Б.М.: Безперечно, це питання порушується нами постійно, адже допуск моніторингової місії і на увесь Донбас, і до Криму означає для нас можливість захисту наших людей, наших громадян, у тому числі в’язнів як на території Донбасу, так і на території окупованого Криму. І СММ ОБСЄ має право моніторити всю територію України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Крим. Але ж росіяни, які абсолютно зухвало і в порушення всіх норм міжнародного права окупували АР Крим та Севастополь, і досі не дають допуск ані для СММ, ані для інших моніторингових місій.

У нас вже є дуже важливі резолюції – Резолюція ГА ООН від 19 грудня 2016 року, яка дійсно є величезним успіхом української дипломатії, де передбачається, що Росія, як держава-окупант повинна допустити моніторингові місії. У нас є дуже потужне рішення Комітету міністрі Ради Європи (від 3 травня п.р.), яке нещодавно було ухвалене в рамках Ради Європи, яке також передбачає допуск конвенційних органів моніторингових місій на територію Криму. Разом з тим ми не бачимо політичної волі з боку Росії щодо виконання жодного з цих рішень.

Росія з точки зору міжнародного права все глибше деградує. Вона повністю зруйнувала міжнародне право, систему міжнародної безпеки,  для того, щоб не бути відповідальною за свої дії. Росія відкликала свій підпис під Римським статутом, вона повністю відмовилась від виконання рішень ЄСПЧ, якщо вони  суперечать її конституції, таким чином фактично визнаючи, що норми міжнародного права мають другорядну силу, а національне законодавство переважає.

На жаль, станом на зараз, незважаючи на вся переговори, які ведуться на рівні президентів, на рівні міністрів закордонних справ і в рамках всіх міжнародних організацій, поки що допуску до Криму спостерігачам ОБСЄ не було надано. Була лише одна місія в 2014 році дуже маленька і коротка, але вона звичайно не могла дати тих результатів, які може дати повноцінна повномасштабна моніторингова місія, яка перебуває там постійно і яка фіксує на щоденній основі ті грубі порушення прав людини, яких припускаються окупанти в Криму.

QHA: Дякую за розмову.

Розмову вела Тетяна Іваневич

QHA