КИЇВ (QHA) -

Минулий тиждень (29 травня — 4 червня) в зоні російсько-українського конфлікту відзначився як позитивними, так і сумними новинами. Звільнення нових територій супроводжувалося жорсткими обстрілами з боку бойовиків наших позицій та цивільних об’єктів. Водночас до конфлікту на Донбасі знов привернута увага високих європейських інституцій.

На жаль, з минулого тижня у статистичних зведеннях знову почали з’являтися цифри безповоротних втрат української армії. Як відзначає штаб АТО:

— До 3 червня ми не мали безповоротних бойових втрат з 11 травня.

За минулий тиждень загинуло 5 та поранено (травмовано) 23 військовослужбовці.

Таким чином, минулого тижня кількість загиблих українських воїнів перетнула позначку у 100 осіб з початку року. Нагадаємо, станом на 27 травня повідомлялося, що «лише 2017 року на Донбасі загинуло 98 українських військових, понад 800 поранено, зафіксовано понад 1100 фактів порушення режиму тиші».

Загиблі і пораненні військові в першу чергу внаслідок жорстких обстрілів з боку бойовиків. Водночас у зведеннях все частіше з’являються фрази на кшталт «Українські війська понад 20 разів відкривали вогонь у відповідь». Минулого тижня такі фрази найчастіше завершували інформацію про події на Маріупольському напрямку.

Гаряче було і в інших точках АТО. Спікер Штабу АТО Антон Миронович виклав у Facebook фото воронки від переносного «Граду-П» («Партизан», російське озброєння), з якого бойовики 2 червня обстріляли наші позиції під Авдіївкою.

Близько 3 метрів глибиною та 7 метрів завширшки. Ось такі наслідки «привітів» з «молодої республіки». Прилетіло вчора ввечері, ще за світла, на наші позиції у передмісті Авдіївки. За характером вибуху спочатку думали, що це 120-мм міна. Згодом, коли ретельніше вивчили вирву, з'явилися підозри, що це реактивний снаряд від переносної версії РСЗВ «Град». Принаймні, знайдені у вирві уламки дуже схожі на рештки такого боєприпасу. До речі, рашистські орки все частіше б'ють саме з таких систем з-за терміналу ДАПу.  На щастя, наші воїни, котрі в момент вибуху перебували в лічених метрах від епіцентру, залишились неушкодженими. Самі зізнаються, що у сорочці народилися.

Звільнення Донбасу: «інженерний наступ» — нове слово у тактиці. Чи в риториці?

Другий тиждень поспіль ЗСУ потроху відновлюють контроль над новими сотнями метрів української землі. Позаминулого тижня це був клаптик в районі Світлодарської дуги. Минулого тижня повідомили про суттєвішу звільнену територію в районі селища Кримське й Красний Лиман (Луганщина). Вранці 2 червня на ФБ-сторінці 93-ї окремої Гвардійської механізованої Харківської бригади з’явилося повідомлення, що військові просунулись ближче до Бахмутської траси і таким чином «покращили своє тактичне становище й облаштували нові позиції. Лінію фронту вдалося трохи вирівняти, а опанування висотами дозволило краще контролювати противника та мати вигідні умови для оборони».

Просування відбулося без бою і без втрат — ЗСУ просто перемістили опорники і укріплення, хоча цій «простоті» й передувала тривала підготовка. Напевне, сепаратисти дуже здивувалися, побачивши якось вранці позиції ЗСУ буквально за 200 м від своїх позицій.

Водночас і у 93-й бригаді, і у штабі АТО наголошують, що «Мінськ» жодним чином не порушений, оскільки дана територія за Мінськими домовленостями мала бути передана Україні.

До речі, з минулого тижня в обіг можна сміливо вводити таке поняття, як «інженерний наступ», як мінімум щоб говорити про просування українських військ і не боятись роздратувати поборників «дистильованого перемир’я». У прес-центру штабу АТО, коментуючи повідомлення про пересування, стверджують, що жодних активних наступальних дій ЗСУ не проводять, а насправді відбувається «покращення бойових позицій в інженерному плані», щоб убезпечити життя українських військовослужбовців від постійних обстрілів бойовиків. Принаймні, саме в таких формулюваннях спікер Міноборони з питань АТО Андрій Лисенко дотично підтвердив звільнення нових територій.

Волонтер Юрій Мисягін зауважив, що нові території були звільнені досить близько від попередніх десь за 70 км. І він же у своєму ФБ переповів розмову з одним з комбатів, яка засвідчує не лише військово-тактичну, але й психологічну важливість руху для армії.

 — Ти розумієш, я не можу довго тупцяти на одному місці… Коли люди нічого не роблять і кожен день тільки сидять на ВОПах, починає падати дисципліна… Їх же перед виходом в АТО вчили, як треба воювати, а не кожен день сидіти на ж…і, спостерігати за противником і іноді у відповідь насипати. Тому я хоча б 100 метрів, але повинен пройти вперед і закріпитися. 


Позначки районів, де ЗСУ зайняли нові позиції позаминулого та минулого тижня (з ФБ Юрія Мисягіна)

Як бачимо позитив «просування» з усіх боків. І не суть важливо чи відбувається наступ в результаті контратаки, чи в результаті інженерних покращень.

До речі, про облаштування нових позицій. Кореспондент QHA поцікавився у Андрія Лисенка яка ситуація наразі на лінії АТО з маскувальними сітками, значну частину яких для військових забезпечують саморобні вироби волонтерів. Андрій Лисенко, схвально відгукнувшись про важливий волонтерський внесок, водночас зауважив, що підрозділи забезпечуються маскувальними сітками й по лінії МО. Водночас спікер МО зауважив, що потреба у маскувальних сітках — і у промислових, і у саморобних — дуже велика і такою вона залишатиметься надалі, зважаючи на ситуацію на фронті:

Вони (масксітки) закуповуються обов’язково і регулярно, тому що кожен підрозділ має бути укомплектований за штатом маскувальними сітками. Чи часто їх оновлюють я не знаю, але як тільки вона знищується, робиться заявка у тил, і вона надсилається. Закуповуються сітки на наших підприємствах... Однак сітки регулярно виходять з ладу — при обстрілах вони згоряють і потрібні нові. Ми і позиції змінюємо, і маємо створювати хибні позиції начебто наші там знаходяться — теж вони облаштовуються сітками.

У волонтерських спільнотах жартують, що для нових позицій готові плести сітки і вдень, і вночі. Хоча в реальності на потрібну кількість сіток дуже бракує волонтерських рук. Тож волонтери просять співгромадян витратити день-два літньої відпустки для доброї справи.

«Сафарі на цивільних» — бойовики не знають перемир’я

Минулого тижня бойовики продовжували обстріли цивільних об’єктів, хоча й не з такою інтенсивністю як позаминулого. Обстрілювали не лише житлові будівлі, школи, лікарні, але й сільгоспідприємства.

Так близько п’ятої години ранку 30 травня бойовики із забороненої «Мінськом» великокаліберної зброї обстріляли сільхозпідприємство «Бахмутський аграрний союз» у Новолуганському. Внаслідок влучання кількох 120-мм мін пошкоджено дві свиноферми. Спричинену обстрілом пожежу швидко ліквідували, серед працівників господарства ніхто не постраждав.

Того ж дня ввечері, близько 19:45, бойовики вкотре обстріляли з мінометів Авдіївку. Троє мирних жителів, які в момент обстрілу перебували на автобусній зупинці, отримали поранення. Всі вони госпіталізовані до міської лікарні. Один з них у важкому стані. Також одна з мін влучила у подвір'я приватного будинку.

— Загалом Авдіївка та її передмістя залишаються однією з найгарячіших точок на мапі бойових дій, - повідомляють в штабі АТО.

Найтихішим минулого тижня виявилось 1 червня День захисту дітей, на який сторони вкотре призначили «оновлення перемир’я». Хоча напередодні бойовики обстріляли дитячий табір у Волновасському районі. А наприкінці тижня знов «прилітало» і по Мар’їнці, і по Красногорівці штаб АТО повідомляв, що у Красногорівці одна з мін влучила у двір місцевої школи. Дітей та викладачів у школі в цей час не було. Ще дві міни розірвалися біля житлового будинку, було поранено місцеву жительку.

Коментуючи журналістам системні обстріли цивільних об’єктів, у штабі АТО зазначали, що скорше за все бойовики роблять це для того, щоб налаштувати місцеве населення проти ЗСУ, намагаючись переконати людей, що обстріли зумовлені не тим, що бойовики порушують «Мінськ», а саме присутністю ЗСУ на українській землі. Саме з такою метою бойовики обстрілюють не лише прилеглі до лінії АТО населені пункти, але й так звані «тактичні тили», а також населені пункти, де взагалі немає позиції українських військ, а знаходяться лише цивільні об’єкти і цивільні громадяни.

Говорячи про тенденції останніх тижнів перший заступник глави Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуг акцентував на постійному збільшенні випадків руйнування цивільної інфраструктури та зростанні кількості жертв серед мирних жителів, зазначивши, що звіти СММ перетворилися на щоденник людських страждань. 

І вже в неділю, 4 червня, знов заговорили про кризу з водопостачанням Авдіївки. За твердженням СЦКК, в результаті обстрілу бойовиків була знеструмлена Донецька фільтрувальна станція, від якої повністю залежить місто. Пізніше СММ ОБСЄ у своєму звіті написала:

— 3 червня офіцери з СЦКК повідомили СММ, що жителі підконтрольного урядові м. Авдіївка (17 км на північ від Донецька) залишилися без води внаслідок знеструмлення Донецької фільтрувальної станції через обрив на лінії електропередачі, а також пошкодження водогону на околиці Донецька. Причиною цьому, ймовірно, став обстріл 1 червня. 4 червня офіцери Збройних сил України та Збройних сил Російської Федерації при СЦКК повідомили команді Місії, що через відсутність гарантій безпеки від «ДНР» ремонтні роботи на лініях електропередачі для відновлення електропостачання Донецької фільтрувальної станції так і не розпочалися. 4 червня у Авдіївці спостерігачі бачили, як біля муніципального резервуару люди стояли у черзі, щоб набрати воду у ємності, які вони принесли з собою. 

Екстрім-тури для Європи на лінію АТО

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін продовжує організовувати екстрім-тури для європейських високопосадовців до прифронтового Маріуполя та його околиць. Нагадаємо, цього року традицію робити «струс мозку» європейцям серед руїн Широкиного було започатковано з візиту туди нового глави ОБСЄ Себастьяна Курца в січні.

Минулого тижня нагоду відчути подих і голос російсько-української війни зблизька отримав єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган. Він побував у Широкиному, де фотографувався на тлі зруйнованих будівель. Селище у «сірій зоні», зруйноване на 90%, вразило єврокомісара. Він зазначив, що з цією бідою український уряд повинен боротися з європейською допомогою. В ході візиту обговорювалися гуманітарні питання, в яких європейці могли б допомогти Україні, зокрема, очікується що незабаром Європарламент прийме рішення про виділення Україні 50 мільйонів євро на гуманітарні проекти з відновлення інфраструктури Донбасу.

Перший заступник голови Верховної Ради України, голова гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко, що також брала участь у цій поїздці, наголосила, що Євросоюз платить грошима, а українці — своїм життям за те, щоб не тільки повернути мир в Україну, а й зберегти його у Брюсселі. 

Говорячи про «іноземний десант» у зону конфлікту на Донбасі минулого тижня, варто згадати непересічний візит до Краматорська і Слов’янська делегації 27-и постійних представників держав-учасниць ОБСЄ у Відні. Посли країн-членів ОБСЄ приїхали ознайомитися зі станом врегулювання збройного конфлікту, оцінити гуманітарну ситуацію та висловити підтримку СММ ОБСЄ після підриву її авто та загибелі спостерігача під селищем Пришиб на окупованій Луганщині.

На зустрічі з делегацією Павло Клімкін наголосив, що «ОБСЄ є єдиною інституцією, яка своєю присутністю в Україні сприяє припиненню російської агресії». І саме на необхідності виконання Росією та незаконними збройними формуваннями Мінських домовленостей українська сторона акцентувала увагу гостей. Україна вкотре наголосила, що очікує більшої ефективності від діяльності СММ ОБСЄ, яку наразі обмежує протидія з боку Росії та проросійських сепаратистів. Зокрема, Ірина Геращенко окреслила головні сподівання:

— Ми просимо країни ОБСЄ зайняти однозначну і жорстку позицію в питанні негайного звільнення заручників в ОРДЛО і політв'язнів у РФ. Ми вимагаємо негайного допуску міжнародних гуманітарних місій на всю окуповану територію, допуску МКЧХ до пошуку понад 400 зниклих безвісти. Ми вимагаємо допуску СММ ОБСЄ на всю окуповану територію аж до неконтрольованої частини україно-російського кордону, до закритого Дебальцевого та інших населених пунктів. Ми вважаємо, що СММ ОБСЄ має під час роботи патрулів і моніторингу приділяти особливу увагу КПВВ, екологічно небезпечним об'єктам, школам і лікарням. Ми виступаємо за цілодобову роботу місії. Це потребує посилення гарантій безпеки для цивільних спостерігачів, тому ми засуджуємо будь-які прояви насильства, вбивства, сексуальні домаганння до представників місії і вважаємо, що з цього приводу має бути спільна позиція краін-членів ОБСЄ , відображена в резолюціі ПА ОБСЄ. І ключове  без введення миротворчої місії на Донбас демілітарізація і деокупація цієі територіі, фактично контрольованої РФ зараз, маловірогідна. Тому так важливо,щоб була підтримана ініціатива Украіни про миротворчу місію на Донбасі.

Керівник Донецької ВЦА Павло Жебрівський, який супроводжував представників ОБСЄ на Донеччині, також висловив думку, що ОБСЄ треба прийняти рішення про введення цілодобового спостереження на лінії зіткнення (QHA: наразі патрулі СММ працюють у світлу пору доби, вночі ситуацію моніторять за допомогою відеокамер).

— А то поки місія працює російські окупанти практично не стріляють. Місія завершує робочий день, рашисти з вечора і до ранку луплять і по позиціях наших захисників, і по цивільних об'єктах.

В Україні вважають такі візити доречними і важливими для того, щоб донести до європейських країн правдиву інформацію про події в зоні російсько-українського конфлікту. Скажімо, колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко в інтерв'ю ЗМІ зазначив:

— На засіданні політради ОБСЄ говорять про сухі цифри і таке інше, воно, на жаль, не так впливає на наших західних партнерів, ніж коли вони їдуть у прифронтові райони і бачать, що там відбувається. Згадайте відвідання тодішніми міністрами закордонних справ Німеччини і Франції Штайнмаєром і Ерро цих районів і згадайте, що після цього у них різко помінялася риторика і плани стосовно проведення якихось міфічних виборів на окупованій території.

Чи вплине нинішня поїздка на риторику, а головне на дії представників європейських країн в ОБСЄ, і чи відіб'ється це якось на роботі СММ ОБСЄ в Україні  ми зможемо побачити вже найближчим часом. Можливо після цих відвідин ті месиджі, які українська сторона щотижня виголошує на Постійні Раді ОБСЄ у Відні, нарешті отримають розуміння з боку деяких європейських представників.

ЛДНР — ОБСЄ: «Ты туда не ходи, ты сюда ходи…»

Поки за СММ ОБСЄ «розписуються» у Відні, Києві, Слов’янську, Краматорську, сама місія в Україні продовжує зазнавати тиску і обмежень в моніторингу конфлікту з боку проросійських сепаратистів. Таким чином дотично підтверджуючи — ані бойовики, ані їхні російські куратори не зацікавлені в інформації СММ, оскільки вона змальовує їх у дуже невигідному світлі. Хоча безпекові обмеження, які були введені в роботі СММ після підриву авто, вже призвели до певного вихолощення інформації про події на Донбасі, зокрема до скорочення фіксації порушень, яких припускаються сепаратисти на непідконтрольних уряду територіях. Це можна відстежити за щоденними звітами, де зокрема суттєво поменшало інформації про виявлені порушення ліній відведення важкої техніки саме в ОРДЛО. В самій місії також підтверджують, що наразі більшість перешкод чиняться саме у непідконтрольних районах, і в першу чергу на ділянках, де мало б відбутися розведення сторін: Станиця Луганська (16 км на північний схід від Луганська), Золоте (60 км на захід від Луганська) і Петрівське (41 км на південь від Донецька).

Наприклад, 2 червня, уточнюючи інформацію про можливу наявність важкого озброєння у підконтрольному «ЛНР» м. Зимогір’я (27 км на захід від Луганська), «...спостерігачі не змогли потрапити на територію шахти «Черкаська» через заборону доступу з боку начальника служби безпеки шахти й озброєного члена «ЛНР». Усередині та зовні приміщень на території шахти спостерігачі помітили шістьох членів «ЛНР» у формі військового типу, принаймні четверо з них були озброєні».

В СММ дипломатично твердять, що «сторони обмежують роботу місії», розпорошуючи відповідальність по обидва боки лінії АТО. Але якщо з боку ЗСУ перешкоди у доступі, як правило, виливаються в попередження «Обережно, там ще міни не познімали» чи «Немає командира дати дозвіл, зараз прийде», то у прикладах перешкоджання патрулям СММ ОБСЄ з боку сепаратистів агресії і креативу міститься набагато більше.

Останні пару тижнів не було чути про постріли поблизу патрулів, не збивались їх БПЛА,  але щоденні перешкоди мали вигляд або спонтанного склерозу  «забув ключі» від ангару, або оберталися нічим невмотивованим гальмуванням на блокпостах (зокрема й бойовиками «у стані алкогольного сп’яніння», як то сталося поблизу Олександрівки, підконтрольної «ДНР»), або перевірками машин чи причепів, або спробами поставити автомобілі патрулів ОБСЄ в загальну чергу при проїзді через блокпост.

Минулого тижня у звіті СММ оприлюднили інформацію про феєричний інцидент, який стався на території ОРДО. Бойовик ДНР почав знімати патруль ОБСЄ на відео, супроводжуючи це нецензурними висловлюваннями. Однак коли беззбройний спостерігач спробував підійти і поговорити з ним, бойовик чомусь злякався і почав кричати: «Не підходьте, я озброєний!». Подаємо повний опис цієї ситуації зі Звіту СММ:

— 27 травня, коли після запланованого запуску безпілотного літального апарата (БПЛА) біля підконтрольного «ДНР» с. Яковлівка (10 км на північ від Донецька) патруль Місії готувався покинути цей район, неподалік зупинилася вантажівка військового типу («КАМАЗ») з трьома членами «ДНР» у формі військового типу. Один із них (зброї у нього помічено не було) почав відеозйомку патруля СММ на камеру телефону. Спостерігачі почули, як він зробив необґрунтовані заяви про Місію. Коли співробітники Місії спробували розпочати розмову з цим чоловіком, щоб розповісти йому про роботу СММ та її мандат, він, не припиняючи відеозапис, закричав: «Не наближайтеся до мене, я озброєний!». Ще один член «ДНР», який сидів на середньому сидінні у кабіні вантажівки, тримав автомат (типу АК). Згодом чоловік, який здійснював відеозйомку патруля СММ, повернувся до вантажівки, яка згодом поїхала геть.

Варто також згадати, що майже місяць тому бойовики «ДНР» спробували навіть «узаконити» перешкоди СММ. На початку травня СММ ОБСЄ повідомила — командири так званої «ДНР» розіслали бойовикам на блокпостах інструкції, як гальмувати патрулі СММ, як спілкуватися із ними тощо. Кореспондент QHA спробував з’ясувати у першого заступника глави СММ Александра Хуга, чи обговорювалося таке демонстративне і документальне перешкоджання роботі місії і чи не скасували ще цей «папірець». Наводимо діалог:

Чи підтверджуєте Ви, що СММ бачила цей документ і чи обговорювала його зі стороною конфлікту?

— Цього не було б у нашому звіті, якби я не мав можливості підтвердити цю інформацію. І ми сподіваємось, що СЦКК, а також підписанти Мінських угод забезпечать вільний та безперешкодний доступ до усіх районів, включно з районами, які не контролюються урядом України.

— Тобто скасування цього «папірця» обговорювалося, і які результати?

— Ми обговорюємо з підписантами Мінських угод будь-які обмеження нашої свободи пересування.

Як бачимо, політкоректності і дипломатичності Хуга можуть позаздрити навіть професійні дипломати: у своїй відповіді він підтвердив, що такий «документ» існує, що його існування обговорюється з однією зі сторін, але чи буде він скасований і що з цього приводу говорять бойовики — сказати важко.

А поки бойовики намагаються обмежити спостерігачів у доступі не лише до військових об’єктів, але й у спілкуванні з цивільними громадянами при спробі отримати інформацію про постраждалих від обстрілів чи стан цивільної інфраструктури. Скажімо, 26 травня спостерігачі відвідали лікарню у Горлівці, однак медпрацівники лікарні відмовилися надати інформацію і не дозволили спостерігачам порозмовляти з постраждалою людиною, оскільки, за їхніми словами, СММ мусить отримати дозвіл від керівництва «ДНР».

Варто згадати, що українська сторона на Постійній Раді ОБСЄ у Відні наголошувала на неприпустимості того, що сторона сепаратистів перешкоджає спостерігачам СММ спілкуватися з цивільними жителями на окупованій території Донбасу.

Гібридна «вишенька на тортик» 

Прокуратура Автономної Республіки Крим за матеріалами Служби безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом розв’язування посадовцями РФ, службовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування АР Крим гібридної війни проти України.

— Відкрите кримінальне провадження є безпрецедентним, адже вперше правову оцінку отримає інформаційна складова гібридної війни Росії проти України.

Провадження в першу чергу стосується розв’язання гібридної війни у Криму. Але, сподіваємося, це буде одна з ланок, яка дозволить довести, що схожими методами Росія розв’язала гібридну війну і на Донбасі. Є надія, що визнання Росії стороною конфлікта, агресором, країною, що розв'язала війну проти України, дозволить Україні задіяти нові ефективні механізми, зокрема для розвязання конфлікту на Донбасі.

Підготувала Тетяна Іваневич

ФОТО: будівля лікарні в Красногорівці, зруйнована обстрілом бойовиків 28 травня. Фото прес-центру штабу АТО.

QHA