КИЇВ (QHA) -

8 серпня 2008 року відбулася військова агресія Росії проти Грузії. У результаті п'ятиденної війни РФ окупувала грузинські території — Абхазію і Південну Осетію.

Тодішній прем'єр-міністр Грузії Ладо Гургенідзе заявив, що сепаратистський режим Південної Осетії спровокував конфлікт. За його словами, Тбілісі був змушений вдатися до встановлення порядку й миру за допомогою збройних сил.

У свою чергу, сепаратисти Південної Осетії звернулися до Росії за терміновою допомогою.

Фактично, Росія втрутилася у конфлікт в перші ж години, а за деякими даними, російські військові могли опинитися у Південній Осетії ще до початку війни, але окремі підрозділи, а не армійські з'єднання. Висування двох тактичних груп 58-ї армії, дислокованої за Кавказьким хребтом, який відокремлює російську Північну Осетію від грузинської Південної, почалося у ніч на 8 серпня. Колони рухалися через Рокський тунель, який з'єднує території двох країн у цьому районі.

Загальна кількість двох груп становила приблизно 1500 чоловік, на озброєнні яких були 14 танків Т-72, ​​16 САУ "Акація" і дев'ять установок "Град". Ймовірно, були й БМП, оскільки у подальшому вони фігурували в описі боїв.

До ранку 8 серпня у Цхінвалі точилися бої за участю грузинських військових, осетинських бойовиків і російських військових. Втрат зазнали всі учасники бойових дій. Грузинська армія займала села навколо міста, просувалася вглиб Цхінвалі, а через тунель до Південної Осетії рухалися колони 58-ї армії.

Об 11:30 президент Грузії Міхеїл Саакашвілі оголосив загальну мобілізацію.

— Тільки так ми зможемо врятувати нашу країну, — заявив він.

У попередні роки за програмою підготовки резервістів збройних сил Грузії було навчено і записано до резерву понад 100 тисяч осіб.

До ранку 9 серпня частини 58-ї армії РФ зайняли позиції на околицях Цхінвалі. До Грузії перекинули частини 76-ї Псковської десантної дивізії РФ, а також направлено підрозділи повітряно-десантних військ з Іванова і Москви.

Ближче до полудня 9 серпня російські військові заявили, що Цхінвал знаходиться повністю під їхнім контролем. Грузинські військові ж повідомили, що самі відступили з міста. Парламент Грузії запровадив у країні військовий стан терміном на 15 днів. У країні оголосили призов резервістів, уряд переходить на цілодобовий режим роботи.

У той же час, президент Грузії Міхеїл Саакашвілі закликав до припинення вогню і публічно заявив, що звернувся з такою пропозицією до президента Росії.

РБ ООН провела позачергове засідання, на якому посол РФ Віталій Чуркін заявляє, що Москва не погодиться на припинення вогню, оскільки грузинські війська усе ще перебувають на території Південної Осетії.

10 серпня Росія продовжила перекидати війська через Рокський тунель до Південної Осетії, а також повітрям і морем до Абхазії. Авіація агресора почала бомбити військові об'єкти на території Грузії, позиції артилерії і ППО, військові бази і порти.

Як повідомляється у доповідях Amnesty International за цей період, з грузинських сіл у Південній Осетії почалася втеча жителів, в населені пункти регіону увійшли проросійські бойовики, після чого почалося мародерство, пожежі й розправи над мирним населенням.

10 серпня МЗС Грузії вручило консулу Російської Федерації в Грузії Андрію Смазі ноту, в якій йшлося, що згідно з розпорядженням президента Грузії, Збройні сили припиняють вогонь у Південній Осетії. У російському МЗС підтверджено отримання ноти і її змісту, але заявили, що бойові дії у Південній Осетії не припинилися.

У Чорному морі біля берегів Абхазії у морський бій вступили російські й грузинські військові кораблі: малий ракетний корабель "Міраж" і малий патрульний корабель "Суздалец", а також великі десантні кораблі випустили по одному з грузинських катерів дві крилаті ракети "Малахіт" і потопили його.

11 серпня російські війська почали новий наступ і, перейшовши лінію розмежування Абхазії, Південної Осетії і Грузії, почали рух вглиб країни. Сили РФ періодично вступали у сутички з грузинськими військами, проте інтенсивність боїв вже набагато нижча, ніж у попередні дні.

12 серпня тодішній президент РФ Дмитро Медведєв оголосив про закінчення активних бойових дій і наказав військам ліквідувати "осередки опору".

Втрати російської сторони у результаті війни з Грузією точно невідомі. 21 лютого 2009 року заступник Міністра оборони РФ Микола Панков заявив, що в Грузії загинуло 64 російських військовослужбовця і 283 були поранені, троє людей вважаються зниклими безвісти.

За офіційними даними Грузії, у результаті конфлікту загинуло і зникло безвісти 179 грузинських військовослужбовців. Поранення дістали 1964 військових і поліцейських.

Сьогодні російські окупаційні власті продовжують залишатися на території двох самопроголошених республік — Абхазії і Південної Осетії. Грузія і вся світова спільнота не визнає російську окупацію грузинських територій.

Держсекретар США Майк Помпео 8 серпня 2018 року в телефонній розмові з грузинським президентом Георгієм Маргвелашвілі підкреслив, що Вашингтон ніколи не змириться з окупацією Росією територій Грузії. Помпео заявив, що США допомагатимуть Грузії поратися з викликами, що існують, і за 10 років після російської військової агресії.

Як писало QHA вчора, Україна, Латвія, Литва і Польща заявили про підтримку незалежності й територіальної цілісності Грузії.

У спільній заяві чотирьох країн йдеться, що за десять років після військової агресії Росія досі не виконала своїх зобов'язань щодо Грузії, як це було погоджено в рамках угоди щодо припинення вогню від 12 серпня 2008 року.

QHA