КИЇВ (QHA) -

Не помилюся, якщо скажу, що дуже багато людей з нетерпінням чекають на міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2017». І не лише для того, щоб послухати пісні від світових кумирів. Адже разом зі співаками вже у травні цього року столицю заповнять організовані групи туристів, які приїдуть в Україну, щоб подивитися нашу країну, вивчити її пам'ятки, відкрити для себе центр Європи та познайомитися із яскравими представниками нашого неповторного народу.

Зрозуміло, що для масштабної монетизації турпоїздок у податкові надходження для держбюджету потрібна величезна підготовча робота держустанов у сфері презентації нашої країни.

Департамент туризму МЕРТ працює на 31 млн грн

Ключове відомство у процесі просування України у світові топи країн, які витягують істотний дохід з тих надходжень, які приносить туристична сфера, є департамент туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з інформацією офіційного сайту МЕРТ, держбюджетом нашої країни на 2017 рік передбачені бюджетні асигнування на реалізацію заходів у сфері туризму і курортів у сумі майже 31 млн грн. Однак уже у жовтні 2016 року була припинено фінансування витрат на виставки за рахунок загального бюджетного фонду.

Такі новації надали можливість використовувати кошти держбюджету для організації участі нашої країни у міжнародних та національних туристичних виставках і ярмарках.

Також 10 березня урядовці схвалили внесення змін до постанови КМУ №117 та №710, які дозволять здійснювати бюджетне фінансування участі України у туристичних подіях. Крім того, ці нововведення дозволяють проводити попередню оплату товарів і послуг, що закуповуються у рамках бюджету, і пов'язаних з участю у туристичних заходах.

— У світовому інформаційному просторі не вистачає актуальної і змістовної інформації про туристичні можливості України. Відсутність якісних маркетингових заходів негативно позначилася на іміджі України і призвела до різкого спаду обсягу в'їзного туристичного потоку. Слід посилити інтерес до України як туристичного напрямку, це є важливою складовою інформаційної політики та просування інтересів України за кордоном, зазначив перший віце-прем'єр міністр, міністр МЕРТ Степан Кубів.

Він також повідомив, що МЕРТ підготувало список 15 ключових виставкових туристичних заходів, на яких треба, як мінімум, розмістити національний стенд України.

— Минулого року подібні виставки відвідало 600 тис осіб. При цьому кожен відвідувач виставки потенційно є туристом для України. Це означає, що він готовий витратити не менше 500 євро на поїздку, яка триватиме 3-5 днів, зазначив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Титарчук.

Відродженню галузі допоможе конкуренція і... Китай?

У вівторок, 14 лютого, у Комітеті ВРУ з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму відбулася розмова про те, в якому становищі сьогодні перебуває національна туристична галузь.

Дискусія у стінах комітету цього раз була на підвищених тонах. Зокрема, секретар комітету, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анна Романова нагадала про важливу роль ВРУ, як законодавчого органу в парламентсько-президентській республіці.

— Річ у тім, що наш комітет займався, і багато зробив у плані привертання уваги держави при формуванні державної політики у сфері в'їзного та внутрішнього туризму, здатних пожвавити нашу слабку економіку. Але ми дуже стурбовані тим, що нас уже вкотре поспіль на засідання комітету не є не один представник МЕРТ, до сфери відповідальності якого належить туризм, повідомила Романова.

Вона також повідомила, що минулого року з ініціативи комітету були проведені масштабні парламентські слухання, організація яких лягла на його плечі.

— Більше того, ми взяли на себе бюджетний процес і його формування. Тому що профільний департамент туризму, який підпорядкований МЕРТ, не подав бюджетної заявки на фінансування туристичної галузі 2017 року. І тільки потім, у другому повторному читанні, тільки завдяки листу комітету і нашій пропозиції щодо бюджету додали фінансування туристичної галузі на суму 35 млн грн,  зазначила нардеп.

Анна Романова також повідомила, що «не знає, як витрачаються виділені на туризм гроші», закликавши дати принципову оцінку діяльності МЕРТ у сфері розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності.

Підтримав свою підлеглу і голова парламентського Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Артур Палатний, закликавши МЕРТ невідкладно прийняти стратегію розвитку туризму і курортів України до 2026 року і затвердити державну цільову програму розвитку туризму і курортів до 2022 року. А також розробити та подати на розгляд ВРУ проект закону про внесення змін до ЗУ «Про туризм».

Заради справедливості слід зазначити, що представники КМУ цього дня все-таки прибули на засідання профільного комітету ВРУ, і зіткнулися у дверях із Анною Романовою.

На запитання кореспондента QHA директор департаменту туризму і курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Іван Ліптуга відповів так:

— Заступник міністра МЕРТ затримався на півгодини. Що стосується виділених на 2017 рік коштів на розвиток туризму в Україні, то порядок використання грошей поки не затверджений, тому їх просто фізично не можуть витрачати. Причому порядок використання даних коштів визначає КМУ.

Що ж, конкуренція уряду і парламенту є сучасною і корисною тенденцією, яка вже точно не дасть забути, що навіть під час гібридної війни на Сході України необхідно займатися розвитком туризму.

Підтвердженням цієї тези є те, що на раніше згаданому засіданні секретар комітету, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анна Романова наголосила на важливості того, що виконавча влада у сфері туризму робить певні кроки для залучення туристів в Україну.

— Зокрема для того, щоб залучати в Україну жителів Китаю. На сьогодні ця країна, маючи мільярдне населення, не пускає в нашу країну велику кількість організованих груп туристів. Річ у тім, що Китай певною мірою закрита держава, і для того, щоб обмінюватися туристичними групами з Україною, необхідно на рівні держав підписати певні меморандуми, поінформувала нардеп.

Вона повідомила, що проводить заходи з туроператорами України, які працюють на в'їзний туризм для їхніх комунікацій з туроператорами Китаю для підписання певних меморандумів і підготовки туристичної продукції.

— Китайцям для цього потрібен представник влади, який гарантує безпеку іноземних туристів в Україні. Я думаю, що це важливі кроки, і ми будемо робити все для того, щоб запустити цей проект, резюмувала Романова.

Порівнюючи європейські бюджети України

Просте порівняння бюджетів, які витрачалися Україною на власну презентацію в різні роки, дозволить зрозуміти, на якому рівні знаходиться розвиток туристичної галузі на сьогодні.

Якщо згадати масштаби і бюджети, з якими у нашій країні проводився чемпіонат Євро-2012, то до досягнень минулої влади можна віднести виділення на промоушен держави за три роки близько 100 млрд грн. На той час це становило приблизно чверть бюджету країни, 80% з яких — державні кошти.

Було побудовано і реконструйовано 4 стадіони та аеропорти (Київ, Харків, Донецьк, Львів). Крім того, Україна отримала швидкісні поїзди ("Інтерсіті+"). І ще, що дуже важливо — під Євро-2012 були капітально відремонтовані і побудовані 2 тисячі км автодоріг.

Бюджет Євробачення-2017 значно скромнішиу. Згідно з офіційною статистикою, КМУ виділив Держкомітету телебачення і радіомовлення 450 млн гривень з резервного фонду на заходи з проведення міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2017. Про це на засіданні уряду заявив перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

При цьому, згідно з іншою інформацією, кошторис пісенного конкурсу зріс із 656 млн гривень (з 200 млн гривень прибутку) до 856 млн гривень (без прибутку). Саме це, за інформацією ЗМІ, послужило поштовхом для виходу з проекту 21 людини, які включали комерційну складову, і двох виконавчих продюсерів.

Порівнювати виділені на Євро-2012 і Євробачення-2017 мільярдні інвестиції у промоушен України з 32 мільйонами, виділеними на цілу галузь у національних масштабах — заняття невдячне. Хоча можна помріяти про повторення успіху (і прибутку), які мали місце 2012 року.

Тоді, коментуючи ситуацію, пов'язану зі збільшенням потоку туристів через футбольний чемпіонат, директор Центру туристичної інформації Володимир Царук зазначав:

— Інтерес до України через футбольний чемпіонат був величезний: потік інтуристів 2012 року виріс на 40% у порівнянні з 2011 роком. Уже 2013-го ми побачили очікуваний спад, але все одно іноземців у нас побувало більше, ніж 2011-го. Поїхали шведи, англійці, німці...

Що ж, незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, можна зробити один простий висновок — для повномасштабної роботи із залучення туристів в Україну, підвищення її привабливості для інвестицій просто провести ще один гучний захід недостатньо.

Наприклад, інформація навіть європейських ЗМІ про те, що у квітні в Палаці спорту в Києві пройде Чемпіонат світу з хокею 2017 року у Дивізіоні 1А навряд чи приверне велику кількість уболівальників. Оскільки на підготовчу роботу з презентації нашої держави треба вже сьогодні виділити набагато більше коштів, ніж це зроблено.

Бо досі не скасована аксіома про те, що не можна отримати прибуток, не вкладаючи в бізнес достатнього обсягу коштів. Або, перефразовуючи — скупий платить двічі.

Едуард Солодовник

QHA