КИЇВ (QHA) -

За чотири роки окупації Криму служити у лавах російської армії відправили близько 10 тисяч кримчан. Про це повідомляє Кримська правозахисна група.

Прокуратура АРК продовжує збирати інформацію про факти незаконного призову в армію країни-окупанта, але окупаційна влада все одно продовжує агітувати кримчан йти служити у збройні сили РФ.

Активісти з Кримської правозахисної групи підготували короткі рекомендації для кримчан, які зіткнулися з проблемою призову.

Згідно зі статтею 24 Закону РФ «Про військовий обов'язок і військову службу» є причини, за якими військовозобов'язаним може надаватися відстрочка від служби. З їхнім переліком можна ознайомитись у статті закону.

Правозахисники попереджають кримчан, що варто бути дуже уважними під час отримання повістки і проходженні медогляду.

— Зазвичай порушення закону відбувається у формі надання повістки в армію після проходження медогляду поза строками призову. Тобто, якщо юнака викликають для медичного огляду до військкомату не в мобілізаційний період, результати медкомісії не мають ніякої юридичної сили. За правовими нормама, він має право не з'явитися на медкомісію, яка здійснюється поза строками мобілізації. У такому випадку його дії будуть визнані правомірними навіть у разі судового розгляду, — відзначають у Кримській правозахисній групі.

Терміни мобілізації в Росії визначені у статті 25 ФЗ РФ «Про військовий обов'язок і військову службу», а за те, що особа не стала на військовий облік, передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 100 до 500 рублів. При цьому, якщо ви не знали про те, що зобов'язані стати на облік, притягнути вас до відповідальності не мають права.

— Відомі випадки, коли людям призовного віку в Криму надсилали повідомлення з вимогою стати на військовий облік. Такі повідомлення не мають юридичної сили і не є обов'язковими для виконання. Окрім того, відомі епізоди, коли вимоги стати на військовий облік деякі працівники військкоматів надсилають призовникам у соціальних мережах. Такі вимоги теж незаконні. Формально те, що особа не стала на облік, може бути злочином лише за наявності доведеного наміру ухилитися від призову, — наголошують правозахисники.

Для тих кримчан, хто став на облік, але не з'явився за повісткою, відповідальність буде кримінальною — штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або до двох років позбавлення волі.

Правозахисники нагадують, що існує перелік хвороб, через які людина не може служити в армії.

— Хоча у низці випадків де-факто органи влади намагаються ігнорувати деякі захворювання. Важливо ознайомитися з переліком таких хвороб і бути готовим боротися за своє право не служити в армії, посилаючись на цей перелік та інші законодавчі акти, — зазначають активісти.

При цьому, якщо захворювання з переліку все-таки є, але комісія все одно вирішила призвати кримчанина в армію, то можна подати до суду.

— Поки йде судовий розгляд, вас не можуть мобілізувати. Після того, як мобілізаційна кампанія завершилася, рішення призовної комісії анулюється, а військкомат має направити нову повістку у визначені законом терміни, — нагадують правозахисники.

Якщо ж зі здоров'ям у призовника усе в порядку і він придатний до служби, то правозахисники рекомендують змінити місце проживання і знятися з військового обліку за місцем прописки.

— Для цього необхідно до військкомату подати заяву про зняття з обліку через зміну місця проживання. Деякі кримчани виїжджають з півострова на материкову частину України, але при цьому слід враховувати відповідні витрати і т.ін. у разі зміни місця проживання. В Україні немає відповідальності за ухилення від служби в армії РФ, — відзначають у Кримській правозахисній групі.

Але й тут правозахисники рекомендують бути обережними, адже під час повернення на окупований півострів, російські силовики можуть притягнути кримчан до відповідальності. Також «влада» Криму може перешкодити змінити місце реєстрації і розцінити це, як спосіб ухилення від служби.

Також кримчани можуть подати до суду аргументуючи відмову служити в армії наявністю українського громадянства, але тут правозахисники радять бути обережними, адже є ризик переслідування за політичними мотивами.

Найбільш крайнім виходом із ситуації призову в армію правозахисники називають альтернативну службу, та й з нею можуть виникнути проблеми.

— Заяву про бажання нести таку службу необхідно подавати до військового комісаріату задовго до початку призовної кампанії. Наприклад, щоб потрапити на альтернативну службу наступної осені, заяву про це потрібно подавати до 1 квітня 2018 року. Згідно із законом, для проходження такої служби досить особистих переконань (не потрібно надавати ніяких додаткових довідок). У разі, коли для обгрунтування такого вибору від вас зажадають будь-які документи, можна оскаржити таку вимогу в суді, — відзначають вони.

При цьому термін несення такої служби довший, ніж у збройних силах, і становить 21 місяць.

Раніше QHA повідомляло, що у Севастополі російські силовики незаконно агітують кримчан вступати до лав російської армії.

QHA