ЄВПАТОРІЯ (QHA) -

В Євпаторії продовжують відточувати схема чиновницьких «міжсобойчиків» навколо російських цільових програм.

Так, 29 вересня «адміністрація» Євпаторії оголосила про проведення тендера на «Реконструкцію набережної ім. Терешкової з прилеглим сквером ім. Караєва з берегоукріплювальними роботами». Реконструкція проводиться в рамках федеральної цільової програми «Соціально-економічного розвитку Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року». За умовами тендеру, всі роботи повинні бути завершені до 31 грудня 2019 року. На ці потреби у бюджеті закладена значна сума — майже 800 млн рублів.

На конкурс була подана всього одна заявка — від ТОВ «Каштак». 27 жовтня 2017 року конкурсна комісія відхилила заявку цього єдиного учасника. Приводом для прийняття такого рішення стала відсутність у претендента «досвіду виконання контракту на виконання робіт» з будівництва такого типу споруд.

Лише за декілька днів, 8 листопада, був оголошений новий тендер. Потенційним учасникам пропонувалося підготуватися і подати документи до 14 листопада. І знову єдиним учасником виявився той самий «Каштак». Але цього разу у конкурсній комісії питань до досвіду роботи фірми чомусь не виникло. А тому ТОВ «Каштак» і був оголошений переможцем.

У «Каштака» є два роки, щоб виконати свої зобов'язання, а адміністрація Філонова має тільки півтора місяці до кінця бюджетного року і друге місце знизу в рейтингу освоєння федеральних коштів ...

За такого розкладу сума контракту на реконструкцію набережної могла б допомогти міськадміністрації вирватися з-поміж аутсайдерів. Тому є всі підстави припустити, що чиновники зроблять все можливе і неможливе, щоб ця сума до кінця поточного року впала на рахунки «Каштака».

Для цього треба небагато — «Каштаку» необхідно заручитися поручительством якогось банку. І хоча «переможець» не має у своєму активі достатніх коштів і майна для гарантій виконання зобов'язань, він, швидше за все, успішно подолає цю перешкоду, оскільки в результаті зацікавлені всі. І колабораційний кримський уряд, і «міськадміністрація» Євпаторії, і «Каштак».

Так що ж це за господарюючий суб'єкт «обранець богів»?

Історія «Каштака» починається на фініші існування Радянського Союзу. Мале підприємство «Каштак» було зареєстроване 29 листопада 1991 року, за тиждень до знаменитої Біловезької угоди. Засновниками МП стали жителі м  Харкова Ігор і Тетяна Курочкіни. Статутний фонд підприємства сформований 31 грудня 2011 року в розмірі 1 млн. гривень.

На облік як платник єдиного податку «Каштак» встав 9 лютого 1995 року, а до «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Мін'юсту України його було внесено 24 грудня 2004 року. Основним видом діяльності цього малого підприємства зазначена «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням».

На даний час МП «Каштак» є діючим підприємством України. У лютому 2015 року Курочкін перереєстрував «Каштак» на російському правовому полі як Товариство з обмеженою відповідальністю, ставши єдиним його засновником. У жовтні 2015 року Ігор Курочкін призначив свого брата Романа директором товариства.

На сьогодні статутний капітал вже російського «Каштака» становить 2 млн 542,28 тис. рублів. При цьому власна частка самого ТОВ — 254 228 рублів, тобто 10%, решта 90% належать засновнику. Основний вид діяльності, згідно ЄДРЮО (Єдина державна реєстрація юридичних оіб)  все та сама «торгівля оптова лісоматеріалами, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням».

Характерно, що у російського і українського «Каштака» юридична адреса одна і та сама: Республіка Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51-В.

Щоб зрозуміти хронологію подій і схему взаємозв'язків, кілька слів скажемо про Романа Курочкіна. Роман Валерійович раніше працював першим заступником начальника Євпаторійського морського торгового порту. У квітні 2010 року він навіть деякий час виконував обов'язки начальника порту. Сталося це після того, як правоохоронці заарештували за зловживання службовим становищем начальника Євпаторійського порту Олександра Котельникова, дуже близьку і довірену людину Юлії Тимошенко.

Поза очі Олександра Ігоровича називали «генералом піщаних кар'єрів». Такий «титул» Котельников отримав не випадково. Чутки приписували йому махінації з піском, що видобувався на озері Донузлав. За опублікованими тоді на офіційному сайті Контрольно-ревізійного управління Криму даними, порт «мало того, що передав пісок на продаж комерційним структурам за заниженими цінами, так ще й заплатив їм комісійну винагороду в сумі півтора мільйона гривень».

Цей епізод у біографії Курочкіна-молодшого проливає світло на роль у схемі розкрадання піску сім'ї Курочкіних. Саме тоді, у 2009-2010 рр., в поле зору правоохоронців і потрапив ряд комерційних структур. Серед фірм, що «засвітилися», опинилося ТОВ «Чорноморбудсервіс». Цікаво, що засновником «Чорноморбудсервісу» була двадцятирічна Олена Безкупська, що доводилася падчеркою старшому братові новоспеченого виконуючого обов'язки начальника Євпаторійського порту.

Іншою з засвічених тоді фірм стало севастопольське ТОВ «Сендінтермарин», яке основним видом діяльності обрало розробку гравійних і піщаних кар'єрів. Однак у лютому 2005 року Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція заборонила «Сендінтермарину» видобуток морського будівельного піску, у зв'язку із відсутністю у нього необхідних дозвільних документів. Про це інспекція повідомила посадових осіб фірми-порушниці.

Проте ТОВ «Сендінтермарин», незважаючи на заборону і відсутність дозвільних документів, продовжувало самовільний видобуток морського піску. У вересні 2009 року, під час чергової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція задокументувала факт самовільного видобутку «Сендінтермарином» піску на землях водного фонду. Було встановлено, що тільки за 2009 рік ТОВ видобуло із морських надр 23675,41 тон піску на загальну суму 1 420 524,60 грн.

Але навіть після цього «Сендінтермарин» продовжив незаконний видобуток піску в Центральній частині Південно-Західного ділянки Донузлавського родовища.

Згідно з укладеними договорами, ТОВ «Сендінтермарин» видобував пісок силами Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», при цьому не відображаючи нічого в офіційних даних. До речі, при здійсненні робіт з видобутку піску морським портом використовувалася техніка, що належить МП «Каштак». У свою чергу, незаконно видобутий і неврахований пісок реалізовувався через ТОВ «Чорноморбудсервіс», а останній — вже кінцевому споживачеві. А одним з основних споживачів незаконно видобутого природного матеріалу була досить відома будівельна фірма «Консоль».

Резюмуючи викладене, можна сказати, що роль сім'ї Курочкіних у розграбуванні природних ресурсів — одна з ключових. Але все-таки «пісочний бізнес» був не тільки сімейним, за спиною цього сімейства маячать більш значущі фігури кримського політикуму.

А тепер саме час повернутися до початку нашої історії, в якій «Каштак» стає щасливим переможцем одного з найбільших в Євпаторії тендерів федеральної програми ...

Немає приводів сумніватися, що це ТОВ отримає і банківські гарантії, і федеральні гроші, адже така схема вже була успішно випробувана у грудні минулого року. Нагадаємо, що тоді «адміністрація» міста, опинившись під загрозою невиконання федеральної цільової програми, під банківську гарантію, датовану 28 грудня, перерахувала «Каштаку» гроші під майбутню реконструкцію вулиці Червоноармійської.

QHA повідомляло, що незабаром після анексії Криму керівництво «Води Криму» попалося на махінаціях з тендерами: намагалися по другому колу закупити обладнання і роботи.

Джерело: «Евпаторийский курьєр»

QHA