КИЇВ (QHA) -

Закон про деокупацію Донбасу унеможливить отримання компенсації громадянами за майно, втрачене або пошкоджене в результаті збройного конфлікту на сході України.

Таку думку агентству QHA висловила експерт організації «Право на захист» Еліна Шишкіна, відповідаючи на запитання щодо наслідків для компенсаційних відшкодувань прийняття законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях (№ 7163), який наразі готується на друге читання.

Чинний наразі термін «антитерористична операція» (АТО було запроваджене указом президента 2014 року) дозволяє громадянам скористатися правом на відшкодування через суд, оскільки майно, пошкоджене чи втрачене внаслідок терористичного акту, повинна компенсувати держава. Таким чином задіюється Закон «Про боротьбу з тероризмом» і всі механізми, які там визначені. А паралельно і Цивільний кодекс України, який визначає воєнні ситуації як надзвичайні ситуації, і в якому теж прописані деякі механізми відшкодування подібних збитків. Водночас у законопроекті про деокупацію Донбасу терміни «антитерористична операція» і «терористичний акт» не використовуються, що може призвести до певної законодавчої колізії.

Експерти озвучували цифру у 40 тисяч будинків, знищених чи пошкоджених війною по обидві боки лінії АТО, за які громадяни мають право вимагати компенсації. Лише у березні-серпні 2017 року в результаті обстрілів було пошкоджено і знищено 700 будинків. На сьогодні в судах України знаходиться понад 100 подібних позовів до держави Україна щодо виплати компенсації за втрачене в результаті конфлікту на сході України майно. По багатьох з них суди першої інстанції приймають позитивні рішення, однак ще досі немає жодного факту, коли б громадянин отримав таку компенсацію.

Як зазначає правозахисник, така ситуація зумовлена тим, що повноцінного механізму відшкодування збитків за майно, які завдані терористичним актом, в Україні не існує в принципі з 2003 року відтоді, як був ухвалений Закон про боротьбу з тероризмом. І судова практика з цього питання лише формується. Водночас навіть зараз у громадян є шанс колись у майбутньому розраховувати на компенсацію втрат. В такій ситуації прийняття Закону про деокупацію Донбасу, без вживання терміну «тероризм» або без запровадження якихось інших механізмів, повністю позбавить громадян навіть можливості вимагати від держави компенсацію в національних судах.  

— На сьогодні ця норма, хоч і декларативна, але вона є. І на підставі якихось часткових елементів у Цивільному кодексі це дає людям шанс щось отримати. Коли буде прийнятий закон 7163 у людей навіть такого шансу не буде. В законі 7163 взагалі немає слів «антитерористична операція», там це називається «збройна агресія Російської Федерації», і той комплекс заходів на захист України не називається АТО, він називається «заходи із забезпечення національної безпеки і відсічі збройній агресії РФ». Якась дуже ефемерна і розмита назва, вона дуже неконкретна. В результаті один із наслідків, який ми прогнозуємо, це коли цей закон набуде чинності, то механізми, передбачені Законом про боротьбу з тероризмом, перестануть діяти. І тоді у людей не буде взагалі ніяких законних підстав позиватися в національні суди на державу Україна, конкретно на Кабінет міністрів і СБУ для того, щоб отримати цю компенсацію згідно з Цивільним кодексом за майно, втрачене або пошкоджене внаслідок збройної агресії, — зазначає експерт.

Крім того, набуття чинності законопроектом розділить людей на тих, хто подавав позови «під час АТО» і формально все ж таки може розраховувати на якісь компенсації в майбутньому. При цьому незрозуміло на підставі яких законодавчих норм і в яких саме інстанціях зможуть вимагати відшкодування громадяни, які подаватимуть позов уже після прийняття закону, в часи «відсічі збройній агресії РФ»

Правозахисник також зазначила, що навряд чи при підготовці законопроекту до другого читання будуть внесені необхідні поправки. І найвірогідніше закон буде прийнятий в тому вигляді, який при набутті чинності створить постраждалим від війни громадянам непереборні перешкоди. Еліна Шишкіна також наголосила, що при прийнятті законопроекту замало декларацій про наміри держави вирішити проблемні питання певних верств громадян необхідно, щоб у законі була не лише норма, але й був прописаний конкретний механізм її реалізації.

— Ми пропонували законодавцям прописати спеціальний механізм, якісь положення, які б дали людям можливість потім через суди звертатися і отримувати цю компенсацію. Або створити власну програму компенсації, щоб не доводити до судів. Нас не почули. Що буде в залі відбуватися під час розгляду цього закону, я можу лише уявити. Але мої прогнози, на жаль, негативні, і ці питання не будуть вирішені. І з прийняттям цього закону депутати ще більше погіршать ситуацію, ніж вона є на сьогодні.

Еліна Шишкіна також критично відгукнулася щодо позиції деяких посадовців, з якою їй довелося стикатись: чиновник відправляє людей судитись із Російською Федерацією. На думку правозахисника, така позиція держави Україна в особі її представників є неприпустимою. Адже загальна міжнародна практика полягає в тому, що держава спочатку допомагає своїм громадянам, які постраждали від збройного конфлікту, а вже потім подає регресний позов до держави-агресора.

— На жаль, держава Україна тут діє дуже цинічно. Вона говорить — у нас є агресор — Російська Федерація, звертайтеся в суди з позовом на Росію. Це надзвичайно цинічна і жорстока позиція щодо власних громадян. І взагалі позиція дуже багатьох чиновників така, що от закінчиться війна і закінчяться ці проблеми. А нормальна міжнародна практика — це коли держава допомагає своїм власним громадянам, які опинилися в умовах збройного конфлікту, незалежно від того, міжнародний він чи ні. Люди постраждали внаслідок цього конфлікту, і держава певним чином допомагає чи компенсує їм ці втрати, а потім звертається із позовами в міжнародні судові інстанції до агресора на отримання регресного відшкодування. Як вчинить держава Україна — мені важко передбачити. Поки мені доводилося стикатися із тією цинічною позицією, про яку я вам сказала.

Разом із тим Еліна Шишкіна зазначила, що питання щодо стягнення компенсацій з Росії, можливо, взагалі ніколи не будуть вирішені. І не лише тому, що Росія постійно наголошує, що в Україні внутрішній конфлікт. Росія навіть рішення Міжнародного суду ООН може не виконувати, і їй за це нічого не буде по міжнародному праву, констатувала правозахисник.

QHA