КИЇВ (QHA) -

З кримським півостровом у художника пов'язано багато несподіваних відкриттів, творчих вечорів, приємних емоцій, які запам'яталися йому на все життя.

Вперше Іван Степанович потрапив до Криму, будучи студентом третього курсу львівського інституту.

— Ми пливли на кораблі з Одеси до Ялти. Коли нас висадили на берег, перше, що мене вразило, — це величні кипариси, які я раніше бачив на полотнах Івана Труша, львівського художника. І ось ці вузькі вулички, невеликі будиночки... у всьому цьому є кримськотатарський дух. Вони мене підкорили, — зізнається художник.

Також сильне враження на молодого Марчука справили гори, які в ранковому мареві набували синього відтінку.

— Вони здавалися так близько. Я попросив хлопців піти в ті гори. А вони мене почали відмовляти, говорили, що гори дуже далеко. А з берега моря вони здавалися зовсім поруч... Така ілюзія, — згадує він.

І хоча художник-початківець не заспокоївся — йому дуже хотілося відчути всю велич кримських гір, — але спроба дістатися хоча б до їх підніжжя успіхом не увінчалася...

Після повернення з художньої практики у Краснодарі Іван Марчук взявся за малювання кримських пейзажів.

— Я всюди робив замальовки, — згадує він. — Вони збереглися в моєму музеї в Москалівці. Було і кілька робіт живописом. Однак в основному я до Криму їздив відпочивати. Там я насолоджувався і намагався бути таким собі лінивцем. Шкода, що зараз не можна викупатися в нашому кримському морі... Ніде немає такого куточка на землі, який би був таким, як Крим. Різні є, всі прекрасні... Але не такі!

Як повідомляло QHA, у Києві відбулася презентація фотовиставки «Вітражі душі», присвяченій генію сучасності, народному художнику України Івану Марчуку.

QHA