КИЇВ (QHA) -

Найближчим часом уряд має затвердити порядок використання коштів для підтримки українських політв’язнів в окупованому Криму та їхніх родин.

Як передає кореспондент QHA, про це повідомив перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Куркчі під час презентації урядового плану заходів щодо державної внутрішньої політики у відношенні до окупованих Криму та Севастополя.

Куркчі нагадав, що наразі у Верховній Раді знаходяться декілька законопроектів, які чекають свого розгляду і які стосуються політв'язнів та членів їхніх сімей. Водночас, МінТОТ вже розробив відповідний проект урядового документу, який зараз вже знаходиться на підписі у прем’єр-міністра.

— Наше міністерство вже зробило певні кроки і сьогодні вже на підписі у прем'єр-міністра, і маю надію, що ми найближчим часом його побачимо, документ, який регулює порядок використання тих грошей, які будуть направлені як на підтримку самих політв'язнів, так і членів їхніх родин.

Презентуючи урядовий план реінтеграції кримчан, Куркчі зазначив, що в ньому також йдеться про створення правового механізму захисту і підтримки осіб, які зазнали утисків з боку окупаційної влади. Зокрема, передбачається розробка нормативно-правових актів щодо захисту прав громадян, позбавлених особистої волі з політичних мотивів; розробка законопроекту щодо визначення правового статусу осіб, зниклих безвісти та загиблих: створення механізму правового захисту і підтримки сімей громадян, зниклих безвісти або загиблих.

Перший заступник міністра також розповів, що в плані прописані заходи, спрямовані на забезпечення прав і свобод жителів окупованого Криму, а також ВПО, їхня реінтеграція до українського конституційного простору.

— Метою плану заходів є забезпечення дотримання прав і свобод громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами, а також тих громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях, а також реінтеграція цих територій та їхнього населення до єдиниого конституційного простору України.

Зокрема, план заходів передбачає допомогу у підтримці зв'язку з українцями з Криму, захист політв’язнів та підтримку їхніх родин, забезпечення доступу кримчан до української медицини, полегшення доступу до української освіти, захист культурної спадщини в Криму.

Щодо полегшення доступу до освіти, то план передбачає створення умов для вступу кримчан до українських вишів і підтримку тих, хто вже має вищу освіту, але хотіли б свою наукову працю і навчання продовжувати на території материкової України. Передбачено, що будуть створені умови, щоб українські діти з Криму мали можливість брати участь у всеукраїнських та міжнародних олімпіадах, мали доступ до літератури, і мали пільгові державні кредити для здобуття освіти. Також план передбачає організацію та проведення спортивних змагань, матчів спартакіад із залученням команд з АР Крим.

Окремим пунктом плану є захист культурної спадщини та інтересів держави в окупованому Криму, зокрема, щодо адекватної ефективної реакції на варварське ставлення окупантів до об’єктів культурного надбання.

— Ми спланували, що зможемо розробити певний правовий механізм, який даватиме нам можливість отримувати дуже детальну інформацію про те, що там відбувається, і реагувати на усі ці порушення положень, які закріплені в міжнародних актах, — повідомив Куркчі.

У плані також передбачається облаштування інфраструктури на КПВВ і транспортної інфраструктури на адмінмежі з окупованим Кримом.

Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш наголосив, що затверджений план дозволить сконцентрувати зусилля усіх органів влади на підтримку зв'язків з українськими громадянами, які проживають в окупації.

— Є багато національних стратегій і програм, в яких так чи інакше зачіпається проблема Криму. І проблема Криму дуже часто оголошується як проблема території. Насправді, що намагаємося зробити, — ми дійсно хочемо змінити не тільки власний підхід, а й підхід чиновників в інших відомствах. Ми хочемо, щоб вони нарешті побачили людину, яка там живе, в окупаційних умовах, яка продовжує вірити у власну державу.

Вадим Черниш також підкреслив, що зараз міжнародна спільнота відчутно змінює свою позицію стосовно Криму в позитивному для Україні напрямку. І навіть ті країни чи організації, які раніше висловлювали аморфну стурбованість і занепокоєння ситуацією в Криму, тепер чітко артикулюють українську приналежність півострова і вимагають від РФ повернути його Україні.

— Політично змінюється позиція міжнародних партнерів по Криму. Це ви можете побачити на прикладі двох політичних заяв від Великої сімки. Якщо заява попереднього року повідомляла загальні речі про те, що необхідно вживати заходів і в тому числі були занепокоєні країни Великої сімки тим, що відбувається в Криму. То в цьому році у цій заяві чітко зазначається, що Крим має бути повернутий Україні. І це є серйозною новиною за останні чотири роки у світі, і в Україні також.

Саме тому, вважає міністр, Україна на всіх рівнях має активно і різнопланово готуватися до повернення АР Крим під свій суверенітет, і затвердженний нещодавно урядовий план заходів є одним з елементів такої підготовки.

Голова правління громадської організації «КримSOS» Таміла Ташева зауважила, що більшість рекомендацій правозахисників і громадських організацій були враховані у цьому плані. Водночас, вона вважає, що за багатьма пунктами треба вказувати кінцевий термін реалізації заходів, а також сподівається, що під заявлені наміри буде передбачено реальне фінансування.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України 28 березня 2018 року своїм розпорядженням затвердив «План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя».

QHA