КИЇВ (QHA) -

Представники української громадськості занепокоєні можливими провокаціями під час хресної ходи Української православної церкви Московського патріархату цієї п'ятниці, 27 липня, і просять правоохоронців запобігти кровопролиттю.

Про це наголошувалося під час круглого столу, організованого ГО «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка».

На думку учасників круглого столу, провокації можуть вчиняти з метою зриву отримання томоса про автокефалію Українською православною церквою Київського патріархату.

Голова ГО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Павло Мовчан повідомив, що сьогодні члени «Просвіти» передали звернення до Адміністрації Президента «з приводу тієї провокації, яка планується у п'ятницю». Так, Мовчан припускає, що можуть вчинятися криваві провокації проти звичайних людей — учасників ходи.

— Ми розуміємо, що ця хода, яка передбачена у п'ятницю, може завершитися трагічно для багатьох людей. Ми маємо дати сигнал вжити усіх заходів: варто дати доручення Службі безпеки, іншим структурам, щоб не відбулося те, що може бути, і те, що реально заплановане, — наголосив Мовчан.

У свою чергу, релігієзнавець, член-кор. Академії наук України Олександр Саган повідомив, що за його інформацією УПЦ МП планує залучити до своєї ходи і паломників з Російської Федерації. На його думку, в цьому криється небезпека, оскільки під виглядом паломників до України можуть приїхати провокатори.

— Чому на такі заходи масово пускаються люди з Росії, які нібито їдуть на паломництво у Лавру саме цього дня. Окрім тих богомільних бабусь, скільки ще приїздить небогомільних хлопців, які, можливо, мають якесь інше завдання, окрім релігійного. Є велика небезпека провокацій, які можуть мати й трагічні наслідки, — зазначив експерт.

Він також відзначив, що хресний хід УПЦ МП покликаний продемонструвати ЗМІ в Україні й за кордоном, що «на сьогодні це нібито велика національна церква у масштабах всієї України»

Учасники круглого столу закликали СБУ та інші правоохоронні органи не допустити провокацій і силових сценаріїв під час хресної ходи, запланованої на п'ятницю, передає Укрінформ.

Як повідомлялося, у Києві 27 – 28 липня Українська православна церква Московського патріархату проведе заходи до Дня хрещення Київської Русі-України. Заплановано, що 27 липня на Володимирській гірці у Києві відбудеться молебень, після якого розпочнеться хресний хід від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври.

З нагоди відзначення 1030-ї річниці Хрещення Київської Русі Українська православна церква Київського патріархату проведе хресну ходу — Молитву за Україну і за єдину Помісну українську православну церкву 28 липня: від Володимирського собору до Володимирської гірки.

Президент Петро Порошенко 17 квітня заявив, що підготував звернення до Вселенського патріарха з проханням видати томос про автокефалію православної церкви в Україні.

Довідково: два роки тому в дні святкування Хрещення Русі УПЦ МП вже організовувала масову хресну ходу на Київ з міст, де розташовані інші українські Лаври — з Почаєва на Тернопольщині та Святогірська на Донеччині. Тоді, у червні 2016 року, Верховна Рада ухвалила історичний заклик до Вселенського патріарха надати українській православній церкві автокефалію, що фактично було кроком для майбутнього визнання канонічності УПЦ Київського патріархату. Рішення Ради обурило УПЦ Московського патріархату, після чого вони організували масштабну всеукраїнську акцію — "Хресний хід — за мир, любов і молитву за Україну". Як зараз, так і тоді, акцію активно підтримували представники "Опозиційного блоку" і деяких інших партій, які утворилися після розпаду «Партії регіонів».

З перших же днів хресна хода супроводжувалася скандалами і звинуваченнями у сепаратизмі. На деяких фотографіях з ходи у Харкові було видно портрети російських царів і георгіївські стрічки, які стали одним із символів сепаратистів на Донбасі. Тоді речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря також нагадав про роль російського православ’я у розпалюванні конфлікту на Донбасі, пояснюючи вороже ставлення частини суспільства до ходи Московського патріархату. Він нагадав, що один з учасників захоплення Криму і командир бойовиків у Слов’янську росіянин Ігор Гіркін був у Києві взимку на початку 2014 року саме як паломник до Києво-Печерської лаври. Натомість в УПЦ МП заперечували будь-які звинувачення у сепаратизмі, провокаціях і політичних мотивах хресної ходи.

Два роки тому хода викликала збурення у суспільстві,але завершилася без кривавих провокацій. Через Київ пройшло понад 10 тисяч прихильників УПЦ МП (на фото).

QHA