ВІДЕНЬ (QHA) -

Презентація відбулася в рамках конференції ОБСЄ «Свобода слова у нестабільних ситуаціях», яка проходила у віденському Хофбургу. До списку, складеного Центром інформації про права людини у співпраці з Міністерством інформаційної політики України, увійшло понад 50 осіб, причетних до придушення свободи слова і порушень прав журналістів у Криму.

— Ми розуміємо, що в окупованому Криму, як і на власній території, Росія діє аж ніяк не правовими методами, заявила радник Міністерства інформаційної політики України Юлія Каздобіна. На жаль, в українській та міжнародній спільноті є трохи інструментів, якими можна було б реально вплинути на ситуацію зі свободою слова на півострові. Але, на нашу думку, злочини не можуть залишатися безкарними, якими б недосконалими не були інструменти впливу. Злочини мають бути задокументовані, а злочинці мають нести персональну відповідальність.

Тому українська неурядова організація Центр інформації про права людини у співпраці з Міністерством інформації збирає і систематизує відомості про порушення прав журналістів, складає списки порушників і передає ці списки в прокуратуру, яка за описаними випадками порушує кримінальні провадження, наголосила Каздобіна.

— Порушники прав журналістів, вороги свободи слова в окупованому Криму повинні знати, що жодне їхнє діяння не залишається непоміченим. Рано чи пізно їм доведеться відповісти.

Головний редактор інформаційного агентства BlackSeaNews Андрій Клименко розповів, що він виїхав з Криму незабаром після так званого референдуму. Кримінальну справу за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії проти нього порушили після того, як він виступив з доповіддю про порушення прав людини у Криму в американській організації The Atlantic Council. Клименка внесли до офіційного російського списку терористів і екстремістів. Головред BlackSeaNews стверджує, що цей список регулярно поповнюється, адже його ім'я опускається в переліку все нижче. Після порушення проти нього кримінальної справи у його колеги Тетяни Гучакової, яка на той час ще не виїхала з Криму, провели багатогодинний обшук. Після цього Тетяна також була змушена переїхати на материкову Україну.

Андрій Клименко згоден з думкою, що Росія перетворює Крим на військову базу, а на військовій базі не може бути свободи слова.

Головний редактор інформаційного агентства «Кримські новини» Гаяна Юксель розповіла, як відбувалося витіснення українських і кримськотатарських ЗМІ на початку окупації. З кримськотатарськими ЗМІ розправлялися особливо жорстоко, оскільки саме кримські татари виступили з масовими протестами проти незаконної анексії Криму.

— У серпні 2014 року ми з Ісметом Юкселем, моїм чоловіком, який є генеральним координатором «Кримських новин», тимчасово виїхали до Туреччини, громадянином якої він є. 10 серпня, коли ми поверталися назад, в місті Армянську співробітники прикордонної служби ФСБ заявили, що Ісмет не має права протягом п'яти років заїжджати на територію Криму і Російської Федерації. Тоді ми зрозуміли, що у Криму нам працювати не дадуть.

Нам надходили погрози з вимогами припинити свою діяльність на півострові. Співробітників агентства викликали в ФСБ на допити. 22 квітня 2015 року мене покликали до Центру по боротьбі з екстремізмом, де допитали і склали протокол, що стосується публікацій 2006 року. Показали тим самим, що ФСБ вважає за можливе використовувати закони заднім числом. 2015 року діяльність агентства QHA була припинена на території Криму, оскільки окупаційна влада не надала нам дозвіл на роботу. Ми перенесли агентство до Києва, — розповіла Гаяна Юксель.

Кореспондент радіо Крим.Реалії, секретар Національної спілки журналістів України Олена Юрченко зазначила: перше, що зробила Росія, захопивши Кримський півострів 2014 року, — це закрила на території Криму українські телеканали і радіостанції.

Цей крок показав, наскільки успіх окупації залежав від російської пропаганди і брехливих новин про Україну та світ. Після цього на півострові створили умови, за яких робота незалежних ЗМІ стала неможливою. Окремих журналістів і цілі редакції видавлювали з Криму. Деякі з них втратили своє майно, наприклад телеканал «Чорноморська», у якого окупаційна влада вкрала все обладнання. Всього з Криму змушені були виїхати 11 редакцій, зокрема єдиний у світі кримськотатарський канал ATR.

Модератор заходу журналіст Юрій Луканов, який представляє Центр інформації про права людини, наголосив, що не так давно з'явилися нові обличчя, яких Росія переслідує за свободу слова. Це співробітники севастопольського аналітичного центру «Номус» Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов. Але якщо раніше окупаційна влада звинувачувала журналістів у закликах до порушення територіальної цілісності Росії, то тепер вони звинувачені у підготовці диверсійної діяльності.

Центр інформації про права людини вже представляв доповідь про системну боротьбу окупантів зі свободою слова у Криму, а саме — з кримськотатарськими ЗМІ.

Нагадаємо, міжнародна конференція під егідою ОБСЄ «Свобода ЗМІ в умовах нестабільності» відбулася у Відні 19-20 червня.

QHA