ІЧНЯ (QHA) -

Делегація кримськотатарських та українських вчених і членів Меджлісу кримськотатарського народу відвідала кілька поселень Ічнянського району Чернігівської області та взяла участь в урочистих заходах, присвячених встановленню пам'ятного каменю на честь подій 1659 року, коли в нинішньому селі Крупичполі зустрілися українське і кримськотатарське війська перед битвою в Конотопі.

До складу делегації увійшли члени Меджлісу кримськотатарського народу — директор агентства «Кримські новини» Гаяна Юксель, директор БО Фонд «Крим» Різа Шевкієв і голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, а також кримськотатарські історик Гульнара Бекірова, історік Андрей Іванец.

Делегацію з Києва вже на під'їзді до міста зустріли трьома прапорами — кримськотатарським, українським та козацьким, а зі словами привітання до гостей звернувся справжнісінький український козак — глава місцевої козачої громади і «Соколиного хутора» Микола Череп, коріння якого ведуть до запорозьких і кубанських козаків. Прозвучали слова про давність відносин двох багато в чому різних, але таких близьких один одному народів.

— Ми, як нащадки і представники війська Кримського ханства, яке тут воювало, шануємо пам'ять нашого народу і приїжджаємо сюди, щоб продовжити традицію дружби (з українським народом. — Ред.). Кримські татари та українці приречені бути разом. Прийде час, коли кримськотатарський народ збільшиться і зміцніє, і ми будемо і далі гідними союзниками, — зазначив член Меджлісу Риза Шевкієв.

Першою ґрунтовною зупинкою київської делегації стала адміністрація Ічні, де гостей зі столиці зустрів голова Ічнянської районой ради Григорій Васильович Герасименко і коротко познайомив з історією та сучасністю свого міста, з його особливостями і потенціалом у різних сферах життя. Григорій Васильович також розповів одну з легенд про назву міста Ічня.

Походження цього слова достеменно невідомо, але, за багатьма історичними відомостями, місцева річка називалася Ічен’ю, що з тюркської перекладається як «водопій». Передбачається, що в цьому районі розміщувалося зручне поселення татар, прикрите лісом з водопоєм для коней. Місто зберегло початкову назву, яка лише злегка трансформувалася — Ічня, а річка стала згодом називатися пестливим ім'ям Іченька.

А місцеві активісти на конференції в школі мистецтв розповіли про аспекти культури кримськотатарського народу, а також про тісні взаємини українців і кримських татар протягом всієї нашої довгої спільної історії. Захід був організований у першу чергу не для київської делегації, а для жителів міста Ічні, представників місцевої влади та громадських організацій, які своєю чисельністю продемонстрували інтерес до життя кримськотатарського народу.

Під час конференції представники Меджлісу також розповіли присутнім про нинішній стан справ в окупованому Криму, про порушення прав людини, переслідування і судові справи над кримськими татарами та українцями.

— Наша історія сповнена гідних прикладів і яскравих образів, культурної та духовної спадщини. І в цій історії були союзи, братство і підтримка. Прикладом цього є Конотопська битва... Ті історичні події і зараз повторюються — сьогодні ми знову повинні об'єднатися, бути разом. І тільки так ми зможемо протистояти якимось зовнішнім загрозам, — зазначила Гаяна Юксель, згадуючи про події 2014 року, коли Росія анексувала Кримський півострів.

Візит київської делегації продовжився заходом, заради якого вона і прибула до Ічнянського району, — урочистим відкриттям у селі Крупичполі пам'ятного каменю, присвяченого єдності та солідарності українського і кримськотатарського народів.

Пам'ятник має велике історичне значення. На місці сучасного села Крупичполе у липні 1659 року відбулася зустріч двох потужних армій — військ українського гетьмана Івана Виговського та кримськотатарського хана Мохаммеда Гірея IV Софу. Саме звідси міцний українсько-кримськотатарський військовий союз відправився на легендарну Конотопську битву, де пліч-о-пліч два народи воювали з московським агресором.

Проект закладення пам'ятного каменю був ініційований і реалізований місцевими активістами, Меджлісом кримськотатарського народу і підтриманий керівництвом Ічнянського району. Цей камінь є першим на материковій Україні пам'ятником, присвяченим воїнам Кримського ханства та їх українським союзникам.

В урочистому відкритті пам'ятного каменю взяли участь жителі невеликого українського поселення, які порадували київських гостей народними піснями, і голова сільської ради Василь Петрович Мисан, який у своєму виступі підкреслив всю важливість даної події для обох народів.

— Це місце має бути Меккою для кожного українця та кримського татарина... Ми маємо право на наше спільне майбутнє. Ми і сьогодні проходимо непрості випробування, але ми переможемо, — сказав Ескендер Барієв.

Також Гаяна Юксель, яка виступила на церемонії відкриття, заявила, що встановлення пам'ятного каменя у селі Крупичполі — перший крок до правильної оцінки історії:

— Зустріч двох військ тут у 1659 році — важлива історична подія, з якої в дійсності почалася українська державність. Ми — братні народи. І вороги, що приходять на наші землі, можуть отримати гідну відсіч. Знаків або пам'ятників, які свідчать про дружбу кримськотатарського та українського народів у ті часи, немає. І це (встановлення пам'ятника. — Ред.) — перший крок до правильного оцінювання того історичної події. В єдності — наша сила. Я бажаю, щоб наш союз завжди був міцним.

Після завершення офіційної частини візиту для делегації з Києва була підготовлена ​​і культурна програма. Зокрема, на запрошення чернігівського козака Миколи Черепа гості відвідали комплекс відпочинку «Соколиний хутір» — втілення українського національного колориту на фоні мальовничої природи. Кінне шоу, щедрий український стіл, дружні розмови і посмішки — на такій ноті завершився одноденний візит київської делегації до Ічнянського району Чернігівської області.

QHA