БЕРЛІН (QHA) -

У середу ввечері у Фонді Конрада Аденауера в Берліні відбулася подіумна дискусія «Кримські татари поміж репресіями та національним визначенням», на якій представники кримськотатарського народу та німецькі експерти обговорили стан корінного народу Криму через три роки після його анексії РФ.

— Після драматичних подій окупації Криму Росією Україна зробила ряд важливих кроків, зокрема визнавши геноцид проти кримських татар і визнавши їх корінним народом, що надає досить широкі повноваження, аж до права на самовизначення, - наголосила перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

Широка автономія, про яку говорять керівники Меджлісу, на думку Еміне Джапарової, є «непоганим інструментом деокупації».

Ми  не сепаратисти, ми бачимо своє майбутнє у складі України, наголосила вона.

Представник німецького Товариства захисту народів привів задокументовані приклади утисків кримськотатарського народу з боку окупаційної влади півострова:

— Таким авторитетним представникам кримськотатарського народу, як Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, заборонений в'їзд на півострів. Меджліс кримськотатарського народу оголошений екстремістською організацією, його діяльність у Криму заборонена.

Крім того, експерт зазначив, що спроби російської влади створити покірні їм органи місцевого самоврядування призводять до непорозумінь і напруженості серед кримських татар.

Кілька з них опозиційно налаштовані безслідно зникли, шестеро засуджені на тривалі терміни тюремного ув'язнення за очевидно сфабрикованими звинуваченнями. У 32 випадках були відкриті нові кримінальні справи. Сім кримських татар були примусово направлені на психіатричний огляд, зокрема один відомий кримськотатарський правозахисник, понад 170 людей були тимчасово затримані, допитані і зареєстровані у правоохоронних органах, більше 50 разів співробітники спецслужб проводили обшуки у квартирах, будинках і мечетях, повідомив він.

Представники кримськотатарського народу та німецькі експерти визнали однією з основних сьогоднішніх проблем те, що в Криму немає організацій або структур, які могли б реєструвати і документувати випадки порушень прав кримських татар.

— У незалежних спостерігачів немає доступу до Криму, констатувала кримськотатарська правозахисниця Айше Меметова, і Росія робить все можливе, щоб так було і надалі.

На думку Еміне Джапарової, контролювати фіксацію випадків порушення прав людини у Криму повинна «міжнародна моніторингова місія, яка могла б знаходитися у Криму постійно і підтримувати контакт із адвокатами, сім'ями політичних в'язнів і з ними самими».

Однак деякі експерти, зокрема представниця берлінського Фонду науки та політики Сьюзан Стюарт, скептично поставилися до ідеї створення постійно діючої міжнародної моніторингової місії, зазначивши, що «Росія ніколи на це не піде».

ФОТО: інтернет

QHA