КИЇВ (QHA) -

У Києві відбувся літературний вечір, присвячений кримськотатарському вченому-тюркологу, філологу, поетові Бекіру Чобан-заде. Вечір організували Союз азербайджанської молоді України та проектно-освітня платформа Q-hub, повідомляє кореспондент QHA.

Зі вступним словом до учасників заходу звернулися голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Скайпом усіх присутніх привітав з наступаючими святами посол України в Азербайджані Олександр Міщенко.

Організатори заходу розповіли не лише про наукові досягнення Бекіра Чобан-заде, а й про його літературну діяльність, зокрема поетичні твори. Відомий кримськотатарський співак Фемій Мустафаєв виконав пісню на вірш поета.

— Бекір Чобан-заде займає важливе місце у кримськотатарській літературі і політиці. Він також зробив неоціненний вклад у розвиток азербайджанської науки, мови і становлення наукових закладів. Чобан-заде заклав культурну основу для розвитку цілих наукових напрямків, — зазначив Рефат Чубаров.

Бекір Чобан-заде народився у 1893 році в родині пастуха у Карасубазарі (Білогірську), навчався у Стамбульському ліцеї, потім на історико-філологічному факультеті Будапештського університету.

Під час навчання в Стамбулі Бекір опублікував свої перші вірші, які були підписані псевдонімом Чобан-заде («син пастуха»).

Закінчивши навчання Чобан-заде викладав у Будапештському та Лозаннському університетах і у 26 років став професором обох навчальних закладів.

Наприкінці 20-х років молодий професор повернувся на батьківщину. У 1921 році Чобан-заде був обраний членом Центрального виконавчого комітету Кримської АРСР. У 1922 р став професором Кримського університету, а пізніше його ректором. В цей же час він є і одним з керівників кримськотатарської партії «Міллі фірка».

У 1924 році Бекір Чобан-заде був запрошений до Бакинського університету для участі в роботі над переходом від арабської писемності до латинської. Був керівником Всесоюзного центрального комітету нового тюркського алфавіту.

— Бекір Чобан-заде був професором кафедри азербайджанської мови і літератури Азербайджанського державного університету. Він став основоположником азербайджанського мовознавства, і його наукова концепція має більш широке загальнотюркське значення, — підкреслив Ахтем Чийгоз.

У Сімферополі в 20-ті роки видаються книги Бекіра Чобан-заде з кримськотатарської граматики, культурної революції й кримськотатарської літератури того періоду. Його перу належала велика кількість науково-дослідних робіт (понад 120) і статей з питань орфографії, термінології тюркських мов, алфавіту (кримськотатарського, азербайджанського, узбецького, туркменського, казахського, турецького), а також угорського, німецького, французького.

У 1928 році радянська влада розгортає проти нього велику кампанію цькування у пресі, звинувачуючи професора в пантюркізмі і «буржуазному націоналізмі». Попри все, вчений зберіг свій високий авторитет в наукових колах, залишаючись завідувачем кафедри узбецької мови у Ферганському педінституті, викладачем Ташкентського і Бухарського вузів, членом Азербайджанської філії АН СРСР і Паризького лінгвістичного товариства.

— Він першим у тюркському світі отримав в Європі ступінь доктора філології. Ним опубліковано безліч наукових статей. У 1928 році проти Бекіра Чобан-заде розгорнулася наклепницька кампанія у кримській і бакинській пресі. Вченого звинувачували у пантюркізмі, «буржуазному націоналізмі». Незважаючи на цькування в пресі, Бекір Чобан-заде зберіг високий авторитет в наукових колах. Пізніше, перебуваючи на лікуванні у санаторії, він був заарештований і вивезений до Баку, — розповів Рефат Чубаров.

У 1937 році Чобан-заде був професором Бакинського університету і співробітником Азербайджанської філії АН СРСР. Але регалії і величезний науковий авторитет не врятували його від сталінських репресій. Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року у Кисловодську, де він перебував на лікуванні.

Видатний учений був розстріляний 13 жовтня 1937 року.

25 червня 1957 року вiн був реабілітований рішенням Верховного Суду СРСР

В ознаменування заслуг вченого у Стамбулі створена Меморіальна бібліотека імені Бекіра Чобан-заде. Його ім'ям названа кримськотатарська міська бібліотека і одна з центральних вулиць Білогірська. 12 вересня 2001 року в Білогірську був встановлений пам'ятник Бекіру Чобан-заде (скульптор Алі Бєлялов).

Іменем Чобан-заде названі також вулиці у Євпаторії і Баку. Кримським фондом культури засновано премію імені Бекіра Чобан-заде.

QHA